Рішення

від 18.03.2009 по справі 35/24 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/24 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон –С»

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –

Головний центр забезпечення та обслуговування

про                стягнення  239 036,50 грн.     

                                                                                         Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:        Костишена В.Л. –предст. за довір. № 88 від 05.11.2008р.;

Від відповідача:    не з‘явились

Від третьої особи: не з‘явились.

Рішення прийняте 18.03.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України,  в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 18.02.2009р. по 18.03.2009р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Домініон –С”, третя особа –Головний центр забезпечення та обслуговування про стягнення заборгованості в розмірі 239 036,50 грн. за Договором оренди нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2006р. порушено провадження у справі №35/24, розгляд справи призначено на 01.02.2007р.

В судовому засіданні 01.02.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.02.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/24 від 12.02.2007р., на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі №35/24. На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 27.02.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/24 від 27.02.2007р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.03.2007р.

Ухвалою господарського суду міста Києва №35/24 від 20.03.2007р., на підставі ч. 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено провадження у справі №35/24 до розгляду по суті пов'язаної з нею справи №4/109 та до набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі.

15 січня 2009 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтовується наступним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 4/109 від 27.11.2008р. апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2007р. у справі №4/109 задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2007р. у справі №4/109 змінено.

Провадження у справі № 4/109 в частині розірвання договору оренди №2033 від 02.08.2005р. припинено.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю “Домініон –С” з приміщень загальною площею 3 373,7 кв.м., розташованих за адресою пр-т Науки, 37, м. Київ та зобов'язано передати зазначені приміщення за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2008р. у справі №4/109 набрала законної сили.

Таким чином на даний момент усунені всі обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 35/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2009р., на підставі ч. 3 ст. 79 Господарського суду міста Києва, провадження у справі №35/24 поновлене. Розгляд справи призначений на 09.02.2009р.

В судовому засіданні 09.02.2009р. представником позивача було надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 626 020,70 грн., пеню в розмірі 126 361,29 грн., 195 326,69 грн. –інфляційних втрат.

Відповідач та третя особа в судове засідання 09.02.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.02.2009р.

Відповідач та третя особа в судове засідання 18.02.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.

В судовому засіданні 18.02.2009р. судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 18.03.2009р. для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення у справі та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

        ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон –С»(надалі відповідач) було укладено Договір оренди №2033 нерухомого майна (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме, площею 3373,7 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, пр –т Науки, 37, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Науково –виробниче природоохоронне об»єднання».

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата перераховується орендарем самостійно не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету; 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.6. Договору орендаря зобов'язано подавати орендодавцю копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування 70 та 30 відсотків орендної плати до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на 21.12.2006р. за відповідачем значиться заборгованість перед державним бюджетом по орендній платі розмір якої становить 211 690,99 грн., за період з грудня 2005 року по листопад 2006 року.

Згідно пункту 3.5. Договору на відповідача покладено обов'язок у разі несвоєчасної оплати сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення, нараховану на суму простроченого платежу за кожний прострочений день оплати.

Таким чином, на підставі наведеного положення Договору позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 13 828,70 грн.

Крім того, керуючись положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем здійснено нарахування збитків від інфляції, розмір яких становить 13 516,81 грн.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 626 020,70 грн., пеню в розмірі 126 361,29 грн., 195 326,69 грн. –інфляційних втрат.

Третьою особою були надані письмові пояснення у справі, в яких зазначено наступне.

Майно, що передано в оренду відповідно до Договору, на той час вже знаходилось на балансі Головного центру забезпечення та обслуговування, що підтверджується Наказами Міністерства Охорони навколишнього природного середовища від 21.06.05 року №216 та від 11 березня 2005 року №89 та Актами приймання –передачі зазначеного в Наказах майна. А органом уповноваженим управляти визначеним майном, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.05р. №267 –Р, є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Тобто, видане Міністерством охорони навколишнього природного середовища погодження не має законної сили.

ГЦЗО неодноразово звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з проханням про розірвання сумнівного договору оренди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В процесі розгляду даної справи було зупинено провадження у справі №35/24 до розгляду по суті пов‘язаної з нею справи №4/109 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон –С», про розірвання договору оренди та до набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2007р. у справі №4/109 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду  від 27.11.2008р. №4/109 Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2007р. у справі №4/109 змінено.

Провадження у справі №4/109 в частині розірвання договору оренди № 2033 від 02.08.2005р. припинено.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон –С»з приміщень загальною площею 3 373,7 кв.м., розташованих за адресою пр –т Науки, 37, м. Київ, та зобов'язано передати зазначені приміщення за актом приймання –передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву.

Як вбачається з матеріалів справи та вказаної вище Постанови Київського апеляційного господарського суду підставою припинення провадження у справі №4/109 в частині розірвання договору оренди №2033 від 02.08.2005р. були наступні обставини.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.07.2007р. у справі №40/65 позовні вимоги були задоволені повністю, визнано недійсним договір оренди № 2033 від 02.08.2005р., укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю “Домініон-С”.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. по справі № 40/65 апеляційну скаргу ТОВ “Домініон-С” було задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2007р. по справі №40/65 скасовано, прийняте нове рішення, яким у позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2008р. по справі №40/65 касаційні скарги було задоволено частково, постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. та рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2007р. у справі №40/65 були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

          Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №40/65-8/95 від 21.08.2008р. позов задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Домініон –С».

          Отже, з наведеного випливає, що Договір оренди нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Домініон –С», що є предметом спору в судовій справи 35/24 визнано недійсним в судовому порядку.

          В своїх вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендним платежам за період з грудня 2005 року по серпень 2008 року в розмірі 626 020, 70 грн., тобто, позивач просить суд стягнути вказану заборгованість безпосередньо за період з 2005 року до моменту прийняття Господарським судом міста рішення у справі №40/65-8/95 від 21.08.2008р. про визнання договору оренди нерухомого майна №2033 від 02.08.2005р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Домініон –С»недійсним.

          Суд вважає вказані вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Отже, презумпція правомірності правочину означає, що оспорюваний правочин є правомірним до того дня, коли його недійсність визнана судом.

          Лише набрання рішенням законної сили спростовує презумпцію правомірності правочину.

          Як вбачається з матеріалів справи Рішення Господарського суду міста Києва у справі №40/65-8/95 від 21.08.2008р. яким визнано недійсним спірний договір, на час розгляду даної судової справи, набрало законної сили та є чинним.

          Відповідно до п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

          У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду, від 12.03.1999, № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (надалі Роз'яснення) угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (п. 3.2. Роз'яснень).

З огляду на викладене, суд дійшов, що позовні вимоги позивача про  стягнення з відповідача  заборгованість з орендної плати в розмірі 626 020,70 грн., пеню в розмірі 126 361,29 грн., 195 326,69 грн. –інфляційних втрат, є безпідставними та необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  позивача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.  В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова