Ухвала

від 22.08.2013 по справі 826/2109/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2109/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Шкодич Ю.В.

пр-к позивача Коновал Т.П.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0001222204 від 06 лютого 2013 року та податкове повідомлення-рішення №0001232204 від 06 лютого 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, проведено в період з 17.12.2012 року по 16.01.2012р. планову виїзну перевірку ТОВ «СВ Альтера» код ЄДРПОУ 25401254 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.11р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт від 23.01.2013р. №41/22-4/25401254.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «СВ Альтера» п.п. 138.1. п.138.1, пп.138.2, п.п. 138.8.1. п.138.1 ст.138, п.п. 139.1.9., п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податок на прибуток всього у сумі 2103666грн., в т.ч. по періодам: ІІІ квартал 2011р.на суму 1214040грн., ІІІ-IV квартал 2011р. - на суму 2103666грн.; п. п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 , п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12. 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1829275 грн. в т.ч.: за липень 2011р. у сумі 394717 грн., за серпень 2011р. у сумі 293213 грн., за жовтень 2011р. у сумі 53814грн., за листопад 2011р. у сумі 327604грн., за грудень 2011р. у сумі 392171грн.

Позивач мав господарські відносини з ТОВ «Інрост» (ЄДРПОУ 34681738), ТОВ «Торгсервіс» (ЄДРПОУ 32903590), ТОВ «Укрбудтранссервіс» (ЄДРПОУ 36495398), ТОВ «Торон Плюс» (ЄДРПОУ 37212062).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними і в силу статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача та його контрагентів, матеріалах податкової звітності та інформації податкових органів щодо діяльності викладених в актах перевірки контрагентів контрагентів, та актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

Зокрема:

- акт від 20.09.2012р. №420/22-2/32903590 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгсервіс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Сура-58» за липень 2011р. та ТОВ «Компанія «Бітіком» за вересень 2011р.;

- акт від 03.03.2012р. №5/22-5/32903590 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Торгсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за листопад 2011р., відповідно до яких встановлено: зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою про що складено відповідний акт про незнаходження суб'єкта господарювання за юридичною адресою. Діяльність підприємства підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання. У підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності;

- акт від 27.12.2011р. №316234/37212062 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торон Плюс» , щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів їх реальність та повноти відображення в обліку з податку на додану вартість за вересень 2011р.;

- акт від 26.07.2012р. №206/22-6/37212062 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торон Плюс» , щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів їх реальність та повноти відображення в обліку з податку на додану вартість за жовтень 2011р., встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємству ТОВ «Торон Плюс» присвоєно стан 10 «запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). ТОВ «Торон Плюс» доведена як «податкова яма» жовтня 2011р., за податковою адресою не знаходиться, не встановлено посадових осіб. Окрім того, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення. Встановлено відсутній факт реального вчинення господарських операцій за жовтень 2011р.;

- акт №1284/22-5/36495398 від 31.05.2012р. про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Укрбудтранссервіс» з питань правильності формування податних зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р., відповідно в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Укрбудтранссервіс» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Укрбудтранссервіс» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. З зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у ТОВ«Укрбудтранссервіс» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям;

- акт №649/226/34681738 від 04.07.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інрост» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень, серпень 2011р., відповідно до якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Інрост» знаходиться на обліку зі станом 9- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим, відсутній факт реального вчинення господарських операцій за травень, червень, серпень 2011р.

На підставі акту перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001222204 від 06 лютого 2013 року за платежем податок на додану вартість, на загальну суму 2286594 грн., з яких за основним платежем 1829275грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 457319 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0001232204 від 06 лютого 2013 року за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 2103666 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з боку позивача відсутні порушення вимог законодавства про оподаткування, а чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції та з матеріалів справи вбачається,осоновними видами господарської діяльності ТОВ «СВ Альтара»,згідно статистичної довідки є (додаток4, а.с.20)- неспеціалізована оптова торгівля; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловими установками, суднами та літаками;ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

В період, що перевірявся між позивачем та ТОВ «Торгсервіс» укладено договір постачання продукції №09/11 від 09.11.2010р. На виконання умов договору постачання продукції №09/11 від 09.11.10р. з ТОВ «Торгсервіс» виписано накладні на загальну суму 8155528,58 грн. т.ч. ПДВ 1359255,00грн.

Таким чином, ТОВ «СВ Альтера» за 3-4 квартал 2011 року враховано до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, вартість товару, придбаного у ТОВ «Торгсервіс» у сумі 6796273грн.

Також, ТОВ «СВ Альтера» укладено договір поставки продукції з ТОВ «Торон Плюс» №02-09 від 02.09.2011р. ТОВ «Торон Плюс» виписано рахунки-фактури в вересні та жовтні 2011 року на загальну суму 672737,89грн., в т.ч. ПДВ 112123 грн. (в т.ч. за вересень 2011р. в сумі 58309,00грн., та жовтень 2011р. в сумі 53814,00грн.). За 3-4 квартал 2011р. ТОВ «СВ Альтера» враховано до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, вартість товару, придбаного у ТОВ «Торон Плюс» в сумі 560615грн.

04.02.2011року ТОВ «СВ Альтера» укладено договір поставки продукції №04/2 з ТОВ «Укрбудтранссервіс». ТОВ «Укрбудтранссервіс» виписано рахунки-фактури на загальну суму 688849,88грн., т.ч. ПДВ 114808,33грн. ТОВ «СВ Альтера» за 3 квартал 2011р. враховано до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування вартість товару, придбаного у ТОВ «Укрбудтранссервіс» сумі 574042,00грн.

08.04.2011р. ТОВ «СВ Альтера» укладено договір поставки продукції №08/04 з ТОВ «Інрост». ТОВ «Інрост» виписано рахунки -фактури на загальну суму 1458534,00грн., в т.ч. ПДВ 243089 грн. ТОВ «СВ Альтера» за 3 квартал 2011 року враховано до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування вартість товару, придбаного у ТОВ «Інрост» в сумі 1215445,00грн.

Доказами здійснення зазначених господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, а саме договори(додаток;4), податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури(додаток 4,а.с.189-212;додато 38 а.с.81-92,105-113,128-139 додаток 52, а.с.46-57), видаткові накладні ( додаток 38, а.с.42-80, 93-104, 170-180; додаток 52, а.с. 145-207, 223-231), платіжні доручення, рахунки на оплату( додаток 52, а.с.265-296) виписки щодо перерахунку коштів за отримані товари(послуги)(додаток 4, а.с.22-58,121-124), договір з перевізником на перевезення вантажів та акти-реєстр наданих транспортних послуг (д. 4, а.с. 59-88; д.38 а.с. 140-169) .

Податок на додану вартість сплачений у складі ціни придбаних робіт, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за відповідні періоди.

Позивачем надано докази використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, контрагенти останнього були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення контрагентами податкової дисципліни, зафіксовані в актах перевірки останніх, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагенти діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

З матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договорів між позивачем та вказаними вище контрагентами, а також наявність в діях відповідача вини у формі умислу.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами не підтверджуються об'єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагентів кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.