Постанова

від 14.08.2013 по справі 826/12405/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/163

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2013 року 15:32 № 826/12405/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фондова компанія" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022202 від 25.07.2013, за участі представників сторін:

представник позивача Циркунов В.В.;

представник відповідача Гучок В.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська фондова компанія" (далі - позивач, ТОВ "КФК") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022202 від 25.07.2013 (далі - ППР № 0000022202).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12405/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/12405/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 19.06.2013 по 04.07.2013 ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 04.06.2013, за результатами якої складено акт від 11.07.2013 № 292/26-58-22-02-18/33945029 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000022202, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 120 750,00 грн. (за основним платежем - 96 600,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24 150,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток за 2012 рік на суму 96 600,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "КФК", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 22.12.2011 № 4218-VІ (далі - Закон № 4218-VІ); Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-IV (далі - Закон № 3480-IV).

ТОВ "КФК" зареєстровано 16.12.2005 в Солом'янській районній у місті Києві державній адміністрації за № 1073107000. Код за ЄДРПОУ 33945029. Місцезнаходження позивача: 03110, м. Київ, вул. Клінічна, 23-25.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.12.2005 за № 14116, станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно п. 153.5 ст. 153 ПК України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ "КФК" порушено вимоги п. 153.5 ст. 153 ПК України в частині не віднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями ТОВ "Інвестбуд-1" (код за ЄДРПОУ 32559206) на загальну суму 460 000,00 грн. із розрахунку різниці між 465 000,00 грн. (дохід від продажу векселів, який не відображено у декларації з податку на прибуток у 2012 році).

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до помилкового висновку про те, що мали місце угоди про відступлення прав грошової вимоги, а не угоди з купівлі-продажу цінних паперів з огляду на те, що Законом № 4218-VI внесено зміни до вказаного переліку, згідно з якими об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Тобто, на думку відповідача, з моменту набрання чинності Законом № 4218-VI (з 15.01.2012) векселі не можуть розглядатися як об'єкти інвестиційної діяльності як для резидентів, так і для нерезидентів.

Відповідач помилково вважає, що, враховуючи вимоги Закону № 4218-VI, оподаткування операцій з продажу векселів у 2012 році повинно було здійснюватись платниками податку відповідно до вимог п. 153.5 ст. 153 ПК України.

Так, судом встановлено, що 04.09.2012 ТОВ "КФК" придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "Київська компанія з управління активами" (далі - ТОВ "ККУА"), що здійснювала діяльність за рахунок та в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Нове будівництво" (код ЄДРІСІ 233307) (далі - ПЗНВІФ "Нове будівництво") один простий вексель (вексель серія АА № 1873503) (Т. 1, арк. 17) відповідно до Договору № ДД04/09/12-1 купівлі-продажу цінних паперів (Т. 1, арк. 15), номінальна вартість якого склала 500 000,00 грн., договірна вартість (фактична) - 460 000,00 грн.

ТОВ "КФК" витрати в сумі 460 000,00 грн. було відображено в рядку 3.2 "Додаток ЦП" до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року.

04.09.2012 ТОВ "КФК" продало ТОВ "ККУА" ПЗНВІФ "Нове будівництво" один простий вексель (вексель серія АА № 1873503) відповідно до Договору № ДД04/09/12-2 купівлі-продажу цінних паперів (Т. 1, арк. 19), номінальна вартість якого склала 500 000,00 грн., договірна вартість (фактична) - 465 000,00 грн.

Дохід в сумі 465 000,00 грн. було відображено позивачем в рядку 3.1 "Додаток ЦП" до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року.

Прибуток від операцій з векселями було відображено позивачем в рядку 3 "Додаток ЦП" до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року.

Судом встановлено, що вказана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року (Т. 1, арк. 22 - 24) з "Додатком ЦП" була подана позивачем до податкового органу та прийнята відповідачем.

Відповідач в Акті перевірки не заперечував реальність самих господарських операцій з купівлі-продажу векселів, розрахунків по операціям та відповідність самих векселів встановленим законодавчим вимогам.

Натомість вказав на те, що з моменту вступу в силу змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" вексель перестав бути об'єктом інвестиційної діяльності, а тому він не є цінним папером і не повинен оподатковуватись згідно ПК України за правилами, встановленими для оподаткування цінних паперів.

Купівля-продаж векселів трактується податковим органом як операція з відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Разом з тим, відповідно до ст. 14 Закону № 3480-IV "вексель" - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ч. 1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником, та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 195 ЦК України в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів як боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Обіг векселів як цінних паперів в Україні регулюється положеннями Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-ІІІ, Конвенцією від 07.06.1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (дата набрання чинності в Україні 06.01.2000).

Пунктом 153.8 ст. 153 ПК України в редакції, що діяла на момент здійснення опрацій "Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами", для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Зокрема, прибуток відображається в складі доходів, а збитки переносяться на зменшення фінансових результатів по цим операціям в наступних періодах. Фінансовий результат від операцій з векселями відображається в рядку 3 Додатку ЦП.

При цьому, в пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України міститься визначення "відступлення права вимоги" - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги встановлений п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу.

Суд вважає доцільним зазначити, що будь-які посилання на те, що дані норми стосуються порядку оподаткування операцій з цінним папером-векселем, в п. 153.5 ст. 153 ПК України відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що облік та оподаткування операцій з векселями, які згідно норм чинного законодавства України є цінними паперами, повинні здійснюватися за правилами п. 153.8 ст. 153 ПК України, а не п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу. При цьому, виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляє його статусу цінного паперу в силу законодавства.

Відтак, ТОВ "КФК" достовірно відобразило в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та податковій звітності операції з векселями відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 153.5 ст. 153 ПК України є протиправним, тому ППР № 0000022202 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "КФК" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фондова компанія" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0000022202 від 25.07.2013.

3. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фондова компанія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 207,50 грн. (одна тисяча двісті сім грн. 50 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2013.