Постанова

від 09.06.2009 по справі 28/128-07-2493

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/128-07-2493

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р. Справа № 28/128-07-2493

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.

                                 Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Вуж Д.В. - по довіреності;

від відповідача —Кузембаєв О.С. - по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”

на рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2009р.

по справі №28/128-07-2493

за позовом Акціонерного комерційного банку “Інвестбанк”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”

про стягнення 42366,81грн. та 541000,00російських рублів штрафу

          Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          У судовому засіданні 02.06.2009р. оголошено перерву згідно ст.77 ГПК України.

          У судовому засіданні 09.06.2009р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          В березні 2007р. Акціонерний комерційний банк “Інвестбанк” (надалі —позивач, Банк, Заставодержатель) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” (надалі —відповідач, Товариство, Заставодавець) про стягнення штрафу за договором застави від 19.10.2006р. у розмірі 42366,81грн., посилаючись на ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 40, 41, 43 Закону України “Про заставу” та зазначаючи про порушення відповідачем умов договору застави, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №129-06 від 19.10.2006р., не забезпечення схоронності предмету застави (кровельних матеріалів); виявлення Банком зменшення кількості заставлених товарів на момент проведення перевірки за місцем знаходження заставленого майна у м.Одесі по вул.Промисловій,25, про що було складено акт №2 від 22.01.2007р., підписаний відповідачем; нарахування позивачем штрафу у розмірі 42366,81грн. за порушення відповідачем п.17.2. договору застави згідно п.18 вказаного договору на підставі ст.ст.549, 550 ЦК України; відхилення відповідачем претензії про необхідність сплати штрафу, з посиланням на п.16 договору застави, ст.586 ЦК України та право користуватися предметом застави за його цільовим призначенням, без урахування п.13 договору, відповідно до якого розпорядження заставленим майном можливе тільки за письмовою згодою Банку; надання відповідачем під час проведення перевірки балансової довідки №40 від 22.01.2007р., згідно якої предмет застави був частково відсутній; виключення можливості розпорядження товаром шляхом його перевезення в інше приміщення відповідно до положень ст.41 Закону України “Про заставу”; на момент проведення перевірки встановлено відсутність заставленого товару на суму 57913,27грн. на складі відповідача у м.Одесі, вул.Промислова,25, що є порушенням ст.43 Закону України “Про заставу”.

          В ході розгляду справи 11.05.2007р. АКБ “Інвестбанк” подало суду першої інстанції доповнення до позовної заяви з викладенням позовних вимог в наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 42366,81грн. та у розмірі 541000,00 російських рублів, що складає 106160,43грн. за курсом НБУ. В обґрунтування додаткової вимоги про стягнення штрафу у розмірі 541000,00 російських рублів Банк послався на незабезпечення Заставодавцем доступу до заставленого майна в порушення п.4.3. кредитного договору, п.15.2. договору застави, про що був складений акт №3 перевірки заставленого майна від 20.04.2007р.; виявлення працівниками Банку при спробі перевірки заставленого майна 25.04.2007р. (акт №4 від 25.04.2007р.), що склад опечатаний за підписом та печаткою відповідача з посиланням на ухвалу Малиновського райсуду м.Одеси від 19.04.2007р., згідно якої на нежиле приміщення складського типу №25 по вул.Промисловій у м.Одесі накладено арешт в якості забезпечення позову Зарудного С.М. до ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, АКБ “Інвестбанк”; відсутність перешкод для знаходження відповідача у приміщенні арештованої нерухомості та користування ним; зберігати в ньому майно; нарахування позивачем штрафу у розмірі 100% від суми фактичної заборгованості за кредитним договором (541000,00 російських рублів) відповідно до п.6.9. кредитного договору за порушення відповідачем зобов'язань, передбачених п.4.3. цього договору, на підставі ст.ст.549, 550 ЦК України.

          Ухвалою місцевого господарського суду від 25.05.2007р. за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до вирішення спору у справі №2-4463/07 за позовом Зарудного С.М. до ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, АКБ “Інвестбанк” про визнання наказу №1-К/2007 від 23.01.2007р. та акту перевірки заставленого майна №2 від 22.01.2007р. недійсними та їх скасування.

          27.01.2009р. провадження у справі було поновлено за клопотанням АКБ “Імексбанк”, оскільки позовну заяву Зарудного С.М. до ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, АКБ “Інвестбанк” залишено без розгляду ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 11.08.2008р.

          11.02.2009р. ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” вдруге заявило клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з оскарженням в апеляційному порядку ухвали Малиновського райсуду м.Одеси про залишення позову без розгляду.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача за кредитним договором №129-06 від 19.10.2006р. штраф у розмірі 541000 російських рублів, витрати по держмиту в сумі 5410 російських рублів; за договором застави від 19.10.2006р. штраф у розмірі 42366,81грн., витрати по держмиту в сумі 423,67грн. та витрати на ІТЗ в сумі 118грн. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхилено.

          Рішення суду вмотивоване положеннями ст.ст.216 п.3, 220 п.1 ГК України, ст.ст.526, 527, 530 ч.1, 576 п.1, 589 ЦК України, ст.ст.1, 43 Закону України “Про заставу”, ст.9 Закону України “Про іпотеку”, обґрунтованістю позовних вимог та підтвердженістю їх матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№803 від 27.04.2009р.).

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. Товариству з обмеженою відповідальністю “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” було відмовлено у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги за вх.№803 від 27.04.2009р.

          12.05.2009р. ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” через місцевий господарський суд повторно подало апеляційну скаргу (вх.№942 від 15.05.2009р.) на рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2009, яка ухвалою суду апеляційної інстанції була прийнята до провадження.

ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції зупинити дії виконавчих документів —постанов №В-3/438, №В-3/439 від 10.04.2009р. про відкриття виконавчих проваджень, прийнятих начальником другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції В.Б. Астаховою; рішення суду першої інстанції від 23.02.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на прийняття місцевим господарським судом рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права з огляду на незадоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, ненадсилання доповнень до позовної заяви щодо стягнення штрафу у розмірі 100% від суми заборгованості, про що скаржнику стало відомо з тексту оскаржуваного рішення; залишення судом поза увагою факту дострокового виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором; неврахування судом положень ст.42 Закону України “Про заставу”, відповідно до яких за відповідачем зберігається право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави; забезпечення відповідачем схоронності предмету застави та знаходження його у відповідному обсязі згідно п.п.5, 8 договору застави, що підтверджується балансовими довідками №№40, 41 від 22.01.2007р., які свідчать про наявність товарів на складах ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” у м.Одесі та м.Києві; поновлення цілісності предмету застави, що підтверджується балансовими довідками №№40, 41 від 22.01.2007р.; відсутність підстав для нарахування штрафу у розмірі 541000,00 російських рублів з огляду на відсутність вини позивача в незабезпеченні вільного доступу до заставленого майна, що сталося у зв'язку з накладенням арешту на складські приміщення по вул.Промисловій,25 у м.Одесі ухвалою Малиновського райсуду м.Одеси.

02.06.2009р. ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” подало суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, в яких уточнило вимоги апеляційної скарги та просило суд апеляційної інстанції за наслідками скасування оскаржуваного рішення відмовити у позові Банку; інші вимоги апеляційної скарги залишились незмінними.

Одночасно ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” було заявлене клопотання про часткове повернення державного мита у зв'язку з помилковою сплатою держмита у сумі 833,99грн. при повторному зверненні з апеляційною скаргою за квитанцією №157189453 від 12.05.2009р. та помилковим зазначенням призначення платежу “за подачу заяви за нововиявленими обставинами”, що призвело до внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством (1667,98грн. замість належних 742,64грн.), оскільки державне мито у розмірі 833,99грн. вже було сплачено при поданні апеляційної скарги вперше.

          У засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

          Клопотання відповідача про повернення державного мита відхилено судовою колегією, оскільки процесуальні підстави для повернення державного мита, сплаченого за подачу заяви за нововиявленими обставинами, при перегляді рішення за апеляційною скаргою ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” відсутні.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході апеляційного розгляду справи, 19.10.2006р. між АКБ “Інвестбанк” та ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” було укладено кредитний договір №129-06, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування та граничним розміром заборгованості у сумі 541000,00російських рублів на умовах строковості, платності, цільового використання та забезпеченості; пунктом 3.2. договору встановлено, що виконання зобов'язань за цим договором буде забезпечено заставою товарів в обігу; згідно п.4.3 договору при проведенні Банком перевірки наявності  та умов збереження заставленого майна, Позичальник зобов'язався забезпечити Банку безперешкодну перевірку, надати необхідні документи і не перешкоджати її проведенню, в іншому випадку Банк вправі стягнути з Позичальника штраф у розмірі 100% від суми фактичної заборгованості за цим договором (п.6.9. кредитного договору).

19.10.2006р. в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором №129-06 Банк як Заставодержатель та ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” як Заставодавець уклали договір застави, предметом якого виступили товари в обігу —кровельні матеріали (згідно опису №1 від 19.10.2006р., який є невід'ємною частиною договору), загальною балансовою вартістю 196710,14грн., які є власністю Заставодавця та знаходяться у м.Одесі по вул.Промисловій,25, що підтверджується балансовою довідкою №42 від 19.10.2006р.(п.5 договору); пунктом 7 договору застави визначено, що  протягом строку дії договору застави предмет застави залишається у володінні Заставодавця; вартість предмету застави згідно п.9 договору складає 169467,24грн.; сторони домовились, що в період дії договору Заставодавець має право розпоряджатись заставленим майном тільки за письмовою згодою Банка, в іншому випадку він сплачує на користь Банку штраф у розмірі 100% вартості предмету застави (п.п.13, 18); пунктом 15.2. договору встановлено, що за попереднім письмовим повідомленням Банк має право перевіряти, зокрема, стан і умови збереження предмету застави, а Заставодавець зобов'язаний надати необмежені можливості для таких перевірок; відповідно до п.15.5. договору застави у випадку пошкодження, знищення, втрати (повністю або частково) чи псування предмету застави Банк має права вимагати виконання забезпечених заставою зобов'язань або звернення стягнення на предмет застави, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань за кредитним договором, а Заставодавець в свою чергу зобов'язується у термін не пізніше трьох днів від дня, коли це відбулось відновити предмет застави або замінити його іншим майном не меншої вартості за узгодженням із Заставодержателем або виконати зобов'язання за кредитним договором в узгодженому з Банком обсязі (п.17.4.); Заставодавець також зобов'язався забезпечити схоронність предмету застави, знаходження його у обсязі згідно п.5 цього договору та стані згідно п.8 договору (п.17.2.); у разі порушення ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” зобов'язань, передбачених п.17.2., п.17.4. договору застави, він сплачує Банку штраф у розмірі 25% від вартості предмету застави, визначеної у пункті 9 цього договору.

          Згідно з описом майна, що передається в заставу Банку (додаток до договору застави) Заставодавець передав Заставодержателю майно балансовою вартістю 196710,14грн. та заставною вартістю 169467,24грн.

          22.01.2007р. працівниками Банку було проведено перевірку заставленого майна, що знаходиться у м.Одесі по вул.Промисловій,25, якою аналізувались товари в обігу згідно договору застави від 19.10.2006р. та балансової довідки №40 від 22.01.2007р., наданої для перевірки.

          За результатами перевірки заставного майна виявлено порушення договору застави, що полягало у нестачі майна балансовою вартістю 70825,07грн. та заставною вартістю 57913,27грн., про що був складений Акт №2 від 22.01.2007р., яким встановлено, що фактична кількість товару, наданого для огляду ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, не відповідала договору застави від 19.10.2006р., проте відповідала даним, вказаним у балансовій довідці №40 від 22.01.2007р., згідно якої на балансі у відповідача за адресою вул.Промислова,25 у м.Одесі знаходиться майно балансовою вартістю 125885,07грн.

          За порушення п.17.2. договору застави позивачем був нарахований штраф у розмірі 42366,81грн. згідно п.18 договору, про необхідність сплати якого було повідомлено відповідача претензією за вих.№131 від 08.02.2007р.; одночасно Банк повідомив Заставодавця про необхідність відновити предмет застави у повному обсязі на складі, розташованому у м.Одесі по вул.Промисловій, 25, в строк до 12.02.2007р.

          У відповіді на претензію за вих.№1 від 16.03.2007р. ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” не погодилось з її вимогами та вказало на використання кровельних матеріалів заставною вартістю 57913,27грн. зі складу по вул.Промисловій,25 у м.Одесі у зв'язку з виробничою необхідністю у відповідності зі ст.586 ГК України, п.16 договору; відновлення предмету застави у повному обсязі 23.01.2007р. шляхом доставки товару з іншого складу у відповідності з п.17.4. договору застави; надання на момент перевірки 22.01.2007р. балансових довідок №40, 41 від 22.01.2007р., які свідчили про наявність у повному обсязі заставних товарів на складах Заставодавця.

          Згідно балансової довідки №41 від 22.01.2007р. кровельні матеріали балансовою вартістю 97101,88грн., що належать на праві власності ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, знаходились за адресою вул.Вишнева (на складі відповідача у м.Києві, як вбачається з пояснень ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”).

          За даними балансової довідки №40 від 22.01.2007р., яка і була пред'явлена відповідачем на момент перевірки, на складі ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” у м.Одесі, вул.Промислова,25, 22.01.2007р. знаходилось заставне майно балансовою вартістю 127300,47грн., тобто у обсязі меншому, ніж вказано в описі майна, що передається в заставу —додатку до договору від 19.10.2006р. (196710,14грн.)

          Акт перевірки від 22.01.2007р., яким зафіксовано порушення умов договору застави у вигляді нестачі заставного майна на загальну суму 70825,07грн. (балансова вартість) (57913,27грн. - заставна вартість), підписаний Генеральним директором ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” Пламадяло С.Ю. без зауважень і засвідчений печаткою відповідача.

          У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у розмірі 42366,81грн., Банк звернувся з позовом до суду про його стягнення, який було задоволено судом першої інстанції.

          Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 42366,81грн., нарахованого у зв'язку з незабезпеченням Заставодавцем знаходження предмету застави у обсязі згідно з п.5 договору застави, з огляду наступного.

          Відповідно до ст.41 Закону України “Про заставу” договір застави товарів у обороті або в переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.

          В договорі застави від 19.10.2006р. предмет застави індивідуалізується у спосіб зазначення сукупності ознак, що дозволяють ідентифікувати сукупність речей (кровельних матеріалів) як предмет застави, а саме:

          а) кровельні матеріали у кількості та за найменуваннями згідно опису майна (додатку до договору) загальною балансовою вартістю 196710,14грн., що знаходяться у власності ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” згідно балансової довідки №42 від 19.10.2006р.;

          б) знаходження предмету застави у м.Одесі по вул.Промисловій,25.

          При цьому, знаходження предмету застави за вказаною адресою у м.Одесі є необхідною та суттєвою умовою ідентифікації заставлених товарів як предмету застави згідно договору від 19.10.2006р. з огляду на пункт 5 останнього та виходячи з положень ст.41 Закону України “Про заставу”, оскільки знаходження товарів в обігу у власності Заставодавця було підтверджено балансовою довідкою №42 від 19.10.2006р., а остання, в свою чергу, містить вказівку щодо знаходження товарів у м.Одесі, по вул.Промисловій,25.

          Отже, всупереч твердженням відповідача знаходження товарів, належних ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” на складі в м.Києві згідно балансової довідки №41 від 22.01.2007р., не може свідчити про належне виконання Заставодавцем обов'язку з забезпечення знаходження товарів в обсязі згідно п.5 договору застави станом на 22.01.2007р., позаяк знаходження заставленого майна у м.Одесі по вул.Промисловій,25, є однією із складових його ідентифікації як предмета застави.

          Крім того, з Акту перевірки заставленого майна №2 від 22.01.2007р. вбачається, що при проведенні перевірки ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” надало лише довідку №40 від 22.01.2007р., а посилання на інші дані за довідкою №41 від 22.01.2007р. з'явились тільки після отримання претензії Банку.

          Інше тлумачення положень договору застави та змісту ст.41 Закону України “Про заставу”, яке наводиться в апеляційній скарзі, є помилковим: якщо погодитись з твердженнями ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, то реалізація Заставодержателем права перевірки наявності предмету застави згідно з п.15.2. договору застави набуває декларативного характеру, оскільки за логікою відповідача при проведенні перевірки Заставодавцем можуть бути представлені докази знаходження заставленого майна у будь-якому населеному пункті, навіть іншої держави, у зв'язку з чим перевірити фактичну наявність товарів безпосередньо в момент перевірки взагалі буде неможливо.

          Згідно п.15.2. договору застави  в будь-який час (починаючи з моменту укладення кредитного договору і до повного виконання зобов'язань за ним) за умови попереднього письмового повідомлення Заставодержатель має право перевіряти документально і фактично наявність, стан і умови збереження та цільового використання предмету застави, а також виконання інших зобов'язань Заставодавця за цим договором, а Заставодавець зобов'язаний надати Заставодержателю необмежені можливості для таких перевірок.

          Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь Банка штраф у розмірі 25% від вартості предмету застави, нарахований за порушення відповідачем п.17.2. договору застави, відповідно до п.18 договору, ст.ст.549, 550 ЦК України.

          Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 541000,00російськх рублів штрафу за порушення відповідачем п.4.3. кредитного договору, п.15.2. договору застави та на підставі п.6.9. останнього з врахуванням наступного.          

          Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з п.15.2. договору застави телеграмою від 19.04.2007р. Банк повідомив ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” про здійснення перевірки заставленого майна, яка відбудеться 20.04.2007р. о 14:30год. за визначеною договором застави адресою, та просив забезпечити доступ працівників Банку з наданням належним чином оформленої балансової довідки, складеної на момент перевірки. Згідно Акту №3 перевірки заставленого майна від 20.04.2007р. перевірка майна не відбулась через відсутність представників ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” та незабезпечення доступу до заставленого майна, проте 20.04.2007р. ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” завчасно телеграмою повідомило Банк про неможивість проведення перевірки заставленого майна у зв'язку з накладенням арешту на майно ухвалою суду.

Телеграмою від 23.04.2007р. Банк повторно сповістив відповідача про необхідність перевірки заставленого майна з призначенням нової дати перевірки 25.04.2007р. об 11:00год. та просив надати документи, що підтверджують знаходження майна під арештом, але перевірка не відбулась, оскільки склад по вул.Промисловій,25, був опечатаний ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” 20.04.2007р.; представникам Банку було надано копію ухвали Малиновського райсуду м.Одеси від 19.04.2007р., що і було відображено в Акті перевірки заставленого майна №4 від 25.04.2007р.

З наявної в матеріалах копії ухвали Малиновського райсуду м.Одеси від 19.04.2007р., прийнятої за наслідками розгляду заяви Зарудного С.М. про забезпечення позову за цивільною справою за позовом Зарудного С.М. до ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, АКБ “Інвестбанк” про визнання наказу №1-К/2007 від 23.01.2007р. незаконним та його скасування та визнання акту перевірки заставленого майна №2 від 22.01.2007р. недійсним  та його скасування, вбачається, що судом накладено арешт на нежитлове приміщення складського типу №25 по вул.Промисловій, 25 у м.Одесі, що належить ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” на праві власності.

          ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” виконало ухвалу Малиновського райсуду м.Одеси від 19.04.2007р. у добровільному порядку, що не суперечить вимогам Закону України “Про виконавче провадження”, та самостійно опечатало склад по вул.Промисловій,25 у м.Одесі.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          За цих обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач довів відсутність своєї вини у незабезпеченні доступу позивачу для проведення перевірки заставленого майна 20.04.2007р., що виключає правомірність покладення на нього відповідальності за порушення п.15.2. договору застави, п.4.3. кредитного договору.

          Крім того, суд апеляційної інстанції також бере до уваги, що 18.05.2007р. кредитна заборгованість була повністю погашена ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА”, що підтверджено представником позивача в засіданні суду апеляційної інстанції, відтак оскаржуване рішення, ухвалене 23.02.2009р., про стягнення з відповідача 541000,00російских рублів штрафу, що дорівнює сумі погашеного майже два роки тому кредиту, не відповідає засадам справедливості та розумності, встановленим п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, оскржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню у зв'язку з неповним встановленням судом обставин, що мають значення для справи, і порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у позові про стягнення 541000,00російських рублів штрафу.

Вимоги скаржника щодо зупинення судом апеляційної інстанції дій виконавчих документів не підлягають задоволенню, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено таких повноважень у суду апеляційної інстанції.

          Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Так, твердження скаржника щодо ненадсилання Банком відповідачеві доповнень до позовної заяви спростовуються наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №64 від 10.05.2007р.(а.с.51а), згідно якого доповнення до позовної заяви були направлені Банком відповідачу.

          Клопотання ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” про зупинення провадження у справі у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали Малиновського райсуду про залишення позову без розгляду обґрунтовано відхилено місцевим господарським судом: оскільки доказів прийняття Апеляційним судом Одеської області до розгляду апеляційної скарги ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” не було надано, підстави для застосування ч.1 ст.79 ГПК України були відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” задовольняє частково та скасовує рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. в частині задоволення позовних вимог про стягнення 541000,00російських рублів з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову Банку в цій частині.

          Судові витрати позивача, пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції, покладаються згідно ст.ст.44, 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Витрати скаржника по держмиту у розмірі 350грн. за подачу ним апеляційної скарги покладаються на позивача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 541000,00російських рублів штрафу (п.2 резолютивної частини рішення); у задоволенні позову в цій частині відмовити.

          В іншій частині рішення від 23.02.2009р. залишити без змін, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” на користь Акціонерного комерційного банку “Інвестбанк” штраф у сумі 42366,81грн., 423,67грн. витрат по держмиту та 50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.  В іншій частині позовних вимог відмовити.”.

3. Cтягнути з Акціонерного комерційного банку “Інвестбанк” на користь ТОВ “ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА” 350грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                             Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                       Сидоренко М.В.

                                                                                                             Таценко Н.Б.