Постанова

від 19.08.2013 по справі 2/17-1347-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р.Справа № 2/17-1347-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

(склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням заступника голови суду № 606 від 08.08.2013р.)

За участю представників сторін:

Від ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"- Мелеш Н.М.

Від УПФУ в Ізмаїльському районі Одеської області- не з'явивсґя

Від Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро"- не з'явився

Від арбітражний керуючий - Дарієнко В.Д.

розглянувши апеляційні скарги

Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 02.07.2013 р. (про визнання дій арбітражного керуючого не правомірними)

по справі № 2/17-1347-2011

за заявою Управління пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області

про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро"

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 30.07.2013р., яка надіслана учасникам процесу 31.07.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.08.2013 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 19.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Управління пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро".

Постановою Господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (суддя Бахарєв Б.С.) визнано Сільськогосподарський виробничий кооператив „Прогрес-Агро" (68643, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 1, код 32543809) банкрутом; відкрито відносно Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро" (68643, Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Кам'янка, вул. Суворова, 1, код 32543809) ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 04.04.2011р.); зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження; припинено повноваження органів управління банкрута, а також припинено повноваження власників майна банкрута; зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк; скасовано заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів.

02.10.2012р. Публічне акціонерне товариство "АК Промислово-інвестиціний банк" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання дій арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича не правомірними та відсторонення його від своїх обов'язків ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро".

В обгрунтування заяви заявник посилається на те, що при виконанні обов'язків ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро" арбітражним керуючим Дарієнко В. Д. порушені норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме при реалізації майнових активів боржника Публічне акціонерне товариство "АК Промислово-інвестиціний банк" не в повному обсязі отримало грошові кошти за реалізацію заставного майна.

04.06.2013р. Публічне акціонерне товариство „АК Промислово-інвестиціний банк" звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ліквідатора СВК „Прогрес-Агро" Дарієнко В.Д.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2013р. (суддя Бахарєв Б.О.) заява Публічного акціонерного товариства „АК Промислово-інвестиціний банк" про визнання дій арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича не правомірними та відсторонення його від своїх обов'язків ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро" - задоволена частково; визнано дії арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича щодо неперерахування коштів, отриманих від реалізації заставного майна, в сумі 280 770 грн. Публічному акціонерному товариству „АК Промислово-інвестиціний банк" такими що не відповідають вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; визнано дії арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича щодо перерахування коштів на свої рахунки, у якості компенсації витрат арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі такими що не відповідають вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича перерахувати кошти, отриманих від реалізації заставного майна, в сумі 21 820 грн. Публічному акціонерному товариству „АК Промислово-інвестиціний банк"; в решті вимог Публічного акціонерного товариства „АК Промислово-інвестиціний банк" відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро" арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. не вірно застосовані норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо розподілу коштів отриманих від реалізації заставного майна боржника, і в заяві Публічного Акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 02.10.2012 р. не міститься інша інформація, та не надані докази, які б свідчили, що ліквідатором банкрута здійснюються відповідні дії щодо порушення прав та законних інтересів кредиторів та боржника.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.07.2013р. у справі №2/17-1347-2011 змінити, частину 5 резолютивної частини ухвали викласти у наступній редакції: „5. Визнати неналежним виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (ліквідатора) СВК „Прогрес-Агро" Дарієнко Д.В. та усунути арбітражного керуючого (ліквідатора) СВК „Прогрес-Агро" Дарієнко Д.В. від виконання ним своїх посадових обов'язків у вказаній справі; в іншій частині ухвал залишити без змін.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фатичні обставини справи, які суттєве значення мали при вирішенні вищевказаних питань.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційній господарський суд не з'язаній доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 08.04.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство СВК „Прогрес-Агро", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2011р. у підготовчому засіданні визнано Управління пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області кредитором Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро", з грошовими вимогами до боржника на суму 385267,48 грн., зобов'язано кредитора у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро", яке опубліковано в газеті "Голос України" № 150 від 13.08.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2011 р. Публічне Акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про визнання його кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 686 777, 69 грн.

Згідно ухвали попереднього засідання господарського суду Одеської області від 15.11.2011р. затверджено реєстр вимог кредиторів Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Прогрес-Агро", до якого увійшло Публічне Акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з вимогами до боржника на суму 686 777, 69 грн., які включені до першої черги задоволення як забезпечені заставою.

Відповідно до постанови господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. було визнано СВК „Прогрес - Агро" банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження.

В процесі проведення процедури банкрутства з 08.04.2011р. по даний час, тобто, протягом 2-х років і 4 місяців відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим виявлена ліквідаційна маса на загальну суму 347 893, 10 гривень.

До складу виявленого майна входили непридатна для використання без капітального ремонту сільськогосподарська техніка та поголів'я великої рогатої худоби, майно було оцінено в тому стані, в якому було знайдено.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що сільськогосподарська техніка була продана на аукціоні, а саме: трактор ХТЗ - 151к-09, 2007 Р.В., Д/Н НОМЕР_2 був проданий за 16 011, 80 грн.; агрегат комбінований грунтообробно-посівний марки АПК-7,5 „Партнер", 2009 року випуску був проданий за 20 982, 00 грн.; комбайн марки ДОН-1500Б, 2005 року випуску був проданий за 30 129, 30 грн.

Наведена техніка була продана на аукціоні від 25.12.2012р. на загальну суму 67 123, 10 грн. фізичній особі ОСОБА_6 з подальшим укладанням купівлі-продажу та актів приймання-передачі майна від 10.01.2013р.

Також поголів'я великої рогатої худоби у кількості 143 штук були продані шляхом цільового продажу конкретному покупцю ПП „Укр Терра Плюс" згідно рішення комітету кредиторів згідно до експертної оцінки, саме 280 770, 00 грн. про що було укладено договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі поголів'я великої рогатої худоби різних вікових категорій в вигляді Української чорно-рябої молочної породи в загальній кількості 143 штут, загальною вагою 40,11 тон від 06.03.2012 року.Велика рогата худоба (корови) знаходились у заставі ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Із суми виручки за корови в рахунок погашення кредиторських вимог 258 950, 00 грн. було перераховано ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на розрахунковий рахунок №37396351540740 Філії ПАТ ПІБ в м. Одеса згідно платіжного доручення №1 від 04.10.2012р. За метеріалами справиншого майна у СВК „Прогрес-Агро" не виявлено.

З наявніх у справі матеріалів вбачається, що кошти, одержані від продажу ліквідаційної маси банкрута в загальній сумі 347 922, 99 грн. спрямовані на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань щодо черговості задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом застави, та з метою правильного і однакового застосування статті 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке:

1) Відповідно до частини 1 статті 31 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. У першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;

г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії;

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

У разі, якщо усі майнові активи банкрута, або їх більшу частку було передано в іпотеку (стаття 38 Закону України „Про заставу") або інший вид застави і після продажу майна банкрута виручених коштів не вистачає для задоволення інших, крім заставодержателя, вимог першої черги, усі вимоги першої черги мають задовольнятись за правилами частини 3 статті 31 Закону. У таких випадках за правилами про конкуренцію різних вимог першої черги мають задовольнятись вимоги, необхідні для проведення самої ліквідаційної процедури (витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство) та надання мінімальних соціальних гарантій (вихідна допомога звільненим працівникам банкрута).

З урахуванням наведеного арбітражним керуючим кошти ліквідаційної маси в загальній сумі 347 922, 99 грн. розподілені у наступному порядку:

1) В першу чергу задоволені відповідно за правилами конкуренції різних вимог першої черги:

витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії - 60 397, 03 грн.

Поточні витрати підприємства в процедурі банкрутства - 15 882, 97 грн. за рахунок коштів підприємства і 100, 47 грн. за рахунок ліквідатора, а всього 15 983, 44 грн., залишок коштів в сумі 271 642, 99 грн. направлено на погашення вимог заставних кредиторів і розділено між заставними кредиторами пропорційно сумі, вирученої від продажу заставного майна, а саме: вимоги ПАТ „Промінвестбанк"-259 140, 98 грн. та вимоги АТ „Імексбанк" - 12 502, 01 грн.

Оскільки надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого на платній основі можливе лише за рахунок коштів від реалізації наявного у боржника майна і іншого джерела коштів не існує, то виручені кошти були арбітражним керуючим розподілені саме із врахуванням наявності майна і часткового використання виручки для проведення самої ліквідаційної процедури (витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство).

Інакше виникає парадоксальна ситуація - спочатку всі кошти виручки від продажу заставного майна ліквідатором має бути перерахована заставним кредиторам, а потім частина цих коштів у судовому порядку в межах цієї ж справи про банкрутство примусово стягується із тих же кредиторів для погашення витрат арбітражного керуючого, а також для оплати його послуг. А в разі відсутності у арбітражного керуючого в процедурі ліквідації власних коштів, процедура ліквідації становиться неможливою із-за відсутності можливості оплатити вартість оцінки майна із ліквідаційної маси, вартість охорони майна та підготовки до реалізації, вартість послуг організатора торгів і т.д.

Необхідно відзначити, що ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого на платній основі і господарський суд в будь-якому разі має затвердити розмір оплати послуг арбітражного керуючого та у будь-якому випадку вирішити питання по сумах оплати послуг і компенсації витрат, незалежно від порядку провадження у справі (загального чи спрощеного) і від наявності чи відсутності майна у боржника та його статусу як заставного.

Пунктом 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент визнання боржника банкрутом) встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Приписами ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент визнання боржника банкрутом) встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення серед іншого здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент визнання боржника банкрутом) встановлено, що ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора, і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що майно Публічного Акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а саме 143 поголів'я великої рогатої худоби продано за ціною 280 770 грн., а кошти які ліквідатором перераховано на рахунок Публічного Акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" становить 258 950, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 04.10.2012 р., яке надано ліквідатором в проміжному звіті про проведену роботу 09.10.2012 р. та листом Публічного Акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 10.10.2012 р. № 08-01-10/387 (а.с.10 матеріалів оскарження ухвали).

Відповідно до приписів ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

Положеннями ст. ст. 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", такі вимоги підлягають задоволенню перш ніж витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Отже, враховуючи що підприємство банкрут знаходиться в стадії ліквідації, то арбітражний керуютий має право відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" використовувати кошти від реалізації майна у спосіб передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Наведеним законом не встановлю строки у даній процедурі щодо перерахування коштів на рахунки кредиторів, а отже у даному випадку судова колегія апеляційної інстанції не вбачає в діях арбітражного керуючего Дарієнко В.Д. порушень приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При розгляді справи в апеляційному поряду судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що господарскьм судом при розгляді позовоної заяви бул допущені процесуальні порущення у зв'язку з чим у господарського суду були витребувамі всі метеріали справи.

Дослідивши всі матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді справи господарський суд допустив низку процесуальних порушень.

Так, скарга на дії арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. зареєстрована канцеляриєю господарського суду 02.10.2012р. ( т.5 а.с.110 ), скарга судом до розгляду не приймалась, а ухвалою від 02.10.2012р.( т.5 а.с. 120) її розгляд вже було відкладено. За результатами розгляду скарги за встановленим порядком ухвала господарського суду сторонам не відправлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали та відсутність у справі доказів про вручення наведеної ухвали сторонам. За наведеною ухвалою розгляд скарги відкладено на 11.10.2012р.

Ухвала господарського суду від 11.10.2012р. ( т.5 а.с. 127) про відкладення розгляду справи сторонам сторона у справі відправлялась, між тим, поштові повідомлення про вручення відсутні у повному обсязі. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на 27.11.2012р.

Ухвала господарського суду від 27.02.2013р. ( т.5 а.с. 130-131) про відкладення розгляду справи також сторонам у справі не відправлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази про вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладено на 31.01.2013р.

Ухвала господарського суду від 31.01.2013р. ( т.6 а.с. 91) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не направлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення строронам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладено на 12.02.2013р.

Ухвала господарського суду від 12.02.2013р. (т.6 а.с. 99) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не відправлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд спраи відкладено на 28.02.2013р.

Ухвала господарського суду від 28.02.2013р. (т.6 а.с. 103) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не відправлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладено на 26.03.2013р.

Ухвала господарського суду від 26.03.2013р.( т.6 а.с.117) про відкладення розгляду справи сторонам сторона у справі відправлялась, між тим, поштові повідомлення про вручення відсутні.За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на на 09.04.2013р.

Ухвала господарського суду від 09.04.2013р. (т.7 а.с.130) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не направлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на 30.04.2013р.

Ухвала господарського суду від 30.04.2013р. ( т.7 а.с. 149 ) згідно відмітки канцелярії суду відправлялась сторонам у справі, між тим, почтові повідомлення про вручення в матеріалах справи відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на 21.05.2013р.

Ухвала господарського суду від 21.05.2013р. ( т.8 а.с.2) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не направлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на 30.05.2013р.

Ухвала господарського суду від 30.05.2013р. ( т.8 а.с. 8) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не направлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на 06.06.2013р.

Ухвала господарського суду від 06.06.2013р. ( т.8 а.с.29 ) про відкладення розгляду справи сторонам сторона у справі відправлялась, між тим, поштові повідомлення про вручення відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на на 18.06.2013р.

Ухвала господарського суду від 18.06.2013р. ( т.8 а.с. 33) про відкладення розгляду справи сторонам у справі не направлялась про що свідчить відсутність відмітки канцелярії суду на зворотній стороні ухвали, докази її вручення сторонам відсутні. За наведеною ухвалою розгляд справи відкладався на 02.07.2013р.

Під час розгляду скарги звукозапис не здійснювався .

02.07.2013р. була прийнята оскаржувана ухвала, без виклику сторін та їх участі, за результатами розгляду скарги на дії арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

Врахуваючи наведене судова колегія апеляційної інстанції зазаначає, що при розгляді скарги господарским судом порушені норми процесуального права, а саме; ст. 4-1 - 4-7, 50, 51,61, 64, 65,69 ГПК України, за таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям іншої за результатами розгляду скарги судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а у задоволенні скарги відмовити.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.07.2013р. у справі № 2/17-1347-2011 - скасувати, у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк" на дії арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 20.08.2013р

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.