Ухвала

від 22.08.2013 по справі 826/13318/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

22 серпня 2013 року № 826/13318/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Адвокатської фірми «ОСОБА_3 та Партнери» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Л.Д.Демченко про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 27526552208 від 02.08.2013,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Адвокатська фірма «ОСОБА_3 та Партнери» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Л.Д.Демченко про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 27526552208 від 02.08.2013.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору .

В даному випадку до матеріалів справи не надано доказу сплати судового збору у повному обсязі.

В контексті наведеного, суд зазначає, що рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, на чому наголошується у роз'ясненні Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012 .

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання, а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлені позивачем позовні вимоги є майновими.

В той же час, позивачем до позовної заяви не додано належний документ про сплату судового збору у розмірах передбачених ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме сплачена позивачем сума у розмірі 34,41 грн. не відповідає розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання адміністративного позову майнового характеру (заявлення майнової вимоги), відповідно до Закону України «Про судовий збір» в кореспонденції з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (з урахуванням обсягу оскаржуваного рішення). Таким чином, позивачем не був повністю сплачений судовий збір у встановленому законом розмірі, що є недоліком позовної заяви.

При цьому, додана позивачем до позовної заяви квитанція не є належним доказом сплати судового збору, оскільки у графі платник вказаного платіжного документу визначено фізичну особу ОСОБА_2 , що не є підтвердженням сплати судового збору Адвокатською фірмою «ОСОБА_3 та Партнери» за подання адміністративного позову. У квитанції при цьому відсутнє посилання на те, що судовий збір сплачується за заявника.

Відтак, позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом надання належного платіжного документу, оформленого відповідно до зазначених положень законодавства про сплату судового збору у розмірі відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Крім того, згідно п. 4 ч. 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів .

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач визначає у позовній заяві двох відповідачів , а саме: Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Л.Д.Демченко.

Однак, всупереч викладеному вище, заявлені позивачем позовні вимоги стосуються лише одного з визначених позивачем відповідачів: ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

При цьому, позовна заява не містить позовних вимог до другого відповідача - заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Л.Д.Демченко із посиланням на конкретні норми законодавства, які на думку позивача порушені цією особою.

Таким чином, позивачу необхідно визначити конкретний склад позовних вимог до кожного із заявлених ним відповідачів та їх обґрунтування відносно кожного з відповідачів. Відсутність наведеного є недоліком позову та створює перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «А») до 04 вересня 2013 року включно: 1) документ про сплату судового збору у розмірі відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір»; 2) уточнення позовних вимог із визначенням конкретних позовних вимог до кожного із відповідачів.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Адвокатської фірми «ОСОБА_3 та Партнери» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 04 вересня 2013 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін