Постанова

від 04.12.2006 по справі 4/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

04 грудня 2006 р.                                                             Справа  № 4/179

 За позовом ТзОВ Концерн "Карпати", м. Ужгород

 до відповідача: Великолазівської сільської ради, с. В. Лази Ужгородського району

СУТЬ СПОРУ: про визнання нечинним рішення Великолазівської сільської ради від 03.11.2006 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою"   .

Головуючий суддя - Журавчак Л.С.   

За участю представників сторін:

від позивача - Кішко П. Ю., представник по довіреності від 07.08.2006р.    

від відповідача - Шпуганич В. П., представник по довіреності від 28.08.2006р. №788     

Представник позивача підтримав змінені позовні вимоги, просить визнати нечинним  рішення ради від 03.11.2006 року, вважаючи його безпідставним і прийнятим з перевищенням повноважень відповідача. Відповідач проти позову заперечив.

             Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України з урахуванням попередньо діючого рішення ради від 09.01.2006 року та акту депутатської комісії від 04.01.2006 року.

                 Акт в даному випадку відобразив позицію комісії щодо подальшої долі спірної земельної ділянки.

               Відповідно до положень Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою проводиться у судовому порядку. На даний момент судові рішення по прийняттю права користування земельною ділянкою в судовому порядку відсутні.

                 В судовому розгляді оголошувалися перерви відповідно до ст. 150 КАС України з 16.11.2006 року до 21.11.2006 року (до 16 год.), з 21.11.2006 року до 27.11.2006 року (до 14 год. 15 хв.), з 27.11.2006 року до 04.12.2006 року (до 16 год.)

СУД   ВСТАНОВИВ:

           09.01.2006 року Великолазівська сільська рада прийняла рішення "Про припинення права користування земельною ділянкою", згідно з яким, посилаючись на невикористання землі та несплату земельного податку, припинила право користування концерном "Карпати" земельною ділянкою площею 2,1 га.

            ТОВ "Концерн "Карпати" звернулося до господарського суду Закарпатської області з адміністративним позовом про визнання нечинним цього рішення.

В ході судового процесу відповідач, враховуючи пропозицію постійно діючої депутатської комісії з земельних питань та акт від 04.01.2006 року, рішення Великолазівської сільської ради від 09.01.2006 року, наявність судового спору і керуючись ст.ст. 25, 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 141, 143, 189, 190 Земельного кодексу України, прийняв рішення від 03.11.2006 року, відповідно до якого вирішив:

            1. У зв'язку з невикористанням за цільовим призначенням без поважних причин земельної ділянки загальною площею 2,1 га товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Карпати", що знаходиться у межах населеного пункту с. В. Лази в постійному користуванні Концерну "Карпати" для будівництва та обслуговування придорожнього сервісу, - припинити право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

           2. Подати відповідні матеріали до суду стосовно вилучення земельної ділянки у визначеному законом порядку.

        3. Визнати таким, що втратило чинність рішення  Великолазівської  сільської ради двадцять дев'ятої сесії четвертого скликання від 09.01.2006 року про припинення права користування земельною ділянкою.

           4. Довести до відома представників концерну "Карпати" дане рішення протягом 10 днів з моменту його прийняття.

         5.  Контроль за виконанням рішення покласти на землевпорядника сільської ради Рачкулинець Ю.М.

               Позивач, ознайомившись із вказаним рішенням ради, подав суду заяву про зміну позовних вимог (ст.ст. 51, 137 КАС України) і просить визнати нечинним рішення Великолазівської сільської ради від 03.11.2006 року.

           Обгрунтовує свої вимоги тим, що в установленому законом порядку набув право  користування земельною ділянкою площею 2,1 га,  посвідчене Державним актом на право постійного користування землею від 04.06.1996 року серії ІІ-ЗК № 001872. Підставою ж для прийняття відповідачем рішення від 03.11.2006 року послужили  пропозиції постійної депутатської комісії з земельних питань, викладені в акті від 04.01.2006 року, про припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку з її невикористанням (забур'яненням, нерозпочатим будівництвом, несплатою земельного податку).

                Однак в резолютивній частині спірного рішення відповідач наводить іншу підставу для припинення землекористування відповідачем - у зв'язку з невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням без поважних причин.

              Позивач посилається на те, що відповідно до ст. 12 п. "ж" Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства, тому оскаржуване рішення  прийняте з перевищенням владних повноважень відповідача.

               Статтею 141 вказаного кодексу встановлено вичерпний перелік підстав для припинення права користування землею,  а статтею 143 цього ж кодексу - підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку. Отже, примусове припинення прав на  земельну ділянку здійснюється не сільською радою, а судовими органами  у порядку, встановленому законодавством.

            Статті 189 та 190 Земельного кодексу стосуються прав органів місцевого самоврядування на контроль за використанням та охороною земель і ці права позивачем не оспорюються.

          Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, як на додаткову підставу прийняття, на рішення від 09.01.2006 року необгрунтоване, оскільки воно визнано таким, що втратило чинність саме рішенням ради від 03.11.2006 року.

             Грунтуючись на цих доводах і доданих ним документах, позивач просить поновити його порушене право землекористувача відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України шляхом визнання нечинним рішення Великолазівської сільської ради від 03.11.2006 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

                 Позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивач є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 2,1 га, наданої йому для будівництва придорожного сервісу відповідно до розпорядження голови Закарпатської облдержадміністрації від 17.05.1996 року № 307 в межах населеного пункту с. В. Лази, що підтверджується копією Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 001872 від 04.06.1996 року (реєстровий номер 154), а також листом начальника Ужгородського райвідділу земельних ресурсів від 22.11.2006 року № 1645/01-19.

            Підставою для припинення права користування позивачем земельною ділянкою згідно з оскаржуваним рішенням ради від 03.11.2006 року послужило невикористання цієї ділянки за цільовим призначенням без поважних причин, підтверджене актом депутатської комісії з земельних питань від 04.01.2006 року.

         Відповідно до п. "а" ст. 143 Земельного кодексу України у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

               Таким чином, прийнявши рішення від 03.11.2006 року про припинення права користування земельною ділянкою ТОВ "Концерн "Карпати" (п. 1 рішення) рада порушила згадану норму Земельного кодексу, оскільки вийшла за межі своїх повноважень, крім того, порушила право позивача на судовий порядок вирішення цього питання.

       Аналізуючи зміст пунктів оскаржуваного рішення, суд прийшов до висновку, що з метою поновлення порушеного права позивача на підставі п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України належить визнати нечинним лише пункт 1 рішення шостої сесії п'ятого скликання Великолазівської сільської ради від 03.11.2006 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", оскільки в іншій частині рішення не порушує права позивача.

               З огляду на викладене, доводи відповідача, викладені в запереченні на позов і в судовому засіданні, до уваги судом не прийняті.

             На підставі наведеного, керуючись ст. 143, п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати нечинним пункт 1 рішення Великолазівської сільської ради від 03.11.2006 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

3. Стягнути з місцевого бюджету Великолазівської сільської ради (с. Великі Лази Ужгородського району, вул. Вознесенська, б/н, код 04349863) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Карпати" (м. Ужгород, наб. Незалежності, 9 код 04654017) 0,68 грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Постанова складена в повному обсязі, підписана 05.01.2007 року і набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст. ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного  господарського суду.

Суддя                                    Журавчак Л.С.