Постанова

від 19.08.2013 по справі 925/433/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 925/433/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Устимов К.Є. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р.

у справі №925/433/13 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс - 2»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр»

про стягнення 107 116,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліс - 2» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр» про стягнення заборгованості за отриманий товарі згідно Договору поставки №ДГ-6 від 12.09.2011р. в розмірі 107 116,63 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс - 2» 107 116,63 грн. заборгованості та 2 142,33 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції всіх обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом не були досліджені та вивчені первинні бухгалтерські документи, що відображають фактичне проведення господарських операцій між сторонами по справі; в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження що саме поставляв позивач, який товар отриманий відповідачем; позовні вимоги базуються на договорі без найменування та номенклатури товару та двох актах звірки, один з яких не підписаний відповідачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліс - 2» надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області законним та просить апеляційний суд залишить це рішення в силі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2013р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр» та призначено розгляд справи на 05.08.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. розгляд справи було відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

19.08.2013р. в судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліс - 2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр» виникли на підставі Договору поставки №ДГ - 6 від 12.09.2011р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

За умовами укладеного позивачем та відповідачем Договору поставки позивач зобов'язався передати у власність відповідача належний позивачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору поставки).

У відповідності до пунктів 2.1. та 2.2. Договору поставки позивач повинен повністю передати товар відповідачеві згідно видаткової накладної. Передача товару відповідачеві відбувається на вкладі відповідача. Моментом поставки вважається дата одержання товару відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав у власність відповідачеві товар згідно видаткових накладних №РН-0000140 від 01.10.2012р. на суму 40 297,08 грн., №РН-0000144 від 05.10.2012р. на суму 1 312,20 грн., №РН-0000145 від 10.10.2012р. на суму 2 381,40 грн., №РН-0000146 від 15.10.2012р. на суму 1 797,66 грн., №РН-0000147 від 30.10.2012р. на суму 4 192,98 грн., №РН-0000148 від 30.10.2012р. на суму 436,50 грн., №РН-0000149 від 05.11.2012р. на суму 21 707,04 грн., №РН-0000150 від 06.11.2012р. на суму 769,36 грн., №РН-0000151 від 07.11.2012р. на суму 32 589,60 грн., №РН-0000152 від 21.12.2012р. на суму 3 536,82 грн. Всього позивачем було передано відповідачем товару згідно вказаних накладних та Договору поставки на суму 109 020,64 грн.

Згідно з п. 2.3. Договору поставки відповідач зобов'язується сплатити позивачеві за товар шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача. Відповідач може отримати товар з відстрочкою платежу в термін, визначений позивачем.

Згідно з підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. Договору поставки відповідач зобов'язався оплатити товар у розмірах та в термінах, які встановлені цим Договором.

Таким чином, умовами Договору поставки не встановлений строк виконання обов'язку відповідачем по оплаті за товар.

Частина 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явленням вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договором або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять письмової вимоги позивача до відповідача, направленої останньому в період до подачі позову до господарського суду. Однак, на думку колегії суддів, подача до суду самого позову про стягнення заборгованості може вважатися вимогою, про яку йдеться в нормі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем були сплачені грошові кошти за отриманий товар після отримання виставленої позивачем вимоги.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено факту оплати грошових коштів за отриманий товар, а тому висновок суду першої інстанції про наявність боргу у відповідача перед позивачем за Договором поставки в сумі 107 116,63 грн. є правильним та правомірним є присудження до стягнення з відповідача суми боргу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецдревцентр» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у справі №925/433/13 залишити без змін.

3. Справу №925/433/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Зеленін В.О.

Пашкіна С.А.