Рішення

від 30.03.2009 по справі 14/26 (2/297/4/2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/26 (2/297/4/2)

30.03.09  

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й   С У Д

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                

проспект Миру , 20                                                                                                       тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

19 березня 2009р.                                                                             справа № 14/26(2/297/4/2)

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Гринлайт”,

                       м. Київ, вул. Курська, 13, кв. 45

До відповідача: Відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, м. Чернігів, вул. Борисенка, 66

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області, м. Чернігів, вул.Комсомольська, 27

про стягнення 99741грн.94коп.

                                     Суддя Н.Ю.Книш

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Номінас К.В. представник довіреність№25/3 від 26.02.08р.

Від відповідача: Ющенко А.В. юрисконсульт довіреність №8/12-142 від 16.02.09р.

Від 3-ї особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлений позов про стягнення з Менського РВ УМВС України в Чернігівській області та з УМВС України в Чернігівській області солідарно 96241,94грн. майнової шкоди, що заподіяна внаслідок зіткнення 18.12.2004р. джерел підвищеної небезпеки (вантажного автомобіля марки INTERNATIONAL, модель 9600, 1993 року випуску, реєстраційний № 462-70 КА та легкового автомобіля марки ВАЗ-2121 “Нива”, реєстраційний №СВ 0321 МІ) на автодорозі Чернігів-Сосниця в м.Мена по вул. Жовтневій, 81, та 3500,00грн. витрат з оплати правової допомоги фахівця у галузі права.

Ухвалою суду від 01.11.2006р. допущена заміна первісних відповідачів належним –Відділ Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

          Згідно ухвали суду від 23.01.07р. залучено до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області.

          Ухвалою суду від 04.12.06р. у даній справі було призначено автотехнічну експертизу.

          Ухвалою суду від 02.02.07р. у даній справі було призначено додаткову автотехнічну експертизу.

          Ухвалою суду від 01.08.08р. у даній справі було призначено автотоварознавчу експертизу.

          01.11.06р. та 22.11.06р. позивачем подано до матеріалів справи письмові пояснення з нормативним обґрунтуванням витрат з оплати правової допомоги фахівця в галузі права. Окрім того, представником позивача подано додаткові пояснення від 03.03.09р. по справі, в яких зазначає про наявність всіх підстав для задоволення позову і стягнення з відповідача 99741,94грн. У поданому суду листі №5 від 26.01.09р. позивач зазначив, що сідловий тягач International 9600, держ.№46270КА, шассі №1HSRDLSRXPH511193, 30 грудня 2005р. був знятий з реєстрації і списаний з балансу підприємства у зв'язку з недоцільністю його ремонту та експлуатації після ДТП, що фінансові документи по утилізації не збереглися у зв'язку з закінченням термінів зберігання документації.

          Від позивача по факсу надійшов лист вих.№9 від 12.02.09р., в якому останній повідомляє, що сідловий тягач International 9600, держ.№46270КА, шассі №1HSRDLSRXPH511193 не був застрахований, страхове відшкодування після ДТП 18.12.04р. не отримувалось, фінансові документи, що підтверджують утилізацію автомобіля втрачені.

Представником Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області в судовому засіданні 16.02.09р. подано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №581885 –Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області (ідентифікаційний код 08802971) з відміткою державного реєстратора про заміну бланка свідоцтва на свідоцтво Серія А00 №581940.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №581940 –Відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області має ідентифікаційний код 08802971, місце знаходження м. Чернігів, вул. Борисенко, 66, дата проведення державної реєстрації 08.11.2007р., дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 13.02.2009р., підстава заміни свідоцтва –зміна найменування юридичної особи з відміткою державного реєстратора про заміну бланка свідоцтва на свідоцтво Серія А00 №581940.

          Третьою особою до матеріалів справи подано письмове пояснення від 30.01.07р. за №14-12/139/625. У письмовому поясненні №14-12/64/1035 від 13.02.09р. третя особа зазначила, що станом на 13.02.09р. в ГУДКУ у Чернігівській області відкритих рахунків на ім'я Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області немає, що згідно роз'яснення Державного казначейства України від 18.10.06р. у разі зміни найменування розпорядників або одержувачів коштів без зміни коду ЕДРПОУ рахунки таких установ та/або організацій в органах Державного казначейства не перевідкриваються. У поясненні №14-12/95/1531 від 02.03.09р. третя особа повідомила рахунки, які станом на 02.03.09р. відкриті в ГУДКУ у Чернігівській області на ім'я Управління Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України у Чернігівській області та зазначила, що 27.02.09р. Управління Державної автомобільної інспекції повідомило про свою реорганізацію та надало неповний пакет документів, у зв'язку з чим підстав для внесення змін до особової справи Клієнта та перереєстрації рахунків на Відділ ДАІ УМВС України в Чернігівській області немає.

          У відзиві за №8/12-870вх від 25.02.09р. відповідач проти позову заперечує та зазначає, що з матеріалів кримінальної справи, яка порушена прокуратурою Менського району по факту ДТП 21.12.04р., вбачається, що ДТП сталося з вини невстановленого пішохода, а не водія ВАЗ-2121 „Нива” реєс.№СВ0321МІ, що водій ВАЗ-2121 „Нива” Шульга А.М. не порушував ПДР, що відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, вирішується за принципом вини, а вина водія Шульги А.М. не встановлена. Відповідач зазначає, що у відповідності до даних інформаційно-пошукової системи „АВТОМОБІЛЬ” вантажний автомобіль INTERNATIONAL, модель 9600, рік випуску 1993, реєстраційний номер 462-70 КА знятий з обліку для реалізації 30.12.05р., що у відповідності до п.9 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.92р. постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, згідно ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, отже ціна позову в сумі 99741,94грн. є неприпустимою на даний час.

          Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 12.03.09р., в якій просив стягнути з відповідача 96241,94грн. відшкодування завданої майнової шкоди, та суму судових витрат у розмірі 4580,42грн., з яких 962,42грн. - державне мито, 118грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3500грн.-  витрати на послуги адвоката. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить діючому законодавству.

          Представник позивача в судовому засіданні надав додаткові пояснення по справі від 19.03.09р., в яких зазначив, що позивачем було утилізовано автомобіль INTERNATIONAL, модель 9600, рік випуску 1993, реєстраційний номер 462-70 КА, що підтверджується договором №12-05 від 20.12.05р. та актом за цим договором, згідно яких позивач мав отримати 4875,00грн. за металобрухт, що особою винуватою у ДТП є водій автомобіля ВАЗ-2121 і це підтверджено матеріалами справи, що в діях водія автопоїзду INTERNATIONAL відсутні порушення ПДР, експертизою не встановлено факту можливості уникнення зіткнення водієм автопоїзду INTERNATIONAL.

          Представник позивача в судовому засіданні надав заяву від 19.03.09р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги на 3500грн., віднести їх до судових витрат та стягнути з відповідача 96241,94грн. майнової шкоди.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:

Суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог на 3500грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

          З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2004р. о 14 год. 40 хв. в м. Мена Чернігівської області автомобіль ВАЗ-2121 “Нива”, реєстраційний № СВ 0321 МІ під керуванням Шульги А.М., рухаючись по вул. Жовтневій в напрямку м. Чернігова, виїхав на праве узбіччя, де відбулося зіткнення з велосипедом під керуванням гр.Строкової Т.Ф., що рухалася у попутному напрямку, в подальшому виїхав на зустрічну смугу руху, де відбулось зіткнення з автомобілем INTERNATIONAL, реєстраційний № 462-70 КА під керуванням Белана В.О.

          Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РМС № 239981 від 15.05.2004р. автомобіль ВАЗ 2121 № СВ0321МІ належить на праві власності автогосподарству ВДАІ УМВС України в Чернігівській області. За повідомленням ВДАІ УМВС України в Чернігівській області від 17.10.2006р. №8/8-2612вх автомобіль ВАЗ-2121 „Нива” № 0321 МІ знаходиться на балансі ВДАІ УМВС області з 01.07.1999р., переданий для експлуатації ВДАІ Менського РВ УМВС згідно наказу УДАІ УМВС № 30 від 27.03.2000р. і закріплений за старшим інспектором ДАІ старшим лейтенантом міліції Шульгою А.М. Номерні знаки мінялися з 0413 ЧНА на 0559МК –17.01.2002р. і 15.05.2004р. на СВ0321МІ. Станом на 18.12.2004р. цей автомобіль знаходився на балансі ВДАІ УМВС України в Чернігівській області та перебував у користуванні в відділенні ДАІ Менського РВ УМВС області.

          Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу КІС № 770391 автомобіль INTERNATIONAL № 462-70 КА є власністю ТОВ „Гринлайт”.

В результаті дорожньо-транспортної природи був пошкоджений автомобіль INTERNATIONAL, реєстраційний № 462-70 КА, який належав позивачу, та автомобіль ВАЗ-2121 „Нива” № 0321 МІ.

          Позивач просить стягнути з відповідача 96241,94грн. майнової шкоди, посилаючись на висновок № 7 судової автотоварознавчої експертизи, що складений 11.05.2005р. Чернігівським відділенням КНДІСЕ на підставі постанови слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області від 10.01.2005р. За висновком експерта вартість вантажного автомобіля INTERNATIONAL COF–9600 6х4, № 46270 КА, з урахуванням його технічного стану на момент ДТП 18.12.2004р. складає 96241,94грн., вартість його відновлювального ремонту, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП 18.12.2004р. - 486874,88грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля –96241,94грн.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України, передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом.

У відповідності до ст. 1188 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин , що мають істотне значення .

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          У постанові слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області від 21.02.2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що в діях водія автомобіля INTERNATIONAL д/з № 462-70 КА Белан Валерія Олексійовича не вбачається ознак злочину передбаченого ст.286 КК України, та як останній своїми діями не порушував правил дорожнього руху і його дії не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з даною пригодою та її наслідками.

          Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що шкода позивачеві завдана з вини працівника відповідача, між неправомірними діями відповідача та виникненням ДТП є причинний зв'язок. При цьому суд виходить з наступного.

          Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 341ц від 10.01.2007р., що складений Чернігівським відділенням КНДІСЕ, дії водія автомобіля ВАЗ 2121 „Нива” №СВ0321МІ не відповідали технічним вимогам п. 11.2; п. 11.3; п. 12.1; п. 12.4; п. 34.1. (щодо перетину лінії дорожньої розмітки 1.1.) Правил дорожнього руху. При виконанні вказаних пунктів ПДР водій автомобіля ВАЗ-2121 „Нива” № СВ0321МІ мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем INTERNATIONAL № 462-70 КА.

          Згідно з цим же висновком дії водія автомобіля INTERNATIONAL № 462-70 КА не відповідали технічним вимогам п. 11.2. ПДР (нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини).

          Проте суд вважає, що відсутній причинний зв'язок між невиконанням водієм автомобіля INTERNATIONAL № 462-70 КА п. 11.2. ПДР та зіткненням автомобілів.

          Ухвалою суду від 02.02.07р. була призначена додаткова автотехнічна експертиза. За висновком додаткової судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №1677/1678, що складений 02.06.2008р. КНДІСЕ, в даній дорожній обстановці можливість уникнення зіткнення за рахунок односторонніх дій водія автомобіля INTERNATIONAL №462-70 КА, направлених на уникнення зіткнення, не забезпечувалась. У вказаному висновку зазначено, що встановити величину швидкості руху автомобіля ВАЗ у момент зіткнення з автомобілем INTERNATIONAL з урахуванням отриманих ними пошкоджень не є можливим, що зафіксованим слідам гальмування автомобіля ВАЗ в даних дорожніх умовах відповідає величина швидкості 56...70км./год, фактична величина швидкості руху автомобіля ВАЗ перед початком слідоутворення була вищою за розраховану, що автомобіль INTERNATIONAL в момент зіткнення з автомобілем ВАЗ міг або перебувати в нерухомому стані або рухатися з незначною швидкістю в кінцевій фазі гальмування і встановити величину швидкості руху автомобіля INTERNATIONAL у момент зіткнення з автомобілем ВАЗ з урахуванням отриманих ними пошкоджень не є можливим, що зафіксованим слідам гальмування автомобіля INTERNATIONAL в даних дорожніх умовах відповідає величина швидкості 52...54км/год і фактична величина швидкості руху автомобіля INTERNATIONAL перед початком слідоутворення могла не значно відрізнятися від розрахованої.

Суд відхиляє доводи відповідача, про те, що причиною ДТП була непереборна сила, оскільки водій автомобіля ВАЗ уникав наїзду на пішохода, який раптово вийшов на проїзну частину дороги. Причиною такого відхилення є відсутність достатніх належних доказів, які б давали можливість беззаперечно стверджувати про даний факт.

Ухвалою суду від 01.08.08р. у даній справі було призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту оплату коштів за проведення експертизи покладено на позивача.

          У зв'язку з поверненням до суду експертною установою матеріалів справи (звільнення експерта –автотоварознавця) ухвалою господарського суду від 15.08.08р. проведення автотоварознавчої експертизи доручено експертам Чернігівської торгово-промислової палати.

          Згідно висновку №С-244 судової автотоварознавчої експертизи, який складений 22.12.08р. Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою розмір матеріального збитку завданого власнику дорожньо-транспортного засобу - вантажного автомобіля INTERNATIONAL COF–9600 6х4, 1993 року випуску, державний номерний знак 462-70 КА, внаслідок ДТП 18.12.04р. станом на 01.08.08р. складає 89610,98грн.

Згідно ст. ст. 41 та 42 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд для роз'яснення питань, що виникають, при вирішенні господарського спору і потребують  спеціальних знань призначає судову експертизу, попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову від надання  висновку без поважних причин , і відповідно при розгляді справи оцінює висновок судової експертизи, яка була призначена відповідно до ухвали суду.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення шкоди в розмірі 89610,98грн.

          Відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах, і статус державного органу в даному випадку не створює для нього будь-яких додаткових обов'язків.

          У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Отже, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

          Подані сторонами документи підтверджують зняття 30.12.05р. позивачем транспортного засобу з реєстрації.

Позивачем до матеріалів справи додано договір №12-05 від 20.12.05р., укладений між позивачем та ПП „Ласма”, відповідно до п.1.1. якого виконавець (ПП „Ласма”) зобов'язується за завданням замовника (позивача) надати послуги по перевезенню та утилізації автотранспортного  засобу: автомобіль INTERNATIONAL 9600, маса 7500,00кг, який належить замовнику. Відповідно до п.2.2 договору замовник зобов'язується підписати або надати акт приймання-передачі автомобіля від замовника до виконавця в додаток до даного договору.

Згідно акту від 30.12.05р. утилізації транспортного засобу та передачі отриманого металобрухту по договору №12/05 від 20.12.05р. виконавець провів утилізацію автотранспортного засобу INTERNATIONAL, модель 9600, рік випуску 1993, реєстраційний номер 462-70 КА, маса 7500кг. Вказаним актом визначено, що ПП „Ласма” має сплатити ТОВ „Гринлайт” за металобрухт 4875грн.

У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Оскільки, транспортний засіб позивача утилізований на суму 4875грн. згідно акту від 30.12.05р., а тому відсутні підстави для обговорення питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, а також суд доходить висновку, що підлягає зменшенню на 4875грн. розмір стягуваної з відповідача шкоди на користь позивача, тобто до стягненню підлягає 84735,98грн. (89610,98грн.-4875,00грн.=84735,98грн.).

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість-одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення майнової шкоди в сумі 84735,98грн. В решті позовних вимог відмовити.

Заперечення відповідача судом не приймаються та спростовуються вище викладеним.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач 15.12.08р. здійснив оплату витрат за проведення експертизи у сумі 1344,00грн. згідно рахунку №С-244, що підтверджується копією виписки банку.

Витрати позивача щодо оплати вартості проведеної експертизи є судовими витратами і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1141,80грн. пропорційно задоволеним вимогам. Оплачена відповідачем платіжним дорученням №2820 від 27.12.06р. вартість робіт по проведенню експертизи у сумі 1133,22грн. відшкодуванню не підлягає у зв'язку із задоволенням вимог та наявністю вини відповідача.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача підлягають стягненню на користь позивача державне мито в сумі 847,36грн. та 100,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, до яких віднесено витрати по оплаті послуг адвоката та витрати по сплаті за проведення судової експертизи.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката у сумі 3500грн.

Частиною 3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та Топчієм П.І. - фахівцем у галузі права згідно диплому ЖВ-1 №045713 та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №784 від 09.06.95р., укладено договір про надання правової допомоги від 12.01.05р. про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок зіткнення джерел підвищеної небезпеки, що мало місце 12.12.2004р., приблизно о 14 год.40хв., за автодорозі Чернігів - Сосниця в м.Мена по вул.Жовтневій,81 за участю вантажного автомобіля марки INTERNATIONAL, модель 9600, рік випуску 1993, реєстраційний номер 462-70 КА, що належить замовнику під керуванням водія Белана В.О., та легкового автомобіля марки ВАЗ 2121 „Нива”, реєстраційний номер СВ 0321 МІ, під керуванням водія Шульги А.М.

Між позивачем та Топчієм П.І. підписано акт виконаних робіт (наданих юридичних послуг) від 30.09.06р. на суму 3500,00грн., згідно якого адвокатом виконані роботи (наданні юридичні послуги) згідно умов договору від 12.01.05р. в повному обсязі і своєчасно, окрім того, як свідчать матеріали справи, Топчій П.І. приймав участь в судових засіданнях під час розгляду даного спору.

Позивачем сплачено за надання юридичних послуг згідно договору від 12.01.05р. 3500грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.01.05р., від 09.03.05р., від 28.03.09р.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають стягненню за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати покладаються при задоволенні позову на відповідача.

За таких обставин, витрати за послуги адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2973,43грн. пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.1172, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (м. Чернігів, вул. Борисенка, 66, ідентифікаційний код 08802971, р/р №35227005002668, р/р № 35225007002668 ГДКУ у Чернігівській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гринлайт” (м. Київ, вул. Курська, 13, кв. 45, р/р 2600832483 в АБ «Діамант»м. Київ, МФО 320854, код 31604404) 84735грн.98коп. матеріальної шкоди, 847грн.36коп. державного мита, 100грн.25коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2973грн.43коп. витрат за послуги адвоката, 1141грн.80коп. витрат на проведення експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                          Книш Н.Ю.           

Рішення підписано 24.03.2009р.

Суддя                                                                                          Книш Н.Ю.