Постанова

від 15.08.2013 по справі 2а-10360/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10360/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфон Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк», про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфон Україна» про стягнення податкового боргу у розмірі 3 826 058,21 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачі звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інфон Україна» (код ЄДРПОУ 35309018) обліковується ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податку на додану вартість.

Згідно з поданими ТОВ «Інфон Україна» до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2009 року - вересень 2009 року, за відповідачем рахується заборгованість (з урахуванням часткових переплат) по сплаті податку на додану вартість в сумі 3 826 058,21 грн.

Сума заборгованості ТОВ «Інфон Україна» фактично не погашена, оскільки перерахування коштів здійснювалось платіжними дорученнями через автоматизовану систему безготівкових розрахунків «IFOBS»: № 235 від 19 травня 2009 року на суму 700 000,00 грн. - перерахування ПДВ; № 296 від 22 червня 2009 року на суму 375 423,00 грн. - перерахування ПДВ; № 329 від 21 липня 2009 року на суму 996 899,00 грн. - перерахування ПДВ; № 353 від 27 серпня 2009 року на суму 1 032 158,00 грн. - перерахування ПДВ; № 365 від 30 вересня 2009 року на суму 700 000,00 грн. - перерахування ПДВ, які не виконані обслуговуючим банком АКБ «Східно-Європейський банк».

Враховуючи несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, ДПІ у Печерському районі м. Києва на суму податкового боргу надіслало ТОВ «Інфон Україна» першу податкову вимогу № 1/445 від 09 січня 2008 року та другу податкову вимогу № 2/3500 від 26 березня 2008 року.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 1.24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

За змістом п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п. 32.1 ст. 32 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відповідно до п. 32.6 ст. 32 вказаного Закону, банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься у відповідному документі на переказ.

За змістом п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно з пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України №2346 банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Колегія суддів зазначає, що приписами пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено підставу для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а не для звільнення платника податків від обов'язку сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно з пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 вказаного Закону, до банку на період дії введеного Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом: за порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку; за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент введення мораторію та під час його дії.

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію; фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом, за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

За змістом п. 11.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, передбачено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Згідно з п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з висновком експертного дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 4988/10-17 від 08 вересня 2010 року (Київського науково-дослідного інституту судових експертиз), на дату відправлення платіжних доручень на рахунках відповідача знаходились наступні залишки по рахунках: - 15 травня 2009 року (дата направлення платіжного доручення № 235) вхідний залишок - 4 301 528,03 грн., вихідний залишок - 4 301 528,03 грн.; - 22 червня 2009 року (дата направлення платіжного доручення № 296) вхідний залишок - 3 844 694,84 грн., вихідний залишок - 3 840 835,57 грн.; - 20 липня 2009 року (дата направлення платіжного доручення № 329) вхідний залишок -3 827 698,83 грн., вихідний залишок - 3 827 698,83 грн.; - 27 серпня 2009 року (дата направлення платіжного доручення № 353) вхідний залишок - 3 835 566,39 грн., вихідний залишок -3 835 546,39 грн.; - 30 вересня 2009 року (дата направлення платіжного доручення № 365) вхідний залишок - 3 847 653,30 грн., вихідний залишок - 3 847 653,30 грн.

Однак колегія суддів не бере до уваги зазначений висновок експертного дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів, оскільки він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, та не підтверджує правомірність дій відповідача щодо несплати податкового зобов'язання.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфон Україна», про стягнення податкового боргу є обґрунтованими, засновані на нормах права та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки позивачем належним чином підтверджено наявність податкового боргу у відповідача та відсутність підстав для звільнення відповідача від обов'язку щодо сплати суми податкового зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфон Україна» (код ЄДРПОУ 35309018) суму податкового боргу у розмірі 3 826 058 (три мільйони вісімсот двадцять шість тисяч п'ятдесят вісім), 21 грн. шляхом перерахування коштів на бюджетний рахунок № 31112029700007 (одержувач: ВДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100).

Повний текст постанови виготовлений 20 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.