Ухвала

від 16.09.2015 по справі 826/10530/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/800/66830/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі№826/10530/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Н-Інвест» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-Інвест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Н-Інвест») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року №0000815522.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, складеної ТОВ «Н-Інвест» за жовтень 2012 року, результати якої оформлені актом від 28 листопада 2012 року №222/15-575.

За результатами зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, що призвело до завищення значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 2035164,00 грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000815522 від 15 січня 2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2008 року у розмірі 2035164,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2035164,00 грн.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки товариства виявлено не було, в акті перевірки судження з приводу порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладені. З наявних в матеріалах справи документів вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як в ході перевірки, так і в ході судового розгляду справи стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ за січень 2008 року.

Згідно підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування може включатися до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що застосування до вказаних правовідносин норм пункту 102.5 статті 102 ПК України є безпідставним, а зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість на суму 2035164,00 грн., що виникло у січні 2008 року, через пропущення строків давності - помилковим.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених обставин справи, положень пункту 102.5 статті 102 ПК України, вірно дійшов висновку про задоволення позову, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі №826/10530/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна