Постанова

від 19.08.2013 по справі 805/9770/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 р. Справа №805/9770/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-05 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання дій незаконними та скасування вимоги від 17 червня 2013 року № 05-07-10-14/6890

за участю представників:

від позивача: Кулік В.М. - за дов.

від відповідача: Гриненко М.А. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Донецькій області заявлено позов до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконними дій щодо проведення (19.04.2013-17.05.2013) планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38034476) за період 01.04.2010 по завершений звітний період 2013 року, скасування у повному обсязі вимоги від 17.06.2013 № 05-07-10-14/6890 про відшкодування порушень, виявлених ревізією (з урахуванням зміни позовних вимог позивачем заявою від 8 серпня 2013 року).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність спірної вимоги, повідомлення позивача про проведення планової ревізії за сім днів, а не за десять днів. Також зазначає, що обидві юридичні особи (новостворена інспекція та інспекція, що ліквідується) мали бути перевірені під час ревізії, а не тільки новостворена інспекція. Крім цього, позивач посилається на невідповідність реквізитів в направленнях на ревізію, несвоєчасне надання позивачу акту ревізії для ознайомлення. Також позивач наполягає на тому, що компенсація за невикористані відпустки були виплачена працівникам у відповідності до вимог діючого законодавства; стосовно непередачі нерухомого майна на баланс правонаступнику позивач посилається на те, що власником майна є держава, отже передача майна має бути погоджена відповідно до установленого порядку, та від позивача безпосередньо не залежать будь-які дії по передачі по передачі такого майна, оскільки спочатку необхідні численні погодження на вищому рівні; стосовно донарахування та виплати добових позивач зазначає, що такі дії були виконані позивачем ще до прийняття відповідачем спірної вимоги, внаслідок чого даний пункт вимоги також є неправомірним.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірна вимога відповідає вимогам діючого законодавства, у зв'язку із чим зазначає, що компенсації за невикористану відпустку працівникам були виплачені без внесення відповідних змін до кошторису установи, інспекцією (правонаступником) не відображена кредиторська заборгованість з виплат компенсацій працівника за невикористану відпустку, яку потрібно було відобразити та на підставі чого здійснювати виплату. Відповідач наполягає на тому, що порушення позивача в цій частині полягає у викривленні фінансової звітності позивачем, а не у відсутності підстав для таких виплат у правонаступника. Наявність підстав для виплати позивачем компенсацій за невикористані відпустки працівникам, які були переведені з інспекції, що ліквідується, до інспекції-правонаступника, відповідачем не заперечується, і у спірній вимозі (пункт 1.1) зобов'язано позивача внести зміни до кошторису по відповідним КЕКВ, а не здійснити відшкодування виплачених сум та страхових внесків, що ніяким чином не впливає на права працівників, а призведене тільки до виправлення фінансової звітності позивачем у відповідності до законодавства. Стосовно невиплати підзвітних сум працівнику після відрядження, відповідач зазначає, що на час прийняття вимоги інформації щодо здійснення такої виплати у відповідача не було. Щодо нерухомого майна, яке підлягає передачі новоствореній інспекції, відповідач зазначає, що позивачем порушений наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 17 серпня 2012 року № 408 «Про передачу державного майна» та наказ Державної екологічної інспекції України від 17 серпня 2012 року № 149, якими було зобов'язано утворити комісії. що повинні здійснити прийняття-передачу майна в термін до 21 серпня 2012 року, про що оформити відповідні акти, однак станом на 1 квітня 2013 року незавершене капітальне будівництво та дві адміністративні будівлі не передано на баланс інспекцією, що ліквідується, правонаступнику, внаслідок чого формі № 1 «Баланс» занижений рядки 140 та 120. Стосовно надання акту ревізії для ознайомлення позивачу на шостий робочий день, відповідач зазначає, що це пов'язано із перенесенням робочих днів між травневими святами на інші робочі дні. Стосовно направлень на перевірку відповідач зазначає про наявність механічних помилок та посилається на те, що у позивача було право на недопущення посадових осіб контролюючого органу до ревізії, що позивачем вчинено не було. Також відповідач зазначив про своєчасне надіслання повідомлення про проведення ревізії, а саме 9 квітня 2013 року, про що свідчить поштова квитанція та реєстр рекомендованих листів, ревізія розпочата 19 квітня 2013 року.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

14 вересня 2011 року Кабінетом Міністрів України № 995 були утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції, відповідно до переліку, зокрема, і Державна екологічна інспекція у Донецькій області. 30 вересня 2011 року наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 359 були ліквідовані спеціальні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в тому числі й Державна екологічна інспекція в Донецькій області, утворені комісії з проведення ліквідації спеціальних підрозділів (з урахуванням змін, внесених наказом від 16 січня 2012 року). Станом на час проведення ревізії та на день розгляду справи Державна екологічна інспекція в Донецькій області знаходиться в стані припинення та ліквідаційні процедури не завершені. Державна екологічна інспекція у Донецькій області включена до ЄДРПОУ за номером 38034476 згідно зі свідоцтвом серії ААВ № 811848, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 29 грудня 2011 року.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в України визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (зі змінами та доповненнями), (надалі - Закон № 2939).

Відповідно до частин 1-3 статті 11 Закону № 2939 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Листом від 4 квітня 2013 року № 07-18/393 Державна фінансова інспекція України із метою забезпечення якісного виконання доручення Прем'єр-міністра України від 17 грудня 2012 року № 43481/3/1-12 доручило терміново включити до планів контрольно-ревізійної роботи на 2 квартал 2013 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності територіальних екологічних інспекцій за 2-4 квартали 2010 року, 2011-2012 роки та звітний період 2013 року. Наказом Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 12 квітня 2013 року № 62 були внесені зміни до плану контрольно-ревізійної роботи на 2 квартал 2013 року, відповідно до яких розділ 1 доповнено пунктом 1.1.5.2 щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Донецькій області за 2-4 квартали 2010 року, 2011-2012 роки та завершений звітний місяць 2013 року.

9 квітня 2013 року за № 05-07-10-14/3821 позивачу відповідачем було надіслано повідомлення про проведення ревізії з 19 квітня по 16 травня 2013 року. Як вбачаться з поштової квитанції та реєстру рекомендованих листів з відміткою поштового відділення, повідомлення було надіслано відповідачем 9 квітня 2013 року, отримано позивачем згідно з вхідним штампом 12 квітня 2013 року. Отже, з урахуванням вимог частини 3 статті 11 Закону № 2939 відповідачем було своєчасно надіслано повідомлення про проведення ревізії, а саме 9 квітня 2013 року, початок ревізії 19 квітня 2013 року. Суд не приймає посилання позивача на те, що повідомлення про проведення ревізії отримано пізніше ніж за десять днів, а саме 12 квітня 2013 року, оскільки таке посилання не відповідає вимогам частини 3 статті 11 Закону № 2939, яка чітко визначає десятиденний термін з дати надіслання, а не отримання повідомлення.

19 квітня 2013 року та 7 травня 2013 року керівником відповідача підписані направлення №№ 901, 902, 989 для проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Донецькій області за період з 1 квітня 2010 року по 1 квітня 2013 року з метою перевірки дотримання законодавства. Згідно з підписами на направленнях, вони отримані начальником позивача Вишневським В.Л. та заступником начальника Свєтовим К.В.

Відповідно до пункту 1 частини 14 статті 11 Закону № 2939 посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку: 1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю.

Частина 15 статті 11 Закону № 2939 передбачає, що ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії.

Як встановлено судом з пояснень представників сторін та акту ревізії, посадові особи відповідача були допущені до ревізії та їм були надані необхідні для ревізії документи. З огляду на норми статті 11 Закону № 2939 та факт допущення відповідача до ревізії, суд не приймає послання позивача на невідповідність реквізитів в направленнях, вручення направлення від 7 травня 2013 року не перед початком ревізії 19 квітня 2013 року, не впливає на правомірність спірної вимоги відповідача та на наявність порушень, встановлених під час ревізії. Суд зазначає, що подібні доводи могли бути підставою для недопущення посадових осіб відповідача позивачем до проведення ревізії, однак позивач таким правом не скористався. Суд також не вбачає за можливе скасування вимоги відповідача за формальними ознаками.

24 травня 2013 року відповідачем складений акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Донецькій області за період з 1 квітня 2010 року по завершений період 2013 року № 07-17/007, яка була розпочата 19 квітня 2013 року та закінчена 17 травня 2013 року. Стосовно посилання позивача на надання відповідачем акту ревізії для ознайомлення на шостий день, хоча частиною 2 пункту 39 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, встановлений п'ятиденний строк, суд зазначає, що дана обставина ніяким чином не впливає ні на законність проведення ревізії, ні на наявність чи відсутність виявлених порушень.

17 червня 2013 року відповідачем за висновками ревізії прийнята вимога № 05-07-10-14/6890 про відшкодування порушень, виявлених ревізією.

Відповідно до пункту 1.1 спірної вимоги, у лютому-березні 2012 року Державною екологічною інспекцією у Донецькій області (правонаступник) здійснена виплата компенсацій за невикористані основні та додаткові відпустки всупереч законодавству ліквідованої Державної екологічної інспекції в Донецькій області, що були звільнені у 2011 році у зв'язку із ліквідацією установи на загальну суму 238961 грн. 01 коп. та як наслідок перераховано єдиного соціального внеску в сумі 83556 грн. 33 коп., чим порушено статтю 116 Кодексу законів про працю України в частині не проведення при звільненні працівників виплат всіх сум, що належать їм від установи в день звільнення, статті 51 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року, частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 20, 29, 46 Порядку № 228, пунктів 2.14, 2.15, 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року № 88, пунктів 6, 22 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією, або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади». затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, та є виплатою компенсацій за невикористані основні та додаткові відпустки всупереч законодавству, у зв'язку із чим: позивачу скоригувати необґрунтовані видатки загального фонду та внести зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2013 рік за КЕКВ 1111 «заробітна плата» на 238961 грн. 01 коп. та за КЕКВ 1120 «нарахування на заробітну плату» на 83556 грн. 33 коп., КПКВ 2405010 «керівництво та управління у сфері екологічного контролю».

Судом встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції в Донецькій області від 30 грудня 2011 року № 112-о були звільнені працівники у порядку переведення для подальшої роботи в Державній екологічній інспекції у Донецькій області Державної екологічної інспекції України відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України. Наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24 лютого 2012 року № 08-6 була встановлена виплата компенсації працівникам за невикористані відпустки за період роботи в Державній екологічній інспекції в Донецькій області Мінприроди України.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління утворити, зокрема, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Пунктом 5 даного Указу установлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» від 14 вересня 2011 року № 995 установлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що між сторонами не є спірною обставиною, що Державна екологічна інспекція у Донецькій області (ЄДРПОУ 38034476) є правонаступником Державної екологічної інспекції в Донецькій області (ЄДРПОУ 34940215).

З огляду на те, що позивач є правонаступником прав та обов'язків Державної екологічної інспекції в Донецькій області суд не приймає посилання позивача на те, що відповідач мав перевірити дві юридичні особи, оскільки процедура ліквідації ще не завершена.

Статтею 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ установлено, що забезпечення діяльності державних органів, що ліквідуються або реорганізуються, до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новоутвореним державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Відповідно до частини 10 статті 51 Бюджетного кодексу України у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв'язку з утворенням таких нових державних органів. У разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступному бюджетному періоді до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що у позивача були правові підстави для виплати компенсацій за невикористані відпустки працівникам, що були звільнені в порядку переведення для подальшої роботи в Державній екологічній інспекції у Донецькій області, за час їх роботи в Державній екологічній інспекції в Донецькій області, яка ліквідується.

Одночасно, суд зазначає наступне. Як вбачається з акту ревізії, відповідну операцію з виплати компенсації за невикористані відпустки в бухгалтерському обліку відображено позивачем в меморіальному ордері № 5 за дебетом рахунку № 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи» та кредитом рахунку 661 «Заробітна плата», що призвело до викривлення фінансової звітності за 1 квартал 2012 року, чим порушено вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV. Внаслідок допущених порушень з оплати праці працівникам у формі № 2-д «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» за КПКВ 2405010 за 2012 рік завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1111 «Заробітна плата» на 238961 грн. 01 коп. та КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на 83556 грн. 33 коп., чим порушено пункти 1.2, 1.3 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 січня 2012 року № 44 та пункт 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з акту ревізії, письмових заперечень відповідача та пояснень представників відповідача під час судового розгляду справи, порушення полягає не у відсутності підстав у правонаступника для виплати компенсацій працівникам за невикористані відпустки за час роботи в інспекції, що ліквідується, а здійснення таких виплат без внесення відповідних змін в розрахунок до кошторису установи, у фінансовій звітності позивача не відображена кредиторська заборгованість з виплат компенсації працівникам за невикористані відпустки, яку потрібно було відобразити та на підставі чого й здійснювати виплати. Судом були досліджені меморіальний ордер № 5, звіт форми 2-Д та у судовому розгляді справи знайшли своє підтвердження обставини відсутності у фінансовій звітності позивача кредиторської заборгованості по компенсації, що призвело до викривлення фінансових звітів, що не спростовано позивачем. Отже, відповідач у спірній вимозі вимагає у позивача внести зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2013 рік за КЕКВ 1111 «заробітна плата» на 238961 грн. 01 коп. та за КЕКВ 1120 «нарахування на заробітну плату» на 83556 грн. 33 коп., КПКВ 2405010 «керівництво та управління у сфері екологічного контролю» для приведення фінансової звітності у відповідність до вимог законодавства. Суд зазначає, що при встановленні такого порушення як відсутність підстав для виплати компенсації, у спірній вимозі відповідачем було б зазначено про зобов'язання позивача відшкодувати безпідставно виплачені компенсації та вчинити дії щодо повернення безпідставно нарахованого єдиного соціального внеску, що є відсутнім у спірних правовідносинах. З урахуванням наведеного, суд не приймає посилання позивача на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року, оскільки в даній постанові судом встановлені інші фактичні обставини, та вимога Державної фінансової інспекції у Сумській області містила у собі інше зобов'язання, а саме щодо відшкодування безпідставно виплачених компенсацій за невикористані відпустки. Суд також зазначає, що виконання позивачем спірної вимоги в цій частині, а саме внесення відповідних змін до кошторису, ніяким чином не вплине на права працівників щодо отримання компенсацій за невикористані відпустки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо правомірності пункту 1.1 спірної вимоги.

Відповідно до пункту 1.2 спірної вимоги в порушення пункту 16 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13 березня 1998 року № 59, додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон» від 11 грудня 1992 року № 98 головному спеціалісту інспекції (позивача) у квітні 2012 року при наявності оформлених документів (наказ на відрядження від 23 квітня 2012 року № 10, посвідчення про відрядження від 23 квітня 2012 року № 11) не були сплачені добові витрати за час перебування у відрядженні у м. Красний Лиман протягом 5 діб (з 24 по 28 квітня 2012 року), що призвело до недонарахування працівнику підзвітних сум, які підлягали виплаті на загальну суму 150 грн., у зв'язку із чим зобов'язано позивача донарахувати та виплатити вказану суму 150 грн. ОСОБА_5

Судом встановлено, що позивачем саме порушення не оскаржується, а лише зазначається, що виплати ОСОБА_5 вже були здійснені у травні 2013 року, що підтверджується меморіальним ордером № 8, тобто до прийняття спірної вимоги 17 червня 2013 року, внаслідок чого позивач вважає неправомірним пункт 1.2 спірної вимоги. Суд зазначає, що доказів повідомлення позивачем відповідача про усунення виявленого порушення до прийняття спірної вимоги, а саме здійснення виплати 150 грн. ОСОБА_5, позивачем суду не надано. Представники відповідача пояснили суду, що не були проінформовані про усунення порушення після проведення ревізії та до прийняття вимоги. Суд також зазначає, що усунення позивачем під час та після проведення ревізії виявленого порушення, не свідчить про неправомірність вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо правомірності пункту 1.2 спірної вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 спірної вимоги, встановлено факти заниження в обліку вартості активів на 287625 грн. внаслідок непередачі ліквідованою Державною екологічною інспекцією в Донецькій області на баланс правонаступнику - Державній екологічній інспекції у Донецькій області необоротних активів, а саме: незавершеного капітального будівництва вартістю 282931 грн. та двох адміністративних будівель вартістю 4696 грн., чим порушено частину 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 серпня 2012 року № 408, наказ Державної екологічної інспекції України від 17 серпня 2012 року № 149, у зв'язку з чим прийняти заходи щодо передачі ліквідованою Державною екологічною інспекцією в Донецькій області незавершеного капітального будівництва вартістю 282931 грн. та двох адміністративних будівель вартістю 4696 грн. на баланс правонаступнику майна - Державній екологічній інспекції у Донецькій області; прийняти Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на баланс незавершене капітальне будівництво вартістю 282931 грн. та дві адміністративні будівлі вартістю 4696 грн. відповідно до вимог діючого законодавства.

17 серпня 2012 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України прийнятий наказ № 408, враховуючи погодження Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2012 року № 29727/1/1-12, відповідно до якого зобов'язано голів комісій з проведення ліквідації спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України забезпечити передачу іншого окремого індивідуально визначеного майна з балансів спеціальних підрозділів Мінприроди на баланси територіальних органів Держекоінспекції. За результатами передачі надати до Мінприроди оформлені акти приймання-передачі.

17 серпня 2012 року Державною екологічною інспекцією України прийнятий наказ № 149, відповідно до якого зобов'язано керівників територіальних органів утворити комісії з питань прийняття-передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна з балансів спеціальних підрозділів Мінприроди на баланси територіальних органів Держекоінспекції, комісіям здійснити приймання-передачу окремого індивідуально визначеного майна в термін до 21 серпня 2012 року.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених наказів були складені передавальні акти від 21 серпня 2012 року, та на баланс Державної екологічної інспекції у Донецькій області безкоштовно прийнято майна первісною вартістю 14669,734 тис. грн. (залишкова вартість 2676,074 тис. грн.). Однак, станом на 1 квітня 2013 року незавершене будівництво та дві адміністративні будівлі не були передані на баланс правонаступнику, що підтверджено даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме формою № 1 «Баланс», а також даними подавальних актів від 21 серпня 2012 року. Відсутність факту прийняття-передачі на баланс незавершеного будівництва та двох адміністративних будівель позивачем не заперечується. Позивач посилається на те, що власником нерухомості є держава в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а не позивач, та зазначає про необхідність численних погоджень на найвищому рівні, а також посилається на те, що по будівлі в м. Костянтинівка відсутні технічні та проектні документи, та позивач вважає, що відповідач мав враховувати всі ці обставини.

Судом встановлено, що актами прийняття-передачі основних засобів від 1 лютого 2010 року на підставі розпорядження Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26 травня 2009 року № 252 здійснені прийняття-передача від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на баланс Державної екологічної інспекції в Донецькій області (правонаступником якої є позивач) нерухоме майно, а саме будинок для розташування інспекції та лабораторії в м. Костянтинівка, будинок, який раніше був дитячим садком в м. Горлівка та незавершене капітальне будівництво в м. Горлівка - реконструкція дитячого садка під лабораторію. Зазначені письмові докази спростовують доводи позивача стосовно того, що ніякого відношення до наведеного нерухомого майна позивач не має.

Листом від 17 лютого 2012 року № 3328/13/10-12 «Щодо передачі державного майна» Міністерство екології та природних ресурсів України додатково роз'яснило державній екологічній інспекції механізм передачі державного майна між державними суб'єктами, який визначений Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482. Суд зазначає, що даний механізм дійсно передбачає певні погодження та процедуру передачі державного майна. Однак, труднощі позивача в дотриманні визначеного механізму прийняття-передачі державного майна, необхідність численних погоджень, так само як і відсутність технічної та проектної документації на будівлю, не свідчать про можливість звільнення позивача від виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 серпня 2012 року № 408 та наказу Державної екологічної інспекції України від 17 серпня 2012 року № 149 «Про передачу державного майна» та неправомірність пункту 1.3 спірної вимоги відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо правомірності пункту 1.3 спірної вимоги та відсутності підстав для його скасування.

Стосовно пунктів 2, 3, 4, 5 спірної вимоги суд зазначає, що дані пункти не спричиняють для позивача негативних наслідків, стосуються зобов'язання позивача дотримуватися діючого законодавства, посилення контролю за дотримання законодавства, проведення наради та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у виявлених порушеннях посадових осіб, та відповідно випливають з пунктів 1.1-1.3, які визнані судом правомірними, про що зазначено вище. Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав і для скасування пунктів 2-5 спірної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірної вимоги від 17 червня 2013 року в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання незаконними дій щодо проведення (19.04.2013-17.05.2013) планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38034476) за період 01.04.2010 по завершений звітний період 2013 року, скасування у повному обсязі вимоги від 17.06.2013 № 05-07-1014/6890 про відшкодування порушень, виявлених ревізією, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 серпня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 23 серпня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.