Постанова

від 21.08.2013 по справі 910/1377/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 910/1377/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Спільного Українсько-казахського підприємства у формі ТОВ "ВА І К" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справігосподарського суду м. Києва за позовом ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" до Спільного Українсько-казахського підприємства у формі ТОВ "ВА І К" простягнення 533 910,54 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Копусь А.А. (дов. від 01.07.13 № 195/10),

відповідача: Приходько О.В. (дов. від 28.12.12),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 19.03.2013 р. господарського суду м. Києва позов задоволено частково, з Спільного українсько-казахського підприємства у формі ТОВ "ВА І К" на користь ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" стягнуто 394 317, 72 грн. пені, 137902, 80 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Постановою від 10.07.2013 р. Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Спільне Українсько-казахське підприємство у формі ТОВ "ВА І К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору поставки від 08.11.2011 № 1116111427 року, укладеного між ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" та Спільним українсько-казахським підприємством у формі ТОВ "ВА І К", останнє взяло на себе зобов'язання поставити високовольтні вводи, виробництва заводу "Ізолятор" ТОВ "МАСА", Росія, для ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець - прийняти та оплатити отриману продукцію, найменування, одиниці виміру, загальна кількість номенклатура і ціни якої зазначено у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Обсяги закупівлі продукції можуть бути зменшені залежно від реально виділеного фінансування видатків.

Сума договору становить 3 847704,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 641 284,00 грн. (п. 3.1 договору).

Пунктами 4.1. та 4.2. договору передбачено, що покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата поставленої партії продукції здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів після підписання акту приймання-передачі поставленої партії продукції.

В пунктах 5.1. та 5.2. договору визначено, що строки поставки продукції зазначені в специфікації. Поставка продукції згідно специфікації здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Запорізького відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" згідно ІНКОТЕРМС 2000. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.

Датою поставки вважається дата в накладній на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача. (п. 5.4. договору)

Згідно з п. 6.3.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2012 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, - до закінчення терміну дії гарантії (п. 10.1 договору).

Специфікацією до договору передбачено зобов'язання постачальника поставити покупцю ввод високовольтний на загальну суму 3847704 грн. разом з ПДВ протягом 90 днів з дати укладення договору.

Судами з'ясовано, що з врахуванням умов п. 5.2, 5.4 договору останній день поставки - 06.02.2012 р.

На виконання умов вказаного договору 27.02.2012р. відповідачем поставлено позивачу продукцію на суму 1690020 грн. за видатковою накладною №РН-0000011 від 27.02.2012 року, а 23.10.2012 року здійснено поставку продукції на суму 1 970040 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000076 від 23.10.2012 року, тобто, з порушенням передбачених договором строків, що і стало підставою для звернення ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" з позовом у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку обґрунтовано, з врахуванням приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не взято до уваги посилання відповідача на те, що спірну поставку ним прострочено у зв'язку з невиконанням свого обов'язку його контрагентом.

Також небезпідставно, судами враховано і той факт, що відповідач повідомляв позивача про неможливість вчасно поставити визначене вказаним вище договором поставки обладнання вже після закінчення обумовлених останнім строків поставки, про що свідчать листи відповідача від 14.02.2012р. № 043 та від 14.06.2012 р. № 287. В той же час, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення відповідачем надано не було.

З врахуванням зазначеного вище, приписів ст.ст. 253, 551, 610 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232 ГК України, встановленого факту прострочення відповідачем поставки товару, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про стягнення з останнього штрафу та пені, передбачених п. 7.2 договору.

Правомірним вбачається в даному випадку і посилання судів на пп. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, відповідно до якого вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В той же час, доказів винятковості даного випадку, так само, як і наявності тяжкого матеріального становища підприємства, відповідачем надано не було.

З огляду на викладене судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 10.07.2013 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1377/13 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.