Рішення

від 19.08.2013 по справі 914/2462/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 р. Справа № 914/2462/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Болеро-Сервіс", м. Львів

до відповідача-1 Приватного підприємства "Болеро", м. Львів

до відповідача-2 Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни, с.Прохід, Волинської області

про стягнення 20 439,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Антоненко В.А. - представник (довіреність б/н від 02.01.2013р.);

від відповідача-1: не з'явився.

від відповідача-2: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватне підприємство "Болеро-Сервіс" звернулось із позовом до відповідача-1 Приватного підприємства "Болеро", до відповідача-2 Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни про стягнення 23 123,80 грн., а саме з відповідача-2 17 849,38 грн. основного боргу, 919,23 грн. 20% річних, 3 355,19 грн. пені; про стягнення з відповідачів солідарно 1 000,00 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача-2 витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.07.2013р.

Ухвалою суду від 10.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 19.08.2013р.

Представник позивача подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог вх. №27044/13 від 09.07.2013р., в якій просить стягнути пеню в сумі 671,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог підтримав повністю, просив стягнути на користь Приватного підприємства "Болеро-Сервіс" з Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни 17 849,38 грн. основного боргу, 919,23 грн. 20% річних та 671,04 грн. пені та солідарно стягнути з Приватного підприємства "Болеро" та Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни 1 000,00 грн. основного боргу.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з"явився. В попередньому судовому засіданні представник відповідача-1 подав відзив вх. №27174/13 від 10.07.2013р., в якому визнав факт укладення 25.03.2013р. договору поруки, за яким ПП "Болеро" поручалося перед ПП "Болеро-Сервіс" за виконання ФОП Нінічук І.В. своїх зобов'язань за договором №БС27468 від 28.08.2012р. в сумі 1 000,00 грн. Представник відповідача-1 зазначив, що зобов'язання по договору поруки від 25.04.2013р. не виконано у зв'язку з відсутністю коштів на банківському рахунку підприємства. В судовому засіданні 10.07.2013р. представник відповідача-1 визнав наявність боргу в сумі 1 000,00 грн.

Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання ним вимог ухвал суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4410800111860 від 19.07.2013р. - вручено 23.07.2013р. (вх. №30518/13 від 30.07.2013р.).

Станом на 19.08.2013р. від відповідача-2 відзив клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників відповідачів за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

28.08.2012р. між Приватним підприємством "Болеро-Сервіс" (продавець) та Фізичною особою підприємцем Нінічук Іриною Василівною (покупець) укладений договір №БС27468, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції та/або прайс-листа (надалі - товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Згідно п.1.7.1. договору покупець зобов'язувався оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 7 (семи ) календарних днів з моменту прийняття цього товару. У випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (олія в асортименті) на загальну суму 18 849,38 грн., згідно товарно-транспортної накладної №07010/0000029 від 03.01.2013р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за прийнятий товар не здійснив.

17.01.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача-2 (ФОП Нінічук І.В.) лист-вимогу вих. №14/26 про погашення в межах 7-денного терміну існуючу заборгованість. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором №БС27468 від 28.08.2012р. між Приватним підприємством "Болеро" (надалі - поручитель) та Приватним підприємством "Болеро-Сервіс" (надалі - кредитор) 25.03.2013р. укладено договір поруки (надалі - договір поруки).

Відповідно до умов п.1.1. договору поруки поручитель поручається перед кредитором щодо виконання ФОП Нінічук І.В. обов'язку який виник при виконанні боржником зобов'язань за договором №БС27468 від 28.08.2012р., в обсязі, передбаченому основним договором, а зокрема в частині сплати заборгованості перед кредитором за основним договором, сума якої станом на 25.03.2013р. становить 18 849,38 грн.

Відповідно до умов п.2.1. договору поруки передбачений цим договором обов'язок поручителя перед кредитором обмежується сплатою заборгованості боржника перед кредитором за основним договором в сумі 1 000,00 грн.

Відповідно до умов п.2.2. договору поруки поручитель не відповідає за сплату боржником процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені).

У зв'язку з невиконанням боржником та поручителем умов договору №БС27468 від 28.08.2012р. та договору поруки від 25.03.2013р. щодо сплати заборгованості за поставлений товар, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість на користь Приватного підприємства "Болеро-Сервіс" в сумі 20 439,65 грн., а саме: з Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни - 17 849,38 грн. основного боргу, 919,23 грн. відсотків річних нарахованих на підставі п.1.7.1. договору та 671,04 грн. пені нарахованих на підставі п.4.2. договору; солідарно з Приватного підприємства "Болеро" та Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни - 1 000,00 грн. основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується товарно-транспортною накладною №07010/0000029 від 03.01.2013р. на загальну суму 18 849,38 грн.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.1.7.1. договору покупець зобов'язувався оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 7 (семи ) календарних днів з моменту прийняття цього товару.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за прийнятий товар не здійснив.

17.01.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача-2 (ФОП Нінічук І.В.) лист-вимогу вих. №14/26 про погашення в межах 7-денного терміну існуючу заборгованість. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Відтак, заборгованість відповідача-2 за договором №БС27468 від 28.08.2012р. становить 18 849,38 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1.7.1. договору у випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення.

В даному випадку сторонами в договорі передбачено сплату іншого розміру річних, ніж встановлено в ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 20% річних в сумі 919,23 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторони в п.4.2. договору передбачили, що за порушення (прострочення) виконання зобов'язань за п.1.7.1. цього договору, покупець повинен сплатити продавцеві неустойку (пеню) в розмірі 0,2 % від несплаченої суми (суми заборгованості)за кожний день порушення (прострочення).

На виконання вимог суду позивач надав розрахунок пені з врахуванням обмежень щодо її розміру, згідно вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Відтак, нарахована позивачем згідно поданої ним заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог пеня в сумі 671,04 грн. підлягає стягненню.

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки зобов'язання відповідача-2 по договору №БС27468 від 28.08.2012р. не виконані позов, згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача-2 основного боргу в сумі 17 849,38 грн., 919,23 грн. 20% річних та 671,04 грн. пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є порука.

У відповідності із ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У відповідності із ст. 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до умов п.2.1. договору поруки передбачений цим договором обов'язок поручителя перед кредитором обмежується сплатою заборгованості боржника перед кредитором за основним договором в сумі 1 000,00 грн.

Оскільки умовами договору поруки не передбачено не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно основного боргу в сумі 1 000,00 грн. підлягають до задоволення.

Представник відповідача-1 у відзиві вх. №27174/13 від 10.07.2013р., визнав факт укладення 25.03.2013р. договору поруки, за яким ПП "Болеро" поручалося перед ПП "Болеро-Сервіс" за виконання ФОП Нінічук І.В. своїх зобов'язань за договором №БС27468 від 28.08.2012р. в сумі 1 000,00 грн. та не заперечував проти задоволення даного позову.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем-1 позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову щодо відповідача-1.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач-1 та відповідач-2 не виконали належним чином свої зобов'язання перед позивачем по договору №БС27468 від 28.08.2012р. та по договору поруки від 25.03.2013р., заборгованість в добровільному порядку не сплатили, заходів щодо погашення заборгованості не вжили, відтак позовні вимоги, з врахуванням вищенаведених правових норм, та заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №359 від 30.05.2013р. на суму 1 720,50 грн.

09.07.2013р. позивачем подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 720,50 грн. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються, сума судового збору в частині зменшених позовних вимог позивачу не повертається, а судовий збір, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 543, 546, 549, 553, 554, 599, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 49, 75, 78, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни (44108, Волинська область, Ратнівський район, с.Прохід, вул. 8-го березня, 11; ідентифікаційний №3054521865) на користь Приватного підприємства "Болеро-Сервіс" (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 212, корпус 2; р/р №260003851 в АТ "Райффайзен Банк Аваль"; МФО 325570; код ЄДРПОУ 31073655) 17 849,38 грн. основного боргу, 919,23 грн. відсотків річних, 671,04 грн. пені.

3. Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця Нінічук Ірини Василівни (44108, Волинська область, Ратнівський район, с.Прохід, вул. 8-го березня, 11; ідентифікаційний №3054521865) та Приватного підприємства "Болеро" (юридична адреса: 79008, м.Львів, вул.Пекарська, 7; поштова адреса: 79017, м.Львів, вул.К.Левицького, 55; код ЄДРПОУ 30053203) на користь Приватного підприємства "Болеро-Сервіс" (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 212, корпус 2; р/р №260003851 в АТ "Райффайзен Банк Аваль"; МФО 325570; код ЄДРПОУ 31073655) 1 000,00 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 22.08.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.