Постанова

від 21.08.2013 по справі 826/10530/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 21 серпня 2013 року                    11:17             справа №826/10530/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Руденко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Н-Інвест” доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Н-Інвест” (далі по тексту – позивач, ТОВ  “Н-Інвест”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2013 року №0000815522. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10530/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15 серпня 2013 року. В судовому засіданні 15 серпня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 15 серпня2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва від 15 січня 2013 року №0000815522 згідно з пунктом 54.3  статті 54, пунктом 58.1  статті 58  Податкового кодексу України, за порушення пункту 200.4 статті 200  Податкового кодексу України ТОВ  “Н-Інвест” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 2  035  164,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 28 листопада 2012 року №222/15-575 (далі по тексту – Акт перевірки). В Акті перевірки за результатами перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року встановлено, що підприємством ТОВ  “Н-Інвест” у рядку 24  податкової декларації задекларовано залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів – за січень 2008 року у розмірі 2  035  164,00 грн., який протягом 1095 днів не було використано; не відобразивши у рядку 23.1 або рядку 23.2 податкової декларації напрямок бюджетного відшкодування, підприємство самостійно відмовилось від належної йому суми бюджетного відшкодування. Тому, на думку відповідача, в порушення пункту 200.4 статті 200  Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, ТОВ “Н-Інвест” завищено значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 2  035  164,00  грн. Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, мотивуючи позовні вимоги наступним: при визначенні завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2008 року відповідачем не враховано строки давності згідно пункту 102.1 статті 102  Податкового кодексу України тривалістю 1095 днів; сума від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2008 року документально підтверджена та виникла у зв'язку із набуттям у власність об'єктів нерухомого майна; задекларовані суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, можуть включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до повного його погашення, та не можуть бути списані в результаті закінчення терміну позовної давності. Відповідач проти позову заперечив, підтримавши висновки, викладені в Акті перевірки. Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ “Н-Інвест”, з огляду на наступні підстави. Матеріали справи підтверджують, що 16 листопада 2012 року ТОВ “Н-Інвест” подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (далі по тексту – податкова декларація) разом з додатком 2  “Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у зв'язному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)” (далі по тексту – додаток 2). В податковій декларації у рядку 22 “Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)” та у рядку 24 “Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2  декларації наступного звітного (податкового) періоду)” позивач задекларував суму в розмірі 2  035  164,00 грн. Значення рядка 22 податкової декларації перенесено до рядка 3 додатку 2, значення рядка 24 податкової декларації перенесено до рядка 5 додатку 2. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200  Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 200.1 статті 200  Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)  залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпунктів 4.6.1, 4.6.2 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 (далі по тексту - Порядок), якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Підпункт 4.6.3 пункту 4.6 розділу V Порядку передбачає, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19  декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). У відповідності до підпункту 4.6.4 пункту 4.6 розділу V Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110  подається (Д2) (додаток 2). Згідно з підпункту 4.6.5 пункту 4.6 розділу V Порядку платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Враховуючи наведені правові норми вбачається, що за наявності в наступному звітному податковому періоді від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість платник податку обов'язково заповнює та подає додаток 2. Відповідно до затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 форми додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість містить у собі, зокрема таблицю з наступними графами: - 1 – “№ з/п”; - 2 – “Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду)”; - 3 – “Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх та звітному податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування)*”; - 4 – “Значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду”. При цьому у примітці до графи 4 зазначено “*За винятком платників, які відповідно до пункту 200.5 статті 200 розділу V Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Для таких платників значення графи 3 дорівнює значенню графи 5”. Вказану примітку, на думку суду, необхідно розуміти так, що графу 4 додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість не заповнюють тільки ті платники податку, які відповідно до пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування; решта ж платників податків заповнює усі графи таблиці додатку 2, у тому числі графу 4; в той же час необхідність заповнення графи 4  додатку 2 не ставиться в залежність від декларування платником податку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а декларування залишку від'ємного значення (рядок 22, 24  податкової декларації) вже є достатньою підставою для заповнення вказаної графи. У свою чергу пункт 200.5 статті 200 Податкового кодексу України передбачає, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). На підставі додатку 2, поданого позивачем 16 листопада 2012 року та копія якого міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що ТОВ “Н-Інвест” не заповнило графу 4  додатку 2 та не зазначило суму частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включеної до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх та звітному податкових періодах та не погашеної податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування). Разом з тим суд звертає увагу, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що від не має прав на бюджетне відшкодування на підставі пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, та, відповідно, може не заповнювати графу 4 додатку 2 до податкової декларації. Наведене, на думку суду, свідчить, що позивачем допущено методологічну помилку, яка призвела до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, тому висновок Акта перевірки, не дивлячись на іншу кваліфікацію вчиненого позивачем порушення, про завищення задекларованого позивачем у рядку 24  податкової декларації за вересень 2012  року залишку від'ємного значення є обґрунтованим, а зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість 2  035  164,00 грн. правомірним. Суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем строків давності згідно пункту 102.1 статті 102  Податкового кодексу України тривалістю 1095 днів, оскільки, як свідчить Акт перевірки, предметом камеральної перевірки була саме податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, а у висновку Акта перевірки встановлено завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2  035  164,00 грн. також за жовтень 2012 року. При цьому зазначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні періоду січень 2008 року суд сприймає як помилку (описку). Так само суд залишає поза увагою посилання на акт ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва від 29 березня 2013 року №85/15.6-27 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ “Н-Інвест” (код ЄДРПОУ 35392986) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за січень 2008 року”, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акта перевірки та за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012  року; у свою чергу питання достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за січень 2008 року у межах спірних правовідносин не досліджувалося та не було предметом камеральної перевірки. Водночас суд погоджується з позицією позивача про те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва помилково посилається на норми пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України щодо можливості подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування не пізніше 1095 дня, оскільки відображення у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року залишку від'ємного значення ще не означає прийняття ТОВ “Н-Інвест” рішення про отримання права на бюджетне відшкодування. Однак зазначене не впливає на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за наявності помилки при заповненні додатку 2  до податкової декларації. Таким чином, позовні вимоги ТОВ “Н-Інвест” про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва від 15 січня 2013 року №00008155223 нормативно не підтверджуються. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ  “Н-Інвест” не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Н-Інвест” відмовити повністю. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                   В.А. Кузьменко