Рішення

від 24.03.2009 по справі 10/1483

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/1483

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                         

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "24" березня 2009 р.                                                               Справа №  10/1483

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Левченка О.Є. –за довіреністю,

відповідача –Горяніна А.О. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”   

до першого відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"      

другого відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдінг"     

про  визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

          Подано позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги №180ч, укладеного 20.02.2007 р. Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдінг" (покупець за договором).

Провадження у справі за цим позовом порушено господарським судом 19.03.2007 р. Спір до цього часу не вирішений судом по суті вимог у зв'язку з чисельними заявами сторін про відкладення, зупинення провадження у справі та розглядом судами апеляційної та касаційної інстанцій скарг позивача.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Перший відповідач –ВАТ „Черкасигаз” відзив на позовну заяву суду не подав. Його представник у засіданні суду позов визнав.

Другий відповідач –ТОВ „Промисловий холдинг” у відзиві на позов (аркуш справи 22-23) проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що договір недійсність якого є предметом цього позову, відповідає чинному законодавству. Цей відзив датований 03.04.2007 р.

Другий відповідач належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, участь свого представника в засіданні суду не забезпечив.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, а відповідачі не спростували того, що 20.02.2007 р. перший та другий відповідачі уклали письмовий договір № 180ч купівлі-продажу права вимоги (у подальшому тексті  „спірний договір” у відмінках).

Предметом цього договору є вимоги за договором № 02/03-2087 про уступку права вимоги, укладеного першим відповідачем та позивачем 24.06.2003 р., за яким позивач зобов'язався сплатити першому відповідачеві грошові кошти в сумі 20976594,00 грн.(а.с. 108).

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 цього договору вказана сума коштів мала бути сплачена позивачем першому відповідачу в тридцятиденний термін з дня укладення договору в оплату за передане першим відповідачем позивачеві право вимоги до боржника першого відповідача –ЗАТ „Укренергоатом” на таку ж суму –20 976 594,00 грн.

Оскільки позивач вказане зобов'язання за договором № 02/03-2087 від 24.06.2003р. не виконав, перший відповідач вважав себе вільним в купівлі-продажу права вимоги виконання цього зобов'язання. За таких обставин був укладений спірний договір.

Однак, укладаючи спірний договір, перший та другий відповідачі ігнорували ту обставину, що маючи інші грошові зобов'язання перед позивачем, перший відповідач уже через два дні після укладення спірного договору –26.06.2003 р. скористався встановленим статтею 217 ЦК Української РСР правом припинення цих зобов'язань шляхом заліку з позивачем однорідних вимог на суму 20 976 594,00 грн.

Це підтверджено копіями листів-пропозицій № № 1410/1, 1415/1, 1416/1, 1418/1 надісланих першим відповідачем позивачеві 26.06.2003 р. (а.с. 13-16).

Згідно з вказаними листами внесена пропозиція здійснення заліку зустрічних грошових вимог на суму 20 976 593,96 грн.

Згідно з ст. 217 ЦК Української РСР зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Позивач підтвердив факт проведення сторонами такого заліку грошових вимог. Підтвердженням цього є позовна заява позивача у цій справі (а.с.3). Перший відповідач не спростував, а другий відповідач у відзиві на позов підтвердив те, що саме припинені шляхом заліку однорідних вимог грошові зобов'язання першого відповідача перед позивачем на суму 20 976 593,96 грн. є предметом купівлі-продажу за спірним договором.

Різниця в сумі на 0,04 грн. є наслідком заокругленням сторонами спірного договору сотих долей гривні.   

Суд вважає, що підтверджений письмовими доказами та не спростований сторонами факт заліку першим відповідачем та позивачем зустрічних грошових вимог на суму 20 976 954,96 грн., здійснений згідно з чинним на день цього заліку законодавством.

Згідно з  ст. ст. 625-626 ЦК України, на які зроблені посилання у спірному договорі, предметом договору купівлі-продажу може бути товар або ж право вимоги, які належать продавцю.

Перший відповідач на час укладення спірного договору вже не володів правом власності на кошти чи правом їх вимоги, тому право вимоги цих коштів не могло бути предметом купівлі-продажу за спірним договором.

Дії сторін при укладанні спірного договору спрямовані на набуття і припинення цивільних прав та обов'язків, тому за змістом ст. 202 ЦК України є правочином.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спірний договір безпосередньо порушує майнові права позивача, тому позивач є заінтересованою особою.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з частиною 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Тому суд вважає, що позивач, подаючи цей позов, обрав належний спосіб захисту своїх майнових прав.

Спір виник з вини відповідачів, тому судові витрати, згідно з ст. 49 ГПК України, покладаються на них в рівних частинах.   

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати  недійсним договір № 180ч купівлі-продажу права вимоги, укладений                  20 лютого 2007 р. Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдінг".

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” м.Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдінг", м. Київ, вул. Червоноармійська, 23-Б, код 33101495, на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, 203,00 грн. (по 101,50 грн. з кожного) понесених судових витрат.

Наказ видати.

Суддя                                                                                В.В. Шумко

          Повний текст ішення виготовлений

              та підписаний 27.03.2009 р.

Суддя                                                                                В.В. Шумко