Рішення

від 20.08.2013 по справі 922/2628/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р.Справа № 922/2628/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Адвентіс", м. Київ до ТОВ "Цихар", м. Харків про стягнення 680000,00грн. за участю представників сторін:

позивача - Ві Д.Д., дов. б/н від 25.03.2013р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 680000,00грн. заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором про надання фінансової допомоги від 20.04.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені вимоги, просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ № 991700 від 06.08.2013р.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20 квітня 2012 року ТОВ «Адвентіс» (позивач) та ТОВ «Цихар» (відповідач) уклали договір про надання фінансової допомоги № ФП 21/04-12 (надалі - Договір).

Згідно умов Договору позивач надає, а відповідач приймає безповоротну фінансову допомогу у сумі 680000 (шістсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. (надалі - Фінансова допомога).

Згідно п. 1.3 Договору, Фінансова допомога є цільовою. Цільове використання Фінансової допомоги наступне:

- погодження з органами державної влади та місцевого самоврядування знесення зелених насаджень на земельних ділянках за кадастровими номерами: 6310136900:03:001:0006, площею 0,9233 га, яка знаходиться в м. Харкові, пр. Московський (в районі заводу ХЕМЗ) та 6310136900:03:001:0010 площею 1,3136 га, яка знаходиться в м. Харкові, вул. Плеханівська (в районі заводу ХЕМЗ), результатам чого має стати отримання рішення Виконкому Харківської міської ради про надання дозволу на знесення зелених насаджень;

- фактична очистка зазначених у п.п. 1.3.1. земельних ділянок від земельних насаджень, результатам чого має стати підписаний з уповноваженою організацією Акт очистки земельних ділянок від земельних насаджень;

- погодження з харківським метрополітеном можливості розміщення на зазначених вище земельних ділянках Торговельного центру, результатам чого має стати підписане харківським метрополітеном погодження на розміщення Торговельного центру.

Позивач в повному обсязі виконав взяті на себе за Договором зобов*язання та надав відповідачу фінансову допомогу в розмірі 680000,00грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 21 квітня 2012р.

Відповідно до п.1.5. Договору, вказані вище зобов'язання мають бути виконані відповідачем в термін до 15 липня 2012 року. Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, дані зобов'язання відповідачем виконані не були, жодних документів про підтвердження їх виконання позивачу не надано.

В свою чергу, п. 1.6 Договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строку, викладеного в п.1.5. цього Договору, Фінансова допомога вважається поворотною, та має бути повернута позивачу протягом 2 (двох) банківських днів.

27 квітня 2013 року позивач направив на адресу ТОВ «Цихар» претензію № 44/14 від 26.04.2013 р., з вимогою про повернення суми фінансової допомоги в розмірі 680000 (шістсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. Однак, відповідач вимоги претензії не виконав, суму отриманої Фінансової допомоги позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 680000,00грн. заборгованості обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 13600,00грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИХАР» (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 24, Літ. А-5; код ЄДРПОУ 33774810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВЕНТІС» (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.12; код ЄДРПОУ 35275230) 680000,00грн. заборгованості та 13600,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 21.08.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.