Постанова

від 06.08.2013 по справі 2а/1570/4888/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р.Справа № 2а/1570/4888/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченко К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

30.06.2011р. приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія» (далі - ПП «ВКФ «Ольвія») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), в якому згідно уточнень до позовних вимог просило визнати неправомірними дії ДПІ відносно проведення позапланової невиїзної перевірки, визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011р. № 0001152301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 151 793 грн., в т.ч. за основним платежем - 121 434 грн., та штрафними санкціями - 30 359 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Торгово-будівельна компанія «ОБС-Групп» у лютому 2011 року ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявністю первинних бухгалтерських та податкових документів.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки від 31.05.2011р. та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, у зв'язку із неявкою в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступне.

ПП «ВКФ «Ольвія» (код ЄДРПОУ 22482123) зареєстровано, як юридична особа, на підставі рішення виконкому Суворовської районної ради народних депутатів в м.Одесі 19.10.1994р., з 1994 року перебуває на обліку в ДПІ у Суворовському районі м.Одеси та зареєстровано платником ПДВ (стор.2 акту перевірки).

08.04.2011р. податковою інспекцією здійснена позапланова невиїзна перевірка ПП «ВКФ «Ольвія» з питань взаємовідносин з підприємством ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «ОБС-Групп» за лютий 2011р., за наслідками якої 31.05.2011р. року складений акт № 2444/23-1/22482123.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2 ст.198, п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ за лютий 2011р. на 121 434 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок неможливості встановити факт виконання ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «ОБС-Групп» робіт по уборці внутрішніх приміщень будівлі ПП «ВКФ «Ольвія», проведенню робіт, пов'язаних із заміною та профілактикою водопровідної, каналізаційної, вентиляційної системи за адресою: Одеса, вул.Дальницька, 46, в зв'язку із наявною податковою інформацію про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, не знаходження його за місцем реєстрації.

За висновками акту перевірки 14.06.2011р. ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0001152301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 151 793 грн., в т.ч. за основним платежем - 121 434 грн., та штрафними санкціями - 30 359 грн. Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, але скарга залишена без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, погодився з позицією ДПІ про те, що наявних у позивача первинних документів недостатньо для підтвердження виконання контрагентом позивача договірних зобов'язань із виконанням робіт.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту, суми якого в подальшому приймають участь при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, встановлений пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.1- п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Під час проведення перевірки позивачем підтверджений податковими накладними податковий кредит на суму 121 434 грн., що встановлено в ході перевірки (стор.12 акту перевірки).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

З наведеного слідує, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пунктів ст.198 ПК України у вигляді не підтвердження належним чином складеними податковими накладними податкового кредиту з ПДВ по операціям із ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються іншими доказами по справі.

При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності господарської операції із ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» позивач надав копію договору від 04.02.2011р. № 010211, згідно якого ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» зобов'язується надати позивачу послуги по організації та уборці внутрішніх приміщень та території по вул.Дальніцькій, 46, копію договору від 04.02.2011р. № 020211, відповідно до якого ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі, а саме роботи, пов'язані із заміною та профілактикою деяких дільниць водопровідної та каналізаційної системи, вентиляційної системи за адресою, вуль.Дальницька, 46 в м.Одесі (т.1 а.с.32-39).

Актом перевірки визначено, що ПП «ВКФ «Ольвія» згідно свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровано за адресою засновника - Одеса, вул.Сєрогодського,19, проте фактично знаходиться за адресою: вул.Дальницька, 46 в м.Одесі згідно договору оренди з ТОВ «ВКФ «Ювікс» (стор.2 акту перевірки).

На підтвердження виконання зобов'язань по договорам позивачем надані акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні за лютий 2011 р. (т.1 а.с.40-51).

Необхідність проведення робіт, які в подальшому здійснило ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП», викликано дефектами водоканалізаційної, теплової і газової системи орендованих позивачем офісних та складських приміщень, що підтверджується дефектною відомістю, складеною 17.01.2011р. головним інженером ПП «ВКФ «Ольвія» Арестовим В.І., затвердженою директором підприємства Величко Г.М. (т.1 а.с.203-204).

Допитаний в якості свідка судом першої інстанції Арестов В.І. підтвердив виконання працівниками ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» роботи по чистці та заміні труб каналізації, опалення, системи вентиляції, пояснюючи необхідність виконання таких робіт застарілістю цих систем та тривалим не проведенням зазначеного ремонту. ПП «ВКФ «Ольвія» орендує біля 50 кабінетів, які розташовані в 9-ти поверховому будинку та 6-ти поверховому будинку по вул.Дальницькій, 46. Саме він давав завдання працівникам ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП», яких було 4-5 осіб та бригадир. Роботи виконувались в неробочий час, щоб не заважати працювати підприємству.

Доводячи можливість виконання ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» робіт згідно укладених з позивачем договорів, ПП «ВКФ «Ольвія» надало копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції, виданої 14.12.2007р. ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» із строком дії до 14.12.2012р. Зазначена ліцензія дає можливість виконувати контрагенту позивача певні будівельні роботи, в т.ч. монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, зокрема систем опалювання, водопроводу та каналізації, вентиляції і кондиціювання повітря (т.1 а.с.186-187).

Спростовуючи доводи податкового органу, що вчинена господарська операція не спрямована на реальне настання наслідків, судова колегія зазначає, що на виконання договорів із ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» позивачем на рахунок зазначеного контрагента в період з 07 по 18 липня 2011р. перерахована сума по оплаті за проведені роботи в повному обсязі - в розмірі 728 604 грн., в т. ч ПДВ - 121 434 грн., що свідчить про дійсний намір сторін про зміну їх майнового стану (т.1 а.с.191-196).

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту ДПІ вважала достатньою наявність податкової інформації про відсутність у ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» виробничих потужностей та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, незнаходження підприємства за юридичною адресою, неподання податкової звітності за 3 квартал 2010р., 2010 рік та 1 квартал 2011р., яка викладена в акті ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 29.04.2011р. № 645/2302/35460610 (т.2 а.с.3-12).

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з отримання послуг від ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Відсутність ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» за місцезнаходженням встановлена податковим органом вже після здійснення господарської операції з позивачем, тому не може враховуватись як доказ нереальності господарської операції з позивачем.

Крім посилань на акт ДПІ про проведення документальної невиїзної перевірки зазначеного контрагента позивача, відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованої позивачем операції з отримання робіт від цього контрагента. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що такий механізм законодавством України не визначений. Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та валових витрат, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про нереальність господарської операції і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат сум ПДВ по операції з ТОВ «ТБК «ОБС-ГРУПП» за лютий 2011 року, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені достатніми та належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Разом з цим судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії ДПІ по проведенню планової виїзної перевірки позивача та неврахування його зауважень на акт перевірки, яким суд першої інстанції не надав будь-якої правової оцінки, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.20 ПК України на податковий орган покладаються функції контролю правильності формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Для виконання покладених на податковий орган обов'язків, ст.ст.75-80 ПК України йому надано право на проведення, в т.ч. позапланових виїзних перевірок.

Позивачем не зазначено, в чому полягає незаконність дій ДПІ по проведенню перевірки, в зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Заперечення на акт перевірки ДПІ від 31.05.2011р. № 2444/23-1/22482123 подані позивачем 21.06.2011р., тобто після прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ, яке відбулося 14.06.2011р. Наведене виключило для відповідача можливість врахування заперечень платника податків на акт перевірки.

Проте, неврахування податковим органом заперечень позивача на акт перевірки не позбавило позивача права на оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, яке на думку судової колегіє є належним способом захисту порушеного права.

На підставі викладеного, судова колегія розцінює позовні вимоги про визнання незаконними дій податкового органу щодо неврахування заперечень на акт перевірки, які подані разом з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за висновками такого акту, як надмірно заявлені, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.202 КАС України через невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє в частині скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія»- задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову про часткове задоволення позову приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ольвія».

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 14.06.2011р. № 0001152301 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 151 793 грн., в т.ч. за основним платежем - 121 434 грн., та штрафними санкціями - 30 359 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко