Рішення

від 16.01.2009 по справі 52/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/279

16.01.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Юнікон»до Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»про стягнення 77565,68 грн. за участю представників позивача –Радочиної А.А., довіреність № 6 від 05.03.2008 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 77565,68 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за домовленістю по поставці товару в період з серпня по вересень 2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.12.2008 р.

Позивачем 10.12.2008 р. подано уточнення до позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2008 року розгляд справи відкладено на 16.01.2009 року у зв'язку з заявою клопотання Відповідачем про ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні 16.01.2009 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі домовленості між Закритим акціонерним товариством «Юнікон»та Приватним підприємством «Дніпр-Спецмонтаж Інвест», в період з серпня по вересень 2008 року Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка Товару на загальну суму 204232,26 грн., що підтверджується видатковими накладними № КПКФК04119 від 08.08.2008р., № КПФК04431 від 22.08.2008р., № КПФК04693 від 08.09.2008р., № КПФК04687 від 08.09.2008р.

Товар було отримано Скригун Олександром Григоровичем по довіреностям на отримання ТМЦ серія ЯПЖ № 205187 від 07.08.2008р., серія ЯПИ № 552555 від 21.08.2008р., серія ЯПИ № 552661 від 05.09.2008р.

Згідно платіжних доручень № 46884 від 07.08.08р. на суму 93 574,80 грн., № 47263 від 22.08.08р. на суму 33 004,32 грн., № 47416 від 02.09.08р. на суму 747,94 грн. Відповідачем було частково сплачено вартість товару, на загальну суму 127 327,06 грн., в результаті чого заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар складала 76 905,20 грн. з ПДВ.

Оскільки в узгоджений сторонами строк Відповідачем не була сплачена вартість Товару, на адресу Відповідача була направлена Претензія №29 вих. 1627-УДиИ/ІОрО від 15.10.2008р., щодо оплати поставленого Товару. Однак, Відповідач оплати не здійснив та не надав відповіді на претензію.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. ... Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань...».

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України «за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму».

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України «до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу».

Статтею 692 Цивільного Кодексу України встановлено: «Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього... Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару».

Між сторонами склалися господарські відносини, які породили взаємні зобов'язання. Зобов'язання позивача відобразилися у передачі товарно-матеріальних цінностей, а зобов'язання відповідача складаються в оплаті отриманого Товару.

Згідно статті 207 Цивільного кодексу України «Вимоги до письмової форми правочину», «Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.»Сторонами зафіксовано умови щодо найменування, кількості, ціни, асортименту товару у видаткових накладних.

Згідно статті 241 Цивільного кодексу України «Вчинення правочинів з перевищенням повноважень»«Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.»Надані документи також свідчать про схвалення відповідачем цієї угоди.

Відповідачем були прийняті запропоновані умови договору, про що свідчать:

Видаткові накладні № КПКФК04119 від 08.08.2008р., № КПФК0443І від 22.08.2008р., № КПФК04693 від 08.09.2008р., № КПФК04687 від 08.09.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПЖ № 205187 від 07.08.2008р., серія ЯПИ № 552555 від 21.08.2008р., серія ЯПИ № 552661 від 05.09.2008р.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання оплатити отриманий товар згідно вказаних видаткових накладних всього на суму 76 905,20 грн.

Відповідно до ст. 531 Цивільного кодексу України Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Пунктом 5 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що «Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.»Таким чином. Позивач правомірно здійснив поставку до передоплати Товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України: «Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором».

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

08.12.2008 р. між Відповідачем та Позивачем укладено акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, яким припинилось зобов'язання Відповідача про сплату 77385,55 грн. за видатковою накладною № РН-0000089 від 08.12.2008 р. Тобто, залишок заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 180,13 грн.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, уточнені позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 180,13 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за домовленістю по поставці товару в період з серпня по вересень 2008 р. обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 775,65 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5, код ЄДРПОУ 32823814, п/р № 2600503696350 у АКБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства «Юнікон»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 28-А, код ЄДРПОУ 23647276, п/р № 26003024980100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль м. Дніпропетровськ, МФО 305653) 180 (сто вісімдесят) грн. 13 коп. боргу, 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 65 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                            С.Чебикіна