Постанова

від 29.10.2013 по справі 2/17-1347-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 2/17-1347-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одеса на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року та ухвалугосподарського суду Одеської області від 02.07.2013 року у справі№ 2/17-1347-2011 господарського суду Одеської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес-Агро" про банкрутство, за участю представників сторін: Арбітражний керуючий, ліквідатор Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес-Агро" - Дарієнко В.Д.; від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Тунік Г.В., дов. № 09-32/863 від 08.07.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2013 року у справі № 2/17-1347-2011 (суддя - Бахарєв Б.О.) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") про визнання недійсними відкритих біржових торгів (аукціону за методою зниження ціни) від 25.12.2012 року із продажу майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прогрес-Агро" (далі - СВК "Прогрес-Агро") та визнання недійсним договорів купівлі-продажу майна СВК "Прогрес-Агро" від 10.01.2012 року - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 2/17-1347-2011 (головуючий суддя - Жеков В.І., суддя - Сидоренко М.В., суддя - Аленін О.Ю.) ухвалу господарського суду Одеської області від 02.07.2013 року у справі № 2/17-1347-2011 скасовано, у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсними відкритих біржових торгів (аукціону за методою зниження ціни) від 25.12.2012 року із продажу майна СВК "Прогрес-Агро" та визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна СВК "Прогрес-Агро" від 10.01.2012 року - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2013 року та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 2/17-1347-2011, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 02.07.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 2/17-1347-2011. Справу № 2/17-1347-2011 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Арбітражний керуючий, ліквідатор СВК "Прогрес-Агро" Дарієнко В.Д. подав до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 2/17-1347-2011 залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 2/17-1347-2011 по банкрутство СВК "Прогрес-Агро" було порушено господарським судом Одеської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області 08.04.2011 року в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Одеської області від 29.11.2011 року у справі № 2/17-1347-2011 боржника СВК "Прогрес-Агро" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом про банкрутство та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження.

25.01.2013 року до господарського суду Одеської області звернувся ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" із позовною заявою в межах справи про банкрутство про визнання недійсними відкритих біржових торгів (аукціону за методою зниження ціни) від 25.12.2012 року із продажу майна СВК "Прогрес - Агро", організованих товарною біржею "Профі-Т", а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута, укладених між СВК "Прогрес-Агро" та покупцем ОСОБА_6 за результатами проведеного аукціону.

В обґрунтування поданої заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" посилався на те, що ліквідатором СВК "Прогрес - Агро" арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. при організації вищезазначеного аукціону та при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу було порушено норми ст. ст. 23, 25, 30 Закону про банкрутство. Зокрема, заявник вказував на те, що аукціон був проведений ліквідатором без погодження з комітетом кредиторів складу та строків продажу майна банкрута та інше.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", суд першої інстанції виходив з того, що банк не вправі пред'являти в межах справи про банкрутство вимоги про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна банкрута та відповідних договорів купівлі-продажу, оскільки таке право у кредитора виникло в результаті набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VІ. Попередня редакція цього закону, яка застосовується до спірних правовідносин, не передбачала можливості розгляду такого роду заяв кредитора в ліквідаційній процедурі.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції та додатково вказав, що оскільки провадження у справі про банкрутство СВК "Прогрес-Агро", визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури як юридичні факти мали місце до моменту набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 22.12.2011 року № 4212-VІ), то, відповідно, вказана редакція закону про правові процедури банкрутства і передбачені нею правові засоби захисту прав учасників процедури не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що нова редакція Закону про банкрутство не може бути застосована до спірних правовідносин, дійшли висновків, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" взагалі не вправі пред'являти в межах справи про банкрутство вимоги про визнання недійсними результатів аукціону із продажу майна банкрута та відповідних договорів купівлі-продажу, оскільки попередня редакція цього закону, яка застосовується до спірних правовідносин, не передбачала можливості розгляду такого роду заяв кредитора в ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI пленум вищого спеціалізованого суду за результатами узагальнення судової практики дає роз'яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції.

П. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено про те, що господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника (в редакції, чинній на момент проведення аукціону 25.12.2012 року).

Зважаючи на вказані роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, спір, що безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, в тому числі про оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника, підлягає розгляду саме в межах справи про банкрутство, а не в порядку окремого позовного провадження, навіть, якщо він виник у правовідносинах, які регулювалися попередньою редакцією Закону про банкрутство (до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI).

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що він не вправі розглядати вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання відкритих біржових торгів та результатів їх недійсними у межах справи про банкрутство.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

П. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 передбачено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", суд першої інстанції фактично не розглядав по суті позовні вимоги банку, не надавав оцінки доказам, поданим ним в обґрунтування своїх вимог, не навів мотиви та підстави, з яких суд відмовив у задоволенні позову та не зазначив норми матеріального права, з яких позов не підлягає задоволенню.

Викладене свідчить про неповний на необ'єктивний розгляд справи, оскільки в порушення вимог ст.ст. 32 - 34, 43 ГПК України господарський суд першої інстанції не з'ясував належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права, передбачених, зокрема ст.ст. 17, 23, 25, 30 Закону про банкрутство, п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (в редакції станом на 25.12.2012 року).

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. ст. 101, 103 ГПК України, неправомірно погодився з висновками суду першої інстанції, при цьому саму оскаржувану ухвалу від 02.07.2013 року скасував та зазначив про прийняття іншої за результатами розгляду позовної заяви, однак оскаржуваною постановою від 19.08.2013 року також відмовив у задоволенні позовної заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як і суд першої інстанції.

Вищевказані порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права фактично унеможливили здійснення ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" захисту своїх прав та законних інтересів в судовому порядку.

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 року № 11, скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду має бути наслідком істотного порушення процесуальних прав сторін спору або інших учасників судового процесу, що потягло за собою неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи. Відповідне питання повинно вирішуватись у кожному конкретному випадку на підставі визначення кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та з урахуванням її матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанцій цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України).

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі ст. 111 7 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, і в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одеса задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 02.07.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 2/17-1347-2011 скасувати.

Справу № 2/17-1347-2011 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.