Ухвала

від 15.05.2014 по справі 826/12405/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12405/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська фондова компанія» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Київська фондова компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022202 від 25.07.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що будь-які посилання на те, що дані норми стосуються порядку оподаткування операцій з цінним папером-векселем, в п. 153.5 ст. 153 ПК України відсутні, з цих підстав що облік та оподаткування операцій з векселями, які згідно норм чинного законодавства України є цінними паперами, повинні здійснюватися за правилами п. 153.8 ст. 153 ПК України, а не п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу. При цьому, виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляє його статусу цінного паперу в силу законодавства. Відтак, ТОВ «КФК» достовірно відобразило в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та податковій звітності операції з векселями відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КФК» зареєстровано 16.12.2005 в Солом'янській районній у місті Києві державній адміністрації за № 1073107000. Код за ЄДРПОУ 33945029. Місцезнаходження позивача: 03110, м. Київ, вул. Клінічна, 23-25.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.12.2005 за № 14116, станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно п. 153.5 ст. 153 ПК України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону.

Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ «КФК» порушено вимоги п. 153.5 ст. 153 ПК України в частині не віднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями ТОВ «Інвестбуд-1» (код за ЄДРПОУ 32559206) на загальну суму 460 000,00 грн. із розрахунку різниці між 465 000,00 грн. (дохід від продажу векселів, який не відображено у декларації з податку на прибуток у 2012 році).

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до помилкового висновку про те, що мали місце угоди про відступлення прав грошової вимоги, а не угоди з купівлі-продажу цінних паперів з огляду на те, що Законом № 4218-VI внесено зміни до вказаного переліку, згідно з якими об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Тобто, на думку відповідача, з моменту набрання чинності Законом № 4218-VI (з 15.01.2012) векселі не можуть розглядатися як об'єкти інвестиційної діяльності як для резидентів, так і для нерезидентів.

Відповідач помилково вважає, що враховуючи вимоги Закону № 4218-VI оподаткування операцій з продажу векселів у 2012 році повинно було здійснюватись платниками податку відповідно до вимог п. 153.5 ст. 153 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2012 ТОВ «КФК» придбало у ТОВ «Київська компанія з управління активами» (далі - ТОВ «ККУА»), що здійснювала діяльність за рахунок та в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Нове будівництво» (код ЄДРІСІ 233307) (далі - ПЗНВІФ «Нове будівництво») один простий вексель (вексель серія АА № 1873503) (т. 1, арк. 17) відповідно до Договору № ДД04/09/12-1 купівлі-продажу цінних паперів (т. 1, арк. 15), номінальна вартість якого склала 500 000,00 грн., договірна вартість (фактична) - 460 000,00 грн.

ТОВ «КФК» витрати в сумі 460 000,00 грн. було відображено в рядку 3.2 «Додаток ЦП» до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року.

04.09.2012 ТОВ «КФК» продало ТОВ «ККУА» ПЗНВІФ «Нове будівництво» один простий вексель (вексель серія АА № 1873503) відповідно до Договору № ДД04/09/12-2 купівлі-продажу цінних паперів (Т. 1, арк. 19), номінальна вартість якого склала 500 000,00 грн., договірна вартість (фактична) - 465 000,00 грн.

Дохід в сумі 465 000,00 грн. було відображено позивачем в рядку 3.1 «Додаток ЦП» до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року.

Прибуток від операцій з векселями було відображено позивачем в рядку 3 «Додаток ЦП» до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за III квартал 2012 року (т. 1, арк. 22 - 24) з «Додатком ЦП» була подана позивачем до податкового органу та прийнята відповідачем.

Відповідач в Акті перевірки не заперечував реальність самих господарських операцій з купівлі-продажу векселів, розрахунків по операціям та відповідність самих векселів встановленим законодавчим вимогам.

Натомість вказав на те, що з моменту вступу в силу змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» вексель перестав бути об'єктом інвестиційної діяльності, а тому він не є цінним папером і не повинен оподатковуватись згідно ПК України за правилами, встановленими для оподаткування цінних паперів.

Купівля-продаж векселів трактується податковим органом як операція з відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до ст. 14 Закону № 3480-IV «вексель» - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ч. 1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником, та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 195 ЦК України в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів як боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Обіг векселів як цінних паперів в Україні регулюється положеннями Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ, Конвенцією від 07.06.1930, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (дата набрання чинності в Україні 06.01.2000).

Пунктом 153.8 ст. 153 ПК України в редакції, що діяла на момент здійснення операцій «Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами», для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Зокрема, прибуток відображається в складі доходів, а збитки переносяться на зменшення фінансових результатів по цим операціям в наступних періодах. Фінансовий результат від операцій з векселями відображається в рядку 3 ОСОБА_3

В пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України міститься визначення «відступлення права вимоги» - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги встановлений п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що будь-які посилання на те, що дані норми стосуються порядку оподаткування операцій з цінним папером-векселем, в п. 153.5 ст. 153 ПК України відсутні.

Таким чином, облік та оподаткування операцій з векселями, які згідно норм чинного законодавства України є цінними паперами, повинні здійснюватися за правилами п. 153.8 ст. 153 ПК України, а не п. 153.5 ст. 153 цього Кодексу. При цьому, виключення векселя із об'єктів інвестиційної діяльності не позбавляє його статусу цінного паперу в силу законодавства.

Відтак, ТОВ «КФК» достовірно відобразило в бухгалтерському обліку, фінансовій звітності та податковій звітності операції з векселями відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000022202.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що ТОВ «Київська фондова компанія» порушено вимоги пп. 153.5 ПКУ в частині не віднесення до складу доходів сум відступлення права грошової вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) за векселями ТОВ «Інвестбуд-1» (код за ЄДРПОУ 32559206) на загальну суму 460000,00 грн. із розрахунку різниці між 465000,00 грн. та 5000,00 грн.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим висновок апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального законодавства, зокрема пп. 153.5 ст. 153 ПК України.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.05.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.