Рішення

від 20.08.2013 по справі 904/5017/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.13р. Справа № 904/5017/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 44 892,87 грн. за договором купівлі-продажу

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

про стягнення 235 662,00 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): Альошина Я.М., довіреність № юр-115/д від 11.03.2013 р.

Від відповідача (за первісним позовом): Козловський Ю., директор, паспорт № АМ680052, виданий 04.05.2001 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (з урахуванням заяви від 08.08.13р. № 203 про збільшення позовних вимог) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД" за договором купівлі-продажу № 20/24-МТР від 11.01.2011 р. про:

- стягнення з останнього 39 001, 32грн. - витрат за зберігання товару неналежної якості та 35 349, 30 грн. - неустойки у вигляді штрафу за поставку товару неналежної якості,

- зобов'язання ТОВ «Колос ЛТД» за свій рахунок вивезти неякісний інгібітор корозії марки ОР-2К в кількості 62 тони, що знаходиться на відповідальному зберіганні ПАТ «Укрнафта» на складі БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз»;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано поставкою товару неналежної якості. Як на підставу позову позивач посилається на Акти приймання-передачі продукції за якістю та кількістю від 04.04.2011р. та від 05.04.2011р. та на Висновок лабораторії інгібіторів корозії та солевідкладень НДПІ ПАТ «Укрнафта» від 23.05.2011р. № О-24 щодо невідповідності продукції технічним умовам.

Відповідач у відзиві на позов проти вимог заперечив, зазначив, що обставини, викладені у позові не відповідають дійсності, позивач провів відбір проб та перевірку якості поставленої продукції з порушенням вимог Інструкції П-7 без участі представника відповідача, на підставі чого просить відмовити в задоволенні позову.

05.08.2013 р. до початку розгляду господарським судом справи по суті від Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення 235 662,00 грн. за договором № 20/24-МТР купівлі-продажу від 11.01.2011 р., яка прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява обґрунтована неоплатою ПАТ «Укрнафта» поставленого по договору купівлі-продажу № 20/24-МТР від 11.01.2011 р. товару.

ПАТ «Укрнафта» надав відзив на зустрічну позовну заяву в якому просить відмовити в її задоволенні з тих підстав, що отриманий по договору товар виявився неналежної якості.

ТОВ «Колос ЛТД» надав заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву в якому зазначив, що приймання товару за якістю відбулося з порушеннями Інструкції П-7, крім того, зазначає, що ПАТ «Укрнафта» пропущено строк звернення до суду з позовом, встановлений ч.8 ст. 269 ГК України.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представником сторони не заявлялось.

В судовому засіданні 05.08.2013р. оголошувалась перерва до 20.08.2013р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2011р. між ПАТ «Укрнафта» (далі - покупець, позивач, відповідач за зустрічним позовом) та ТОВ «Колос ЛТД» (далі - продавець, позивач, відповідач за первісним позовом) укладено договір купівлі-продажу №20/24-МРТ (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує продукцію, іменовану надалі «Товар», відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку. Якість товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам (п. п. 2.1., 22 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору умови постачання товару, перелік вантажовідправників і вантажоодержувачів вказуються в додатку, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Додатку від 11.01.11р. до Договору товаром є інгібітор корозії марки ОР-2К ТУ У 24.6-13463523-002:2006 з змінами № 1 в кількості 330 тон, загальна вартість товару, що поставляється по цьому Додатку складає 1 254 275,00 грн., в т.ч. ПДВ-209 055,00грн.

Умови поставки (ІНКОТЕРМС 2000): DDP склад вантажоотримувача (п.2 Додатку).

Вантажоодержувач ВАТ «Укрнафта»: БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз» (п.6 Додатку).

Як зазначає у позові позивач, 04.04.2011р. на виконання умов Договору відповідачем вантажоодержувачу було поставлено першу партію товару загальною кількістю 31 тонна, про що складено акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю.

05.04.2011р. - поставлено другу партію товару загальною кількістю 31 тонна, про що також складено акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю.

23.05.2011р. р. НДПІ ПАТ "Укрнафта" складено висновок № О-24 про невідповідність проб № 17 та № 18 паспорту якості та ТУ У 24.6-13463523-002:2006 (зі змінами № 1). При цьому, в тексті супровідного листа до висновку № О-24 було вказано на необхідність провести повторний відбір проб. Про результати зазначеного висновку відповідача було повідомлено листом № 56-01/5680 від 24.05.2011р.

08.06.2011р. працівниками НГВУ "Охтирканафтогаз", НДПІ ПАТ "Укрнафта" і представником ТОВ "Колос ЛТД" було відібрано арбітражну пробу № 38 для повторної перевірки в НДПІ ПАТ "Укрнафта". За результатами перевірки було встановлено, що проба № 38 не відповідає паспорту якості та ТУ У 24.6-13463523-002:2006 (зі змінами №1).

01.06.2011р. ПАТ "Укрнафта" надіслало на адресу відповідача лист № 20-01-05/1279, яким повідомило про невідповідність поставленого Товару умовам якості, у зв'язку з чим вимагало замінити неякісний товар протягом 30 календарних днів. Натомість, в порушення умов договору та вимог закону, з боку відповідача не було здійснено дій направлених на заміну товару неналежної якості.

Враховуючи відсутність дій з боку відповідача щодо заміни неякісного товару, та фактичне неможливість його використання в роботі, ПАТ "Укрнафта" було змушено відмовитися від його прийняття.

Зокрема листом № 20-01-05/1476 від 22.06.2011р., № 9нт-50/209 від 30.06.2011р. та № 20-01-05/2288 від 15.09.2011р. позивач повідомив відповідача про відмову від поставленого товару з проханням забрати (вивести) неякісний інгібітор корозії з БМТЗ НГВУ "Охтирканафтогаз". Натомість, жодних дій з боку відповідача здійснено не було.

22.04.2013р. ПАТ "Укрнафта" надіслало на адресу відповідача лист № 20/01-07/862 з повторною вимогою забрати (вивезти) неякісний товар та сплатити на рахунок ПАТ "Укрнафта" вартість його зберігання за період з 04.04.2011р. по день направлення вимоги суму в розмірі 35 627,16 грн.

Враховуючи, що відповідач жодних дій , направлених на задоволення вимог позивача, не здійснив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, шляхом стягнення з відповідача стягнення з останнього 39 001, 32грн. - витрат за зберігання товару неналежної якості та 35 349, 30 грн. - неустойки у вигляді штрафу за поставку товару неналежної якості, та зобов'язання ТОВ «Колос ЛТД» за свій рахунок вивезти неякісний інгібітор корозії марки ОР-2К в кількості 62 тони, що знаходиться на відповідальному зберіганні ПАТ «Укрнафта» на складі БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз».

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, надані сторонами документи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

- пропорційного зменшення ціни;

- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Приписами ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (ч. 4 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст.ст. 264-271 ГК України, а положення статей ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Приписами ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України).

Отже, необхідною умовою для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неясного товару є не тільки пред'явлення такого позову протягом 6 - місячного строку з дня встановлення покупцем недоліків поставлених товарів, а й виявлення цих недоліків у встановленому порядку.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, і, оскільки у ст. 271 ГК України ( 436-15) передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії ВАСУ від 12.11.1993 N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (N П-6) та якістю (N П-7), а також договором.

Згідно з п. 16 Інструкції №П-7 при виявленні невідповідності якості продукції, що надійшла, вимогам, зокрема, стандартів або даним, зазначеним у супровідних документах, що підтверджують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішуванню з іншою однорідною продукцією.

Відповідно до п. 20 Інструкції П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції робиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача , призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції

За результатами приймання продукції за якістю і комплектності за участю представників, вказаних в пп. 19 і 20 Інструкції П-7, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності. В цьому акті має бути зазначено, в тому числі висновок про характер виявлених недоліків та причину їх виникнення ( п.п. ф) п.29 Інструкції П-7).

Абзацом третім пункту 30 Інструкції № П-7 встановлено таке: якщо між виготовлювачем і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації.

Однак, в порушення умов п. 20 Інструкції П-7, приймання продукції здійснювалось лише представниками підприємств позивача та отримувача без участі як представника постачальника, так і незацікавленої організації , про що свідчать незаповнені рядки в Актах приймання-передачі продукції за якістю та кількістю від 04.04.2011р. та від 05.04.2011р. (а.с.18-21).

Доказів виклику представника Відповідача в установленому порядку для приймання продукції за якістю позивач суду не надав.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, Акти приймання-передачі продукції за кількістю та якістю були складені для відбору проб поставленого інгібітору для проведення контролю.

Відповідно до п.26 Інструкції П-7 у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, що беруть участь в прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.

Відбір зразків (проб) виробляється в точній відповідності з вимогами вказаних вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками підписаними особами, що беруть участь у відборі.

Пунктом 27 Інструкції П-7 зазначено, що про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що беруть участь в цьому. У акті повинно бути вказано:

а) час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища і посади осіб, що брали участь у відборі зразків (проб);

б) найменування виготовлювача (відправника), від якого поступила продукція;

в) номер і дата рахунку-фактури і транспортної накладної, по яких поступила продукція, і дата вступу її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції із складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, по якій здана продукція;

г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;

д) вказівка про те, що зразки (проби) відібрані в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами і договором, із посиланням на їх номер і дату;

е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиїм друком або пломбою (відтиски на пломбах) ;

з) інші дані, які осіб, що беруть участь у відборі проб, знайдуть необхідним включити в акт для детальнішої характеристики зразків (проб).

Крім того, п.28 Інструкції П-7 передбачає, що з відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий направляється виробникові (відправникові) продукції.

У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз або випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути.

Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб).

Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виготівником (відправником) до вирішення суперечки про якість продукції , а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури і суду - до дозволу справи в цих органах.

Однак, всупереч цьому, позивач не надав суду в підтвердження своїх вимог належного відбору проб продукції, оскільки в Актах приймання-передачі продукції за якістю від 04.04.2011р. та від 05.04.2011р. взагалі відсутні посилання на відбір проб взагалі (а.с.18-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем товарів неналежної якості та/або істотного порушення ним вимог договору щодо якості товару.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що Акти приймання-передачі продукції за якістю від 04.04.2011р. та від 05.04.2011р. складено з порушенням вимог Інструкції П-7 та не можуть бути доказом належного приймання позивачем продукції за якістю та відбору проб для експертизи та доказом вини відповідача в постачанні неякісного товару.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами тих обставин на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги, у задоволенні первісного позову слід відмовити в повному обсязі.

Щодо пропуску позивачем строку на звернення з позовом суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

На підставі викладеного суд не досліджує доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки не вбачає підстав для задоволення позову за фактичними обставинами справи.

Судом для спільного розгляду з первісним позовом прийнята зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД" про стягнення 235 662,00 грн. за договором № 20/24-МТР купівлі-продажу від 11.01.2011 р.

Відповідно до п.1.1 Договору продавець передає, а покупець приймає та оплачує продукцію, іменовану надалі «Товар», відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку. Якість товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам (п. п. 2.1., 22 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору умови постачання товару, перелік вантажовідправників і вантажоодержувачів вказуються в додатку, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Додатку від 11.01.11р. до Договору товаром є інгібітор корозії марки ОР-2К ТУ У 24.6-13463523-002:2006 з змінами № 1 в кількості 330 тон, загальна вартість товару, що поставляється по цьому Додатку складає 1 254 275,00 грн. , в т.ч. ПДВ-209 055,00грн.

Умови поставки (ІНКОТЕРМС 2000):DDP склад вантажоотримувача (п.2 Додатку).

Вантажоодержувач ВАТ «Укрнафта»: БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз» (п.6 Додатку).

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, відповідно до умов договору купівлі - продажу № 20/24 від 11.01.2011р. ТОВ "Колос ЛТД" поставило (на умовах DDP склад вантажоотримувача в редакції ІНКОТЕРМС 2000) на склад вантажоотримувача НГВУ "Охтирканафтогаз" товар (інгібітор корозії марки ОР-2К) для ПАТ "Укрнафта" 04.04.2011р. в кількості 31 тонна на суму 117 831,00 грн. та 05.04.2011р. в кількості 31 тонна на суму 117 831,00 грн. Термін поставки складав 150 календарних днів (січень - травень 2011р.) за графіком, що обов'язково мав бути погоджений з покупцем.

Згідно п. 3.2. договору купівлі - продажу № 20/24 від 11.01.2011р. зроблено відповідні відмітки про отримання товару на товаросупровідних документах.

Відповідно п. 3.4.1. договору купівлі - продажу № 20/24 від 11.01.2011р. ТОВ "Колос ЛТД" надало покупцю рахунки - фактури, сертифікати якості , видаткові накладні та податкові накладні на партії товару, поставлені 04 та 05 квітня 2011р. За вказаними документами (рахунок - фактури № 3 від 04.04.2011р. на суму 117 831,00 грн. в т.ч. ПДВ = 19 638,50 грн., видаткова накладна № 3 від 04.04.2011р. на суму 117 831,00 грн. в т.ч. ПДВ = 19 638,50 грн., рахунок - фактури № 4 від 05.04.2011р. на суму 117 831,00 грн. в т.ч. ПДВ = 19 638,50 грн., видаткова накладна № 4 від 05.04.2011р. на суму 117 831,00 грн. в т.ч. ПДВ = 19 638,50 грн.) у ПАТ "Укрнафта" на 06.04.2011р. склалася заборгованість перед ТОВ "Колос ЛТД" на суму 235 662,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що станом на дату розгляду справи відповідач за зустрічним позовом зобов'язання щодо оплати отриманої по договору продукції не здійснив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 235 662,00 грн., що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про задоволення зустрічних позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за зустрічним позовом у своїх запереченнях, не спростовуючи факт поставки продукції на спірну суму, посилається на те, що дана продукція є неякісною, отже й підстав для її оплати у нього не виникло.

Однак, факт поставки неякісної продукції судом спростовано при розгляді первісної позовної заяви, у зв'язку з чим заперечення ПАТ «Укрнафта» судом не приймаються.

З огляду на умови Договору, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач за зустрічним позовом не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру належними та допустимими доказами не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення боргу в сумі 235 662,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір як по первісному так і по зустрічному позову слід покласти на позивача за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД" (51939, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Харківська, 41, кв. 12, код ЄДРПОУ 13463523) 235 662, 00 грн. (двісті тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят дві грн. 00 коп.) заборгованості за поставлений товар по Договору № 20/24 від 11.01.2011р. та 4 715, 00грн. (чотири тисячі сімсот п'ятнадцять грн. 00 коп.) витрат на оплату судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 23.08.2013р.