Рішення

від 16.02.2009 по справі 12/53-08-4928

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/53-08-4928

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2009 р.Справа  № 12/53-08-4928

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

до відповідача:  підприємства "АТЛАНТ" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України";

про стягнення 16113,54 грн.

   Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Собітнюк Н.О. –довіреність від 26.12.2008р.

від відповідача: Новосьолов В.Я. - директор

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з підприємства „АТЛАНТ” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” заборгованості з орендної плати та пені.

Представник Позивача  підтримує позовні вимоги в повному обсязі та наполягає на їх задоволені.

Представник Відповідача з позовними вимогами не згоден з підстав викладених у заяві та додатку до заяви.

    Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2009 р. строк розгляду справи було продовжено на два місяці.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          31.05.2006 р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець) та Підприємством „АТЛАНТ” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України”.(Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 870/Ф/1 (далі –Договір).

          Відповідно до додаткового погодження від 27.12.2006 р. до зазначеного договору оренди, яке укладено на підставі  рішення Одеської міської ради № №56-Y від 27.12.2006 р. „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій Орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси”, назва Орендодавця була змінена з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

          Відповідно до п.1.1 договору відповідачу було передано у строкове платне користування нежиле приміщення підвалу, загальною площею 35,5 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 91.

          Пунктом 1.2. договору термін дії договору оренди встановлено до 20.05.2007 р.

Відповідно до п.2.2. договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 357, 89 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції.           Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

          Відповідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

          Пунктом 5.2. договору оренди передбачене що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

          07.06.2006 р. Відповідач у відповідності до п.п.”е”, п.4.2. застрахував об'єкт оренди, що підтверджується укладеним з ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія” договором добровільного страхування орендованого майна за №КИ/ОМ 10-1/20-1/06-97.

          Згідно до погодження № 2 про внесення змін до договору оренди № 870/Ф/1 від 31.05.2006 р. продовжено термін дії договору до 27.12.2007 р. й орендна плата встановлена у розмірі 703,23 грн. у тому ж числі ПДВ.

          У зв'язку із неможливістю використовувати орендоване підвальне приміщення Відповідач з листопада 2006 р. припинив сплачувати орендну плату. При цьому він неодноразово звертався до Представництва з проханням відстрочити сплату оренди.

          18.02.2008 р. листом № 23 Відповідач звернувся до Представництва з пропозицією розірвати договір оренди.

          Судом встановлено, що 06.06.2008 р. між сторонами було складено акт прийому-передачі нежилого приміщення підвалу, загальною площею 35,5 м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 91 згідно якому Відповідач передав, а Позивач прийняв нежиле приміщення. Примірник акту Відповідач отримав 27.06.2008 р.

          Пунктом 7.5. договору передбачено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Тобто договір оренди нежитлового приміщення підвалу оренди № 870/Ф/1 від 31.05.2006 р. припинив свою дію з 06.06. 2008 р.

          29.10.2008 р. Позивач надіслав відповідачу претензію за № 01-15/1368 згідно якої вимагав від відповідача сплати заборгованості з орендної плати, яка утворилась на момент припинення договору оренди, у розмірі 15422,49 грн. та пені у розмірі 691,05 грн., яку Відповідач, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за № 37522 отримав 30.10.2008 р.

          Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не сплатив за таких обставин, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В порушення умов договору оренди, зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів Відповідачем не виконувались, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості наданого Позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 15422,49 грн. та пені у розмірі 691,05 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обґрунтування Відповідачем відмови від оплати заборгованості з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. по справі № 1-2/2004 судом не приймаються до уваги з підстав того, що це не має відношення до предмету розглядаємої справи. Крім того, відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-І „Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області”, а також у відповідності до п.94 додатка до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2007 р. „Перелік об'єктів нежитлового фонду комунальної власності” підвальне приміщення № 501, загальною площею 35,5 м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 91 є об'єктом комунальної власності.

Відповідач не надав суду доказів, що спірне підвальне приміщення не належить до комунальної власності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині стягнення з Підприємства „АТЛАНТ” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” заборгованості з орендної плати у розмірі 15422,49 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення з Відповідача пені суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до п.5.2. договору оренди Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради згідно наданого розрахунку нараховано пеню в сумі 691,05 грн. за період з липня 2007 р. по травень 2008 р.

Проте, судом було зроблено розрахунок пені відповідно до даних наданих Позивачем, згідно якого сума пені становить 284,89 грн.,  тому суд вважає що в частині стягнення пені позовні вимоги Позивача повинні бути задоволені частково.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 161,14 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити частково.

2. Стягнути з Підприємства „АТЛАНТ” Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (65009, м. Одеса, Ольгіївський узвіз, 8, код ЄДРПОУ 30376891) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595)  - 15422 грн. 49 коп. (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві грн. 49 коп.) –заборгованості з орендної плати, 284 грн.89 коп. (двісті вісімдесят чотири грн. 89 коп.) –пені, 161 грн. 14 коп. (сто шістдесят одну грн. 14 коп.) –витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя