Рішення

від 23.02.2009 по справі 28/128-07-2493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/128-07-2493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2009 р.Справа  № 28/128-07-2493

За позовом   Акціонерний комерційний банк "Інвестбанк";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА"  

про стягнення 42366,81грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Вуж Д.В.  - за дорученням,

Від відповідача:  не з'явився.

Суть спору: позивач –Акціонерний комерційний  банк „Інвестбанк” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю „Філікровля Україна” заборгованості у сумі 42366,81 гривень. 11.05.2007р. позивачем було надано доповнення по справі, згідно якого останній просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 42366,81 грн. та 541000 російських рублів, що складає 106160,43 грн. за курсом НБУ.

Відповідач 24.05.2007р.звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею цивільної справи за позовом Зарудного С.М. до ТОВ „Філікровля Україна”, АКБ „Інвестбанк” про визнання наказу №1-К/2007 від 23.01.2007р. незаконним та його скасування, також визнання акту перевірки заставленого майна №2 від 22.01.2007р. недійсним та його скасування в Малиновському районному суді міста Одеси.

Клопотання відповідача було задоволено та ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2007р. провадження у справі було зупинено.

Позивач 22.12.2008р. звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі №28/128-07-2493, посилаючись на те, що підстави, які зумовили зупинення провадження у справі, усунено, оскільки ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 11.11.2008р. по справі №2-2421/08 позовна заява Зарудного С.М. до ТОВ „Філікровля Україна”, АКБ „Інвестбанк” залишена без розгляду.

Вказане клопотання було задоволено, ухвалою суду від 27.01.2009р. поновлено провадження у справі. Ухвалою голови господарського суду Одеської області продовжено строк розгляду справи  до 27.02.2009р.

Відповідачем 11.02.2009р. подано клопотання про зупинення провадження у справі від 11.02.2009р. у зв'язку з оскарженням  Зарудного С.М. ухвали по справі №2-2421/08. Вказане клопотання судом відхилено.

Відповідач у судове засідання не з'явився,   відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та наполягає на задоволені пред'явлених вимог.

                                      Матеріалами справи встановлено:

Між  акціонерним  комерційним банком „Інвестбанк” та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Філікровля Україна”  було укладено  кредитний договір за № 129-06 від  19 жовтня 2006 року.  Відповідно до умов договору  позивач  надав відповідачу кредит шляхом  відкриття відновлюваної кредитної лінії з щоденним  лімітом кредитування та граничним розміром заборгованості у сумі 541 000,00 гривень. Згідно п.1.3. за користування кредитом Позичальник був зобов'язаний щомісяця сплачувати банку відсотки з розрахунку 15% річних. Строк повернення кредиту закінчується 16 жовтня 2009 року.

Для забезпечення умов виконання кредитного договору № 129-06 від  19 жовтня 2006 року між сторонами було укладено  договір застави  від 19 жовтня 2006 року, відповідно до якого відповідач надав в заставу належне йому на праві власності майно, яке описано в додатку до договору застави від 19.10.2006р.

Вказаний договір застави був укладений  з метою забезпечення  своєчасного виконання зобов'язань заставодавця перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий приорітет в разі невиконання заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами заставодавця.   

22.01.2007р. головним спеціалістом управління внутрібанківської безпеки акціонерного  комерційного банку „Інвестбанк” було проведено перевірку стану майна, яке є заставою згідно договору застави від 19 жовтня 2006 року, в ході якої було виявлено, що відповідач, в порушення п.17.2. договору застави, не забезпечив схоронність переданого в заставу майна в обсязі, згідно до опису, що є додатком до договору застави. Про що було складено акт №2 від 22.01.2007 р., в якому зроблено висновок про нестачу майна на загальну балансову вартість 70825,07 грн. за заставною вартістю –57913,27 грн., підписаний представниками АКБ „Імексбанк” та ТОВ „Філікровля Україна”.

Позивач, відповідно до п.18, нарахував штраф у розмірі 42366,81 грн., про необхідність сплати якого повідомив відповідача претензією за вих. № 131 від 08.02.2007р. Відповідач на вказану претензію надав відповідь за вих. №1 від 16.03.2007р., в якій відхиляє претензію повністю, посилаючись на та п.16 договору застави, відповідно до якого  заставодавець має право користуватися предметом застави за його цільовим призначенням.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідач розпорядився заставленим товаром, посилаючись на лист відповідача від 19.03.2007р., згідно якого, під час проведення позивачем перевірки заставленого майна,   відповідачем  були  надані  балансові  довідки  №№  40  та 41   від 22.01.2007р.,   що підтверджували наявність товарів на складах відповідача у місті Одеса та у місті Києві, де відображені у повному обсязі усі товари, що знаходилися у заставі, тобто були предметом застави. Отже предмет застави не був пошкоджений, втрачений або зіпсований, а фактично був частково відсутній з вини відповідача, що підтверджується балансовою довідкою відповідача №40 від 22.01.2007 року.

Телеграмою від 19.04.2007р. позивач повідомив відповідача про необхідність здійснення перевірки 20.04.2007р., але перевірка не відбулася через відсутність представників відповідача та неможливість доступу до майна, про що свідчить висновок акту №3 від 20.04.2007р. Після чого 20.04.2007р. позивачем була отримана телеграма від ТОВ „Філікровля Україна”, в якій відповідач посилався на те, що майно арештовано та доступ до майна заборонено. Також відповідач повідомив про намір дострокового розірвання кредитного договору та договору застави.

Позивач телеграмою від 23.04.2007р. вдруге повідомив відповідача про необхідність проведення перевірки заставленого майна та призначив нову дату перевірки –25.04.2007р. Але, незважаючи на попередню домовленість між сторонами, здійснити перевірку не вдалося, що підтверджує акт №4 від 25.04.2007р.

Крім того, позивач в уточненнях до позовної заяви вказує на порушення з боку відповідача п.4.3 кредитного договору №129-06 від 19.10.2006р., відповідно до якого при проведенні банком перевірок цільового використання кредитних коштів, наявності та умов збереження заставленого майна, аналізу фінансового стану позичальника, позичальник зобов'язується забезпечити банку безперешкодну перевірку, надати банку оригінали і копії всіх необхідних документів і не перешкоджати проведенню таких перевірок. У випадку, якщо за місцезнаходженням позичальника або на території, де зберігається заставлене майно введено режим обмеженого доступу, позичальник зобов'язаний забезпечити уповноважених працівників банку відповідними документами для вільного пересування по території і реалізації прав банку, передбачених цим договором.

У відповідності до п.6.9 вказаного кредитного договору позивачем нараховано штраф у розмірі 100%, що складає 541000 російських рублів та  підтверджується випискою з кредитного рахунку від 20.04.2007р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Правові відносини, що склалися між сторонами на підставі кредитного договору та договору застави, регулюються загальними нормами цивільного законодавства.

Відповідно до п.3 ст.216 ГК України, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань в натурі.

П.1. ст.220 ГК України  в разі прострочення виконання зобов'язання, надає кредитору право вимагати сплати штрафних санкцій, якщо вони передбачені договором, а саме п.6.9 кредитного договору за № 129-06 від  19 жовтня 2006 року.

Згідно припису ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України, встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із  суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей же строк.

П.1 ст.576 ЦК України вказує на те, що предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст.589 ЦК України заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про заставу” , застава являється способом забезпечення зобов'язань.

Згідно ст. 43 ЗУ „Про заставу” у разі відчуження заставлених товарів заставодавець, тобто відповідач, зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.

Ст. 9 ЗУ „Про іпотеку”  передбачає право іпотекодавця виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет  іпотеки  в  спільну  діяльність,  лізинг, оренду, користування.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення    судового процесу покладаються на відповідача відповідно до                                                           статей  44, 49 Господарського процесуального  кодексу   України .

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Філікровля Україна”  (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська,21, оф.509, код ЄДРПОУ 33566476) на користь Акціонерного комерційного банку „Інвестбанк” (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,2Б, код ЄДРПОУ 20935649) за кредитним договором № 129-06 від  19 жовтня 2006 року   штраф у розмірі 541000 (п'ятсот сорок одна тисяча) російських рублів, витрати по держмиту в сумі 5410 (п'ять тисяч чотириста десять) російських рублів (згідно квитанції №2443).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Філікровля Україна”  (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська,21, оф.509, код ЄДРПОУ 33566476)   на користь Акціонерного  комерційного  банку „Інвестбанк” (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,2Б, код ЄДРПОУ 20935649) за договором застави від 19.10.2006р. штраф у розмірі 42366 (сорок дві тисячі триста шістдесят шість)гривень 81 копійку, витрати по держмиту в сумі 423 (чотириста двадцять три) гривні 67 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.