ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2013 р.Справа № 2а-2861/12/2170
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ :
ТОВ «Южтехстрой» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним наказу начальника Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби №275 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» від 21.05.2012 року та зобов'язання відповідача утриматися від проведення позапланових перевірок без передбачених законом підстав, допуску до проведення перевірок працівників податкової міліції, залучення до перевірки осіб, на яких не оформлено направлення на перевірку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстав для проведення перевірки, зазначених у наказі, а саме: пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, не було. Запити ДПІ були складені з порушенням чинного законодавства, тому не були обов'язковими для виконання.
Дана справа була об'єднана зі справою за позовом ТОВ «Южтехстрой» про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000242310 від 26.06.12 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 115 476 грн. та застосування штрафу в сумі 38 869 грн. У вказаній справі вимоги мотивовані тим, що правочини з ПП «Строймаркет-КН» не суперечать вимогам законодавства, інтересам держави та суспільства, ПП «Строймаркет-КН» зареєстровано як юридична особа, є платником ПДВ, будівельні роботи були фактично виконані, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними. З боку ДПІ не було доведено факт фіктивності господарських операцій.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вказуючи на те, що з метою перевірки правильності формування податкового кредиту ТОВ «Южтехстрой» за жовтень, грудень 2011 року ДПІ у Бериславському районі направлено запити на підприємство про надання інформації щодо проведених взаємовідносин з вказаним контрагентом. Оскільки підприємством надано відповіді, в яких відмовлено у наданні документів без вагомих на те причин, наказом №275 від 21.05.2012 року призначено проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Южтехстрой», проведення якої неможливо у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням підприємства. Платником податків включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які містять недостовірну інформацію про господарські операції, видані контрагентами, які відсутні за юридичними адресами. Позивач не надав до перевірки доказів фактичного одержання приміщення - актів прийому-передачі майна. Посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки, відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення та просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Южтехстрой».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Южтехстрой» відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Южтехстрой» звернулось з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби №0000242310 від 26.06.2012 року.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» є юридичною особою, платником податків, в т.ч. ПДВ. Основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.
З метою перевірки правильності формування податкового кредиту ТОВ «Южтехстрой» за жовтень, грудень 2011 року ДПІ у Бериславському районі направлено запити на підприємство №252/10/15-205 від 17.01.2012 року, №251/10/15-205 30.01.2012 року, № 41/10/23-144 від 02.03.2012 року про надання інформації щодо проведених взаємовідносин з контрагентом ПП «Строймаркет-КН». Підприємством надано відповіді №8 від 03.02.2012 року, №16 від 17.02.2012 року, в яких відмовлено в наданні документів з посланням на невідповідність запитів вимогам ПКУ . Крім того, відповідачем був надісланий аналогічний запит позивачу від 02.04.2012 року, на який отримано дві відповіді 12.04.2012 року та 17.04.2012 року з відмовою надати документи щодо відносин з ПП «Строймаркет-КН».
27.04.2012 року на адресу ТОВ «Южтехстрой» направлено запит №1174/7/22-144 про надання документів та документального підтвердження про взаєморозрахунки з контрагентом ПП «Сроймаркет-КН» за період жовтень, грудень 2011 року, на що отримано 17.05.2012 року відповідь, аналогічну попереднім. Документи первинного бухгалтерського та податкового обліку позивачем не надано.
Начальником Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби був прийнятий наказ № 275 від 21.05.2012 року про проведення позапланової невиїзної перевірки терміном 1 робочий день 23.05.2012 року з питань формування податкового кредиту при взаєморозрахунках з ПП «Стоймаркет-КН» за жовтень, грудень 2011 року. В наказі зазначено про підстави перевірки - пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України .
21.05.2012 року на адресу позивача надіслано повідомлення про перевірку та наказ на перевірку, яке отримано 23.05.2012 року.
Перевірка відбулась в приміщенні Бериславської МДПІ у зв'язку з тим, що фактичне місцезнаходження ТОВ «Южтехстрой» та його директора ОСОБА_2 не встановлено, на запити податкової служби не надано пояснення та документальне підтвердження щодо взаємовідносин за жовтень, грудень 2011 року підприємством ПП «Строймаркет-КН».
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Южтехстрой» переведено з ДПІ у м. Херсоні та взято на облік в ДПІ у Бериславському районі 16.01.2012 року, до 18.05.2012 року мало юридичну адресу м. Берислав, вул. Першого Травня, 237, але посадові особи та документи фінансово-господарської діяльності підприємства за місцем реєстрації не знаходились, що підтверджується наданим суду актом обстеження місцезнаходження платника податків 21.03.2012 року за участю співробітників ГВ ПМ ДПІ у м. Нова Каховка. Відповідно інформації, яка надійшла до Бериславської МДПІ від державного реєстратора 21.05.2012 року, ТОВ «Южтехстрой» змінено юридичну адресу (запис від 18.05.2012 року): м. Херсон, вул. Каховська, буд. 1. З податкової звітності позивача встановлено, що у ТОВ «Южтехстрой» відсутнє майно, транспортні засоби.
Фактичне місцезнаходження директора ТОВ «Южтехстрой» гр.-на ОСОБА_2 податковою інспекцією не встановлено. При виході на місцем реєстрації останнього: АДРЕСА_1, було встановлено, що за вказаною адресою ніхто не проживає з осені 2011 року.
З метою відпрацювання ризикових операцій проведених між ТОВ «Южтехстрой» та ПП «Строймаркет КН» до ГВПМ ДПІ у м. Н.Каховка було викликано керівника ТОВ «Южтехстрой» ОСОБА_2 для надання пояснень по проведенню зазначених фінансово-господарських взаємовідносин за період жовтень-грудень 2011 року. Від надання письмових пояснень останній по телефону відмовився посилаючись на те, що всі відповіді він надасть на письмовий запит. На отриманий власноруч ОСОБА_2 запит від ТОВ «Южтехстрой» відповіді не отримано.
При проведенні перевірки позивача були використані матеріали перевірки ПП «Строймаркет-КН» - акти від 10.01.2012 року № 7/15-2/35568297 та від 01.02.2012 року № 24/15-2/35568297, з яких встановлено, що остання податкова звітність з податку на додану вартість надана за вересень 2011 року від 20.10.2011 року № 221974. Декларації по ПДВ за жовтень та грудень визнані не дійсними.
Декларація з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року надана до ДПІ у м. Херсоні з показниками, що свідчать про ведення фінансово-господарської діяльності. Основні засоби згідно наданої декларації з податку на прибуток відсутні.
Згідно звіту ф. №1ДФ за II кв.2011 року працювало у штаті - 1 особа.
Підприємство не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується актом виходу від 27.10.2011 року №596/15-2. При цьому, в ході організації проведення перевірки, направлено запит на встановлення місцезнаходження. ГВПМ ДПІ у м. Херсоні проведено обстеження податкової адреси ПП «Строймаркет КН»: м. Херсон, вул. Комсомольська, 13, кв. 10, в результаті чого встановлено, що за вказаною адресою знаходиться будівля ХОДП ДАК Хліб України, на момент виходу за вказаною адресою ніяких ознак офісного приміщення не встановлено, службових осіб та представників зазначеного підприємства за вказаною адресою не встановлено. 18.01.2012 року повторно здійснено виїзд за податковою адресою ПП «Строймаркет-КН» та відібрано пояснення від заступника директора ХОДП ДАК Хліб України Тоткало Олени Дмитрівни, яка повідомила, в будівлі офісу ПП «Строймаркет-КН» не має, в офісі 10 знаходиться роздягальня. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 24.01.2012 року.
Керівниками ПП «Строймаркет-КН» значаться: колишній директор гр. ОСОБА_4 здійснював державну реєстрацію, постановку на облік, отримування свідоцтва платника ПДВ; в спірний період гр. ОСОБА_5 є директором, бухгалтером, засновником ПП «Строймаркет-КН» в одній особі.
З метою встановлення місцезнаходження директора ПП «Строймаркет-КН» гр. ОСОБА_5 та опитування його було здійснено виїзд за адресою його реєстрації: АДРЕСА_3, в результаті чого встановлено, що за вказаною адресою проживає гр. ОСОБА_6, яка повідомила, що вказана квартиру купила у сім'ї ОСОБА_5 близько 10 років тому, після чого зв'язок з останніми не підтримує, місцезнаходження гр. ОСОБА_5 їй не відоме. Встановити фактичне місцезнаходження гр. ОСОБА_5 не можливо.
Прокуратурою Херсонської області порушено кримінальну справу № 500068-11 по факту розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ «Южтехстрой» (код ЄДРПОУ 32618219) за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України . Під час досудового слідства по зазначеній кримінальній справі встановлено, що службові особи ТОВ «Южтехстрой» з метою розкрадання бюджетних коштів в період 2011 року укладали фіктивні угоди по безтоварним операціям з службовими особами ПП «Строймаркет-КН». В послідуючому грошові кошти від ТОВ «Южтехстрой» перераховані по безтоварним операціям на рахунки ПП «Строймаркет-КН» та в послідуючому переведенні у готівку шляхом зняття з рахунків ПП «Строймаркет-КН». В грудні 2011 року зазначена кримінальна справа після проведення досудового слідства з обвинувальним вироком направлена до суду.
ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок про не реальність здійснення господарських операції ПП «Строймаркет-КН» в грудні 2011 року.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки, на ПП «Строймаркет-КН» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Враховуючи те, що у ПП «Строймаркет-КН» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України , угоди, укладені між постачальниками та покупцями у грудні має ознаки нікчемності.
Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198 , п. 200.2 ст. 200 ПКУ завищення податкового кредиту, заниження суми податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в жовтні 2011 року на 94 104 грн., в грудні 2011 року на 21 372 грн.
За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності формування податкового кредиту при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ПП «Сроймаркет-КН» (код 35568297) за період жовтень, грудень 2011 року Бериславською МДПІ складено акт №182/231/32618219 від 23.05.2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242310 від 26.06.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 144 345 грн. (за основним платежем - 115 476 грн.; за штрафними санкціями - 28 869 грн.).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити ТОВ «Южтехстрой» в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Згідно до вимог п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України) - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно до вимог п. 79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Зі змісту наказу вбачається, що обставиною для проведення перевірки є посилання на пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України : «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту». Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно до вимог п. 73.3 ст. 73 ПКУ органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Судом першої інстанції були оглянуті запити відповідача та встановлено, що в запитах органу ДПС запрошувалась інформація по контрагенту ТОВ «Строймаркет-КН», наведені посилання на норми законодавства, на підставі яких орган ДПС має право на отримання такої інформації, та дотримані інші вимоги, які пред'являються до запитів. Згідно вступній частині акту перевірки суд першої інстанції вбачає, що на адресу позивача надсилались інші запиті, на які відповідач не давав обґрунтованих відповідей з надання будь-яких документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, у відповідях тільки зазначав про невідповідність запиту вимогам ПКУ . Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач необґрунтовано ухилявся від законних вимог МДПІ, що стало причиною проведення перевірки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України , вірно дійшов висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень на передбачених законом підставах. Таким чином, у відповідача були підстави, які б відповідно до вимог п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України зумовили МДПІ прийняти оскаржуваний наказ про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.
Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання МДПІ утриматись від проведення позапланових перевірок без передбачених законом підстав, допуску до проведення перевірок працівників податкової міліції, залучення до перевірки осіб, на яких не оформлено направлення на перевірку, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на час розгляду справи перевірка відбулась.
Відповідно до вимог ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).
Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ, в тому числі наявність правильно оформленої податкової накладної.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів та робіт сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та робіт із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Южтехстрой» судом апеляційної інстанції, колегією суддів було запропоновано апелянтові надати до суду додаткові докази, які підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги.
На виконання вищезазначеного, ТОВ «Южтехстрой» було надано суду апеляційної інстанції додаткові докази, а саме: перелік додаткових доказів по об'єкту: «Капітальний ремонт фасаду адмінбудівлі державної податкової адміністрації у Херсонській області»; перелік додаткових доказів по об'єкту: «Реконструкція Палацу культури в м. Нова Каховка»; перелік додаткових доказів по об'єкту: «Будівниірпво онкологічного диспансеру на 240 ліжок по Кіндійському шосе у м. Херсоні (третя черга будівництва)»; перелік додаткових доказів по об'єкту: «Поточний ремонт окремих приміщень будівлі Херсонської спеціалізованої школи №30»; перелік додаткових доказів по об'єкту: «Капітальний ремонт покрівлі будівель TOB «Херсонський тепличний комбінат».
Як углядається з вищезазначеного переліку додаткових доказів, між ТОВ «Южтехстрой» та ПП «Строймаркет-КН» були укладені договір підряду за № 20 від 02.06.2011 року. Відповідно до п.1.1 договору Підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами за завданням Замовника з використанням як своїх, так і матеріалів Замовника у встановлений строк виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції Палацу Культури, розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Н. Каховка, пр. Дніпровський, 30, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх. Відповідно до 2.1 Ціна договору визначається по узгодженню сторін, є твердою, і складає 307 390 грн. в тому числі ПДВ 20 %.
Крім того, в переліку додаткових доказів є також інші договори підряду, згідно яким також підтверджується реальність виконання господарських операцій.
Колегія суддів вважає, що, з точки зору податкового законодавства України, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.
Також, колегія судів вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Колегією судів встановлено, що позивач під час формування податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ виконав всі вимоги для відображення їх у податковій звітності.
Між тим, факти встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, спростовують висновки податкового органу щодо безтоварності господарської операції позивача з вищевказаним контрагентом.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Вимогами ст . 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно до вимог пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до вимог п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Із досліджених в суді апеляційної інстанції первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПП «Строймаркет-КН» вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто, господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від цього контрагента є дійсними.
Колегія суддів вважає, що Бериславською міжрайонною державною податковою інспекцією Херсонської області Державної податкової служби не надано належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП «Строймаркет-КН» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.
Надані суду апеляційної інстанції докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція з ПП «Строймаркет-КН» є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.
Колегія суддів вважає, що при здійснені господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.
За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Колегія суддів зазначає, що стаття 215 ЦК України , на порушення якої вказує ДПІ у м. Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.
Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.
Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.
Відповідно до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України , за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Бериславська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби не надала суду першої та апеляційної інстанцій, і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «Южтехстрой» в частині скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, податкове повідомлення-рішення Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області ДПС №0000242310 від 26.06.2012 року слід визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду частково не доказав та частково не обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби №0000242310 від 26.06.2012 року, прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити в цій частині адміністративній позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехстрой» у справі №2а-2861/12/2170.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби №0000242310 від 26.06.2012 року.
В решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2013 |
Оприлюднено | 23.08.2013 |
Номер документу | 33097657 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Джабурія О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні