Постанова

від 28.10.2013 по справі 904/5017/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 року Справа № 904/5017/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

за участю представників:

від позивача: Любченко О.І. - представник, довіреність №юр-83/д від 19.02.2013р.

від відповідача: Козловський Ю.С. - директор, витяг від 28.10.2013р. з наказу № 1 про призначення директора ТОВ "Колос ЛТД" від 02.06.1995р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 44 892,87 грн. за договором купівлі - продажу

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

про стягнення 235 662,00 грн. за договором купівлі - продажу

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Укрнафта» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Колос ЛТД», у якому (з урахуванням заяви від 08.08.13р. № 203 про збільшення позовних вимог) просило стягнути з останнього 39001,32грн. витрат за зберігання товару неналежної якості, 35349,30 грн. неустойки у вигляді штрафу за поставку товару неналежної якості за договором купівлі-продажу № 20/24-МТР від 11.01.2011р. та зобов'язати ТОВ «Колос ЛТД» за свій рахунок вивезти неякісний товар - інгібітор корозії марки ОР-2К в кількості 62 тони, що знаходиться на відповідальному зберіганні ПАТ «Укрнафта» на складі БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз», з покладенням на відповідача судових витрат у цій справі.

Зі своєї сторони ТОВ «Колос ЛТД» пред'явило зустрічний позов до ПАТ «Укрнафта» про стягнення 235662,00 грн. заборгованості за договором № 20/24-МТР купівлі-продажу від 11.01.2011 р., який був прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13 (суддя Назаренко Н.Г.) в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ "Колос ЛТД" 235662,00 грн. заборгованості за поставлений товар по договору № 20/24-МТР від 11.01.2011р. та 4715,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, господарський суд Дніпропетровської області мотивував це тим, що ПАТ «Укрнафта», звертаючись із позовом про стягнення витрат на зберігання товару неналежної якості та неустойки у вигляді штрафу за поставку товару неналежної якості, а також вимог про спонукання ТОВ «Колос ЛТД» за свій рахунок вивезти цей неякісний товар - інгібітор корозії марки ОР-2К в кількості 62 тон, не надало докази вини ТОВ «Колос ЛТД» в постачанні неякісного товару. Доводи ТОВ «Колос ЛТД» щодо пропуску позивачем строку позовної давності не були досліджені судом, оскільки суд не вбачав підстав для задоволення позову за фактичними обставинами справи.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову ТОВ «Колос ЛТД» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення 235662,00 грн. місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що строк оплати поставленого товару настав, докази оплати поставленого товару відповідач за зустрічним позовом не надав, доводи позивача за зустрічним позовом щодо наявності боргу, його розміру належними та допустимими доказами відповідач за зустрічним позовом не спростував, а факт поставки неякісного товару спростовано при розгляді первісного позову.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13 ПАТ «Укрнафта» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме: ст. ст. 257, 258, 259, 673, 675 Цивільного кодексу України, ст. ст. 268, 269 Господарського кодексу України та норм процесуального права, зокрема: ст. ст. 1, 33, 34, 41, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13 повністю та прийняти нове рішення, яким первісний позов ПАТ «Укрнафта» до ТОВ «Колос ЛТД» про стягнення коштів в розмірі 74350,62 грн. та про спонукання вчинити дії по вивезенню неякісного товару - задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Колос ЛТД» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення коштів в розмірі 235662,00 грн. відмовити в повному обсязі. Витрати понесені ПАТ «Укрнафта» зі сплати судового збору покласти на ТОВ «Колос ЛТД». Стверджує, зокрема, що суд першої інстанції без залучення судових експертів самостійно спростував кваліфіковані висновки науково-дослідного інституту та встановив факт належної якості поставленого товару, в результаті чого відмовив в задоволенні вимог ПАТ «Укрнафта». Вказує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що оскільки товар було поставлено на склад вантажоотримувача, то відповідно настав строк оплати за поставлений товар. Вважає, що враховуючи на невиконання ТОВ «Колос ЛТД» свого першочергового обов'язку передати товар належної якості, відсутність підписаного акта приймання-передачі, що б давало підстави для отримання коштів за поставлений товар, рішення суду першої інстанції про зобов'язання ПАТ «Укрнафта» сплатити кошти за відповідний товар є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Звертає увагу на те, що висновок суду першої інстанції про сплив строку позовної давності для можливого звернення з позовом про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції також підтверджує факт неналежного дослідження судом першої інстанції матеріалів справи та спростовується як умовами договору, так і положеннями чинного законодавства.

ТОВ «Колос ЛТД» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, викладених у відзиві. Зокрема вказує, що суд першої інстанції правильно встановив, що ПАТ «Укрнафта», як покупець, не довело належними та допустимими доказами, згідно норм Інструкції №П-7, факт поставки неякісного товару. Тому вважає безпідставними усі вимоги ПАТ «Укрнафта» як про стягнення витрат на зберігання товару та неустойки у вигляді штрафу за поставку товару неналежної якості, так і вимоги про спонукання до вивезення цього товару.

В судовому засіданні 28.10.2013 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Натомість, викладені в апеляційній скарзі доводи в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявилися безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та під час розгляду справи апеляційним господарським судом, між ПАТ "Укрнафта" («Покупець») та ТОВ "Колос ЛТД" («Продавець») був укладений договір купівлі-продажу №20/24-МРТ від 11.01.2011р. (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зі своєї сторони зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі "Товар", відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Номенклатура та кількість товару повинні відповідати Додатку. Якість товару підтверджується наявністю сертифіката якості виробника і повинна відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам (п.п. 2.1., 2.2 Договору).

Відповідно до Додатку від 11.01.2011р. до Договору купівлі-продажу №20/24-МРТ від 11.01.2011р. товаром є інгібітор корозії марки ОР-2К ТУ У 24.6-13463523-002:2006 зі змінами 1 в кількості 330 тон. Загальна вартість товару, що поставляється по цьому Додатку складає 1254275,00 грн., в т.ч. ПДВ - 209055,00 грн.

Умови поставки (ІНКОТЕРМС 2000): DDP склад вантажоотримувача (п.2 Додатку).

Вантажоотримувач ВАТ "Укрнафта": БМТЗ НГВУ "Охтирканафтогаз" (п.6 Додатку).

Як обумовили сторони у п. п. 3.5 і 3.5.1 договору, по прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його прийом проводиться безпосередньо вантажоотримувачем з обов'язковим оформленням акту приймання, а за вимогою однієї із сторін або вантажоотримувача приймання Товару проводиться в присутності повноважних представників Продавця (вантажовідправника).

Оригінал такого акту приймання-передачі товару між Продавцем та Покупцем є обов'язковим документом, який надається до банку покупця для здійснення оплати товару шляхом відкриття безвідкличного, покритого та ділимого акредитиву.

Листом №20-01-05/749 від 04.04.2011 року ПАТ «Укрнафта» повідомило ТОВ «Колос ЛТД», що вантажоотримувач - НГВУ «Охтирканафтогаз» готовий прийняти ОР- 2К по Договору у кількості 31 тн. Також, повідомило про те, що організацію прийому - передачі продукції слід проводити згідно вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та народного споживання по кількості (№П-6) та якості (№П-7), зі складанням акту приймання - передачі продукції за кількість та якістю, згідно п. 3.1 та 3.5 Договору.

04.04.2011р. на виконання умов вищевказаного Договору ТОВ «Колос ЛТД» було поставлено вказаному ПАТ «Укрнафта» вантажоодержувачу - БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз» товар загальною кількістю 31 тн, про що представниками вантажоотримувача було складено відповідний «Акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання)» б/н від 04.04.2011р.

05.04.2011р. - поставлено наступну партію товару загальною кількістю 31 тонна, про що також представниками вантажоотримувача складено «Акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання)» б/н від 05.04.2011р.

Товар був поставлений на адресу НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» автомобільним транспортом (у автоцистерні) та переданий повноважним особам вантажоодержувача за відповідними накладними №04 УН від 04.04.2011р. у кількості 31,00 тн на суму 117831,00 грн. (разом з ПДВ) та №04 УН від 05.04.2011р. у кількості 31,00 тн на суму 117831,00 грн. (разом з ПДВ). На оплату цього товару ТОВ «Колос ЛТД» були виставлені до оплати ПАТ «Укрнафта» відповідні рахунки №03 УН від 04.04.2011р. на суму 117831,00 грн. та №04 УН від 05.04.2011р. на суму 117831,00 грн.

Разом із товаром ТОВ «Колос ЛТД» надало вантажоодержувачу Паспорти якості №3/11т від 03.04.2011р. та №4/11 від 04.11.2011р., які сприймалися обома сторонами як відповідні сертифікати якості цього товару. Згідно до відомостей наведених у цих паспортах якості, фактичні показники інгібітору корозії марки ОР-2К по обох партіях товару відповідають нормам ТУ У 24.6-13463523-002:2006 із зміною 1.

Таким чином, ТОВ «Колос ЛТД» зі своєї сторони, як продавець, передало ПАТ «Укрнафта» зазначену партію товару, а також надало ПАТ «Укрнафта» - покупцю документи, які засвідчують відповідну якість поставленого товару.

Зі змісту вищевказаних актів приймання-передачі продукції за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) видно, що прийняття товару відбувалось комісійно лише представниками БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» без присутності представника постачальника продукції (товарів), тобто ТОВ «Колос ЛТД». При цьому членами комісії встановлено відповідність товару за кількістю - 31 тн за поставкою 04.04.2011р. та 31 тн за поставкою 05.04.2011р., а також про відсутність дефектів при візуальному огляді цього товару.

Як вказувало ПАТ «Укрнафта», під час отримання зазначених партій товару для вхідного контролю якості було відібрані проби №17 та №18 з подальшим їх направленням до Науково-дослідного і проектного інституту ПАТ «Укрнафта».

23.05.2011р. Науково-дослідним і проектним інститутом ПАТ "Укрнафта" складено висновок № О-24 про невідповідність відібраних проб №17 та №18 паспорту якості та ТУ У 24.6-13463523-002:2006 із зміною 1 за зовнішнім виглядом та ступенем захисної дії. При цьому в тексті супровідного листа від 23.05.2013р. №27/1-1-2250 до висновку № О-24, який було надіслано на адресу ПАТ «Укрнафта», було вказано на необхідність провести повторний відбір проб.

Як вказувало ПАТ «Укрнафта», про результати зазначеного висновку воно повідомило ТОВ «Колос ЛТД» листом за № 56-01/5680 від 24.05.2011р.

01.06.2011р. ПАТ "Укрнафта" надіслало на адресу відповідача лист № 20-01-05/1279, яким повідомило про невідповідність поставленого товару умовам якості, у зв'язку з чим вимагало замінити неякісний товар протягом 30 календарних днів, відповідно до п. 7.2 Договору.

08.06.2011р. працівниками НГВУ "Охтирканафтогаз", Науково-дослідного і проектного інституту ПАТ "Укрнафта" і представником ТОВ "Колос ЛТД" було відібрано арбітражну пробу №38 для повторної перевірки в Науково-дослідному і проектному інституті ПАТ "Укрнафта". За результатами перевірки було складено висновок № О-25 від 20.06.2011р., в якому зазначено, що матеріали (продукція) у цій пробі не відповідає ТУ У 24.6-13463523-002:2006 із зміною 1 за своїм зовнішнім виглядом та захисною дією.

У своєму листі №20-01-05/1476 від 22.06.2011р. ПАТ "Укрнафта" висунуло ТОВ «Колос ЛТД» вимогу, відповідно до п. 7.2 Договору, забрати неякісну продукцію залишок якої станом на 06.06.2011р. складає 62 тони.

Листом № 9нт-50/209 від 30.06.2011р. ПАТ «Укрнафта» знову повідомило ТОВ «Колос ЛТД» про суттєві порушення вимог щодо якості товару та, керуючись ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України, ПАТ «Укрнафта» заявило про свою відмову від договору, вважало права і обов'язки припиненими з одночасним поверненням отриманого на виконання договору товару.

Наступним листом № 20-01-05/2288 від 15.09.2011р. ПАТ «Укрнафта» довело до відома ТОВ «Колос ЛТД», що в разі відмови забрати (вивести) продукцію до 20.09.2011р., а саме інгібітор корозії марки ОР-2К ТУ У 24.6-13463523-002:2006 в кількості 62 тонни зі складу БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз», ПАТ «Укрнафта» залишає за собою право на власний розсуд реалізувати зазначену продукцію, при цьому ПАТ «Укрнафта» утримує кошти за відповідальне зберігання продукції за весь термін її знаходження на БМТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз».

Листом №юр-1500 від 21.07.2011р. ПАТ «Укрнафта» ще раз повідомило ТОВ «Колос ЛТД» про відмову від Договору №20/24 - МТР від 11.01.2011р. через неналежну якість інгібітора корозії ОР-2К.

22.04.2013р. ПАТ "Укрнафта" надіслало на адресу відповідача лист № 20/01-07/862 з вимогою забрати (вивезти) неякісний товар та сплатити на рахунок ПАТ "Укрнафта" вартість його зберігання за період з 04.04.2011р. по 21.03.2013р., що складає 35627,16 грн.

Оскільки ТОВ «Колос ЛТД» жодних дій, направлених на задоволення вимог покупця, не здійснило, ПАТ «Укрнафта» звернулося до суду за захистом своїх прав, шляхом пред'явлення позову про стягнення з ТОВ «Колос ЛТД» суми 39001,32 грн. витрат за зберігання товару неналежної якості та 35349,30 грн. - неустойки у вигляді штрафу за поставку товару неналежної якості, та про зобов'язання ТОВ "Колос ЛТД" за свій рахунок вивезти неякісний інгібітор корозії марки ОР-2К в кількості 62 тони, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ПАТ "Укрнафта" на складі БМТЗ НГВУ "Охтирканафтогаз".

Відповідно до розрахунку НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» та пояснювальної записки до «Кошторису витрат на зберігання інгібітору корозії марки ОР-2К в кількості 62 тн на території бази МТЗ» НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», вартість зберігання інгібітору корозії марки ОР-2К за період з 04.04.2011р. по 28.05.2013р. (за 786 діб), виходячи із вартості одного дня зберігання 41,35 грн. (без ПДВ), становить 32501,10 грн. (без ПДВ), крім того ПДВ - 6500,22 грн., а всього на суму 39001,32 грн. з ПДВ.

З посиланням на умови п. 7.3 Договору, які встановлюють, що за постачання Товару неналежної якості або некомплектного товару Продавець виплачує Покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості товару неналежної якості або некомплектного Товару, ПАТ «Укрнафта» нарахувала та вимагає стягнути з ТОВ «Колос ЛТД» штраф у сумі 35349,30 грн., виходячи із розрахунку: 235662,00 грн. (вартість поставленого товару неналежної якості) х 15% = 35349,30 грн.).

У своїх вимогах про зобов'язання ТОВ «Колос ЛТД» вивезти свій товар неналежної якості, ПАТ «Укрнафта» спирається на положення ч.ч. 1 і 2 ст. 690 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він (покупець) зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця; а продавець зі своєї сторони зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

Доказів добровільного задоволення вказаних вище вимог ТОВ «Колос ЛТД» під час розгляду справи суду не надало, оскільки вважає їх безпідставними.

У свою чергу відмова ПАТ «Укрнафта» сплатити за поставлений товар спонукала ТОВ «Колос ЛТД» пред'явити зустрічний позов про стягнення заборгованості у розмірі вартості поставленого товару.

Як вказувало ТОВ «Колос ЛТД», ВАТ «Укрнафта», як покупець, зі своє сторони актів приймання-передачі вищевказаного товару від 04.04.2011р. та від 05.04.2011р. не підписало та продавцю не передало, що унеможливило для ТОВ «Колос ЛТД» отримання відповідної оплати за цей товар шляхом відкриття акредитиву в банку покупця.

Такі обставини стали підставою для звернення ТОВ «Колос ЛТД» із зустрічним позовом до ПАТ «Укрнафта» про примусове стягнення в судовому порядку суми 235662,00 грн. заборгованості з оплати вартості зазначеного товару.

Як вірно відзначив місцевий господарський суд, правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, тому до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факту поставки відповідачем товарів неналежної якості та/або істотного порушення ним вимог договору щодо якості товару, та визначення правових наслідків, які настають у цьому випадку для кожної із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч.1 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

- пропорційного зменшення ціни;

- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Приписами ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (ч. 4 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ч. 2 ст. 679 Цивільного кодексу України).

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України).

Отже, необхідною умовою для задоволення позовних вимог за первісним позовом є не тільки пред'явлення такого позову протягом 6 - місячного строку з дня встановлення покупцем недоліків поставлених товарів, а й виявлення цих недоліків у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, а положення статей Цивільного кодексу України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Згідно ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Приписами ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Як вже встановлено судом вище, за умовами договору купівлі-продажу №20/24-МТО від 11.01.2011р. сторони передбачили, що товар - інгібітору корозії марки ОР-2К має відповідати ТУ У 24.6-13463523-002:2006 з змінами 1, тобто технічним умовам, які висуваються для певного виду продукції, а відповідність цим умовам має підтверджуватися сертифікатом якості.

Отже, за умовами договору, при прийманні товару уповноважений ПАТ «Укрнафта» вантажоодержувач зобов'язаний був перевірити кількість поставленого товару та наявність у цього товару сертифіката якості.

Однак, як встановлено судом із пояснень та листування сторін (копії листів наявні в матеріалах судової справи), маючи сумніви відносно якості товару напередодні поставок товару у квітні 2011 року ПАТ «Укрнафта» висунуло додаткову вимогу ТОВ «Колос ЛТД» про приймання товару за кількістю та якістю, згідно з Інструкціями №П-6 та № П-7.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Статтею 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті.

Тому, згідно абз. 2 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" від 12.11.1993 №01-6/1205 (з наступними змінами), при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (№ П-6) та якістю (№ П-7), а також договором.

Міністерство економіки України у своєму листі №81-16/71 від 11.10.2005р. також відзначило, що інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.65р №П-6 і від 25.04.66р. №П-7 застосовуються у разі коли сторони не визначають у договорі порядок приймання-передачі продукції. Зокрема, на думку Мінекономіки, повне застосування зазначених інструкцій Державного арбітражу Союзу РСР не є обов'язковим у разі, коли відповідно до положень Цивільного кодексу України сторони договору на власний розсуд урегулювали питання щодо порядку приймання-передачі продукції.

Пунктом 1 Інструкції № П-7, передбачено, що ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Оскільки сторони не надали суду доказів щодо встановлення обов'язкового спеціального порядку приймання за кількістю та якістю такої продукції як інгібітор корозії ОР-2К, порядок приймання такої продукції міг визначатися безпосередньо в умовах договору, а за відсутності таких умов - до прийомки такої продукції підлягають застосуванню положення вищевказаних Інструкцій №П-6 та № П-7.

До того ж, щодо обов'язковості застосування зазначених Інструкцій під час прийомки товару наполягав і покупець - ПАТ «Укрнафта» у своєму листі на адресу ТОВ «Колос ЛТД» за №20-01-05/749 від 04.04.2011 р.

Вказане вище спростовує доводи апеляційної скарги ПАТ «Укрнафта» про необґрунтоване застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин положень вищевказаних інструкції, зокрема Інструкції № П-7.

Відповідно до положень п.п. 16, 19, 20, 26, 27, 29 Інструкції № П-7, при виявленні невідповідності якості наданої продукції, зокрема технічним умовам або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, які засвідчують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника). Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю. В цьому акті повинно бути вказано, зокрема, чи був проведений відбір зразків (проб) та куди вони направлені. Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що беруть участь в цьому. У акті повинно бути вказано: а) час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища і посади осіб, що брали участь у відборі зразків (проб); б) найменування виготовлювача (відправника), від якого поступила продукція; в) номер і дата рахунку-фактури і транспортної накладної, по яких поступила продукція, і дата вступу її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції із складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, по якій здана продукція; г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції; д) вказівка про те, що зразки (проби) відібрані в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами і договором, із посиланням на їх номер і дату; е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиїм друком або пломбою (відтиски на пломбах); з) інші дані, які осіб, що беруть участь у відборі проб, знайдуть необхідним включити в акт для детальнішої характеристики зразків (проб). Крім того, з відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий направляється виробникові (відправникові) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз або випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути. Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виготівником (відправником) до вирішення суперечки про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції в органи прокуратури і суду - до дозволу справи в цих органах.

З наданих сторонами пояснень та листів ТОВ «Колос ЛТД» та ПАТ «Укрнафта», які передували спірній поставці зазначеного товару (№27-03/134 від 21.03.2011р., №23/03-01 від 23.03.2011р., №27-03/155 від 31.03.2011р., №12/04-11-01 від 12.04.2011р., №63-01/4408 від 13.04.2011р.), вбачається, що протягом березня 2011 року між цими сторонами виникали питання пов'язані із забезпеченням належної якості інгібітору корозії ОР-2К, виробником якого було ТОВ «Колос ЛТД».

Так відповідно до висновку, зробленому в результаті проведення перевірки виробничих потужностей ТОВ «Колос ЛТД», встановлено, що на наданому для огляду фахівцям ПАТ «Укрнафта» обладнанні, а також за відсутності лабораторії, виробництво інгібітора корозії ОР-2К стабільної якості з визначеними параметрами, згідно з ТУ У 24.6-1346353-002:2006 (зі зміною 1), є неможливим.

Як вказує ПАТ Укрнафта», про зазначений висновок представник ТОВ «Колос ЛТД» був повідомлений листом №20-0105/1041 від 29.04.2011р., копія якого міститься в матеріалах цієї судової справи.

На твердження ПАТ «Укрнафта» подальші висновки НДПІ «ПАТ «Укрнафта» також вказують на те, що якість товару не відповідала вимогам ТУ У 24.6-1346353-002:2006 (зі зміною 1).

Таким чином, маючи сумніви відносно якості товару, ПАТ «Укрнафта», як сторона по договору, та уповноважений ним вантажоодержувач, зобов'язані були зупинити подальше приймання продукції і скласти акт, в якому зазначити кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів, здійснити виклик представника виготовлювача (відправника) продукції та забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішуванню з іншою однорідною продукцією, але не вчинили відповідних дій згідно до порядку, встановленого Інструкціями №П-6 та № П-7.

Навпаки складені вантажоодержувачем акти приймання - передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) б/н від 04.04.2011р. та 05.04.2011р. свідчать про відсутність будь-яких зауважень щодо дефектів товару, тобто щодо його якості, тому це надавало право визначеному ПАТ "Укрнафта" вантажоодержувачу закінчити приймання продукції без виклику представників виготовлювача (відправника). Однак проведення первинного відбору зразків (проб) з метою подальшого контролю якості товару протягом гарантійного терміну у будь-якому разі мало відбуватися у відповідності з порядком, визначеним вищевказаними положеннями Інструкції № П-7.

Однак первинні акти відбору зразків інгібітору корозії марки ОР-2К представниками уповноваженого ПАТ "Укрнафта" вантажодержувача не складались. Жоден із відібраних зразків (проб) постачальнику (ТОВ "Колос ЛТД") направлений не був. Будь-які документальні підтвердження про повідомлення ТОВ «Колос ЛТД» про проведення первинного відбору зразків (проб) в матеріалах судової справи відсутні.

Як вказувало у своїх поясненнях ТОВ "Колос ЛТД", подальше зберігання товару вантажоотримувачем не виключало можливості доступу до товару, його часткове використання та заміну. ПАТ "Укрнафта" зі свої сторони цих обставин належними доказами не спростувало. Так повторне відібрання проб було здійснено з однієї ємності (цистерни), де зберігався інгібітор, а не з обох, на що звертало увагу ТОВ "Колос ЛТД", але ці зауваження не були прийняті до уваги представниками ПАТ "Укрнафта". Повторний висновок Науково-дослідного і проектного інституту ПАТ "Укрнафта" щодо якості інгібітору корозії марки ОР-2К у пробі № 38, які відібрано 08.06.2011р., відрізняється по деяких показниках від висновків цієї ж установи щодо якості інгібітору з цієї ж поставки за пробами №№ 17 і 18, які були відібрані у квітні 2011 року без пояснень можливих причин цього.

За таких обставин повторний висновок Науково-дослідного і проектного інституту ПАТ "Укрнафта" щодо якості інгібітору корозії марки ОР-2К у пробі № 38 також не може бути прийнятий судом, як прямий доказ постачання товару неналежної якості, оскільки зроблений лише щодо частини товару (однієї цистерни) та не виключає, що недоліки товару (втрата якості інгібітора) виникли після його передавання покупцеві, внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару.

Отже, враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов вірного висновку, що Акти приймання-передачі продукції за якістю від 04.04.2011р. та від 05.04.2011р. складено з порушенням вимог Інструкції, тому ці документи, а також зазначені висновки Науково-дослідного і проектного інституту ПАТ «Укрнафта» не можуть бути належним доказом вини відповідача в постачанні неякісного товару, з чим погоджується й судова колегія апеляційного господарського суду.

Відповідно до умов поставки DDP правил ІНКОТЕРМС 2000 у продавця не виникає зобов'язань з оплати за зберігання товару, який фактично переданий покупцю.

Умови договору купівлі-продажу №20/24-МТР від 11.01.2011р. також не встановлюють для Продавця зобов'язань з оплати на користь Покупця вартості зберігання товару на складі вантажоотримувача з моменту його фактичної поставки до моменту закінчення його прийомки та складання відповідного акту приймання-передачі.

Отже вимоги ПАТ «Укрнафта» про стягнення з ТОВ «Колос ЛТД» суми 39001,32 грн. витрат, понесених у зв'язку зі зберіганням товару неналежної якості, не ґрунтуються на умовах договору чи закону, а відтак є безпідставними.

Пунктом 7.3 договору купівлі-продажу №20/24-МТР від 11.01.2011р. сторонами обумовлено, що за постачання товару неналежної якості продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості товару неналежної якості, що за уточненим розрахунком ПАТ «Укрнафта» становить 35349,30 грн.

Однак, враховуючи, що в матеріалах судової справи не знайшов підтвердження належними доказами факт постачання ТОВ «Колос ЛТД» товару неналежної якості, позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» про стягнення з ТОВ «Колос ЛТД» суми 35349,30 грн. штрафу також слід визнати безпідставними.

Щодо пропуску позивачем строку на звернення з позовом, що випливає з поставки товарів неналежної якості (ч.8 ст. 269 Господарського кодексу України) судова колегія апеляційного господарського суду також погоджується з висновками міського господарського суду, що за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. № 10.

Розглядаючи вимоги зустрічного позову місцевий господарський суд відзначив, що відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ «Укрнафта» у своїх запереченнях, не спростовуючи факт поставки продукції на спірну суму, посилається на те, що дана продукція є неякісною, отже й підстав для її оплати у нього не виникло.

Однак, факт поставки неякісної продукції не знайшов підтвердження при розгляді первісної позовної заяви, у зв'язку з чим заперечення ПАТ «Укрнафта» судом не приймаються.

З огляду на встановлені вище обставини відмову ПАТ «Укрнафта» від складання актів приймання-передачі товару слід визнати неправомірною, а строк оплати поставленого ТОВ «Колос ЛТД» на адресу визначеного ПАТ «Укрнафта» вантажоодержувача товару, є таким, що настав з дати його отримання.

Доказів оплати поставленого товару ПАТ «Укрнафта» не надало, доводи ТОВ «Колос ЛТД» щодо наявності боргу, його розміру належними та допустимими доказами не спростувало.

За наведеного, місцевий господарський суд зробив підставний висновок, що вимоги ТОВ «Колос ЛТД» до ПАТ «Укрнафта» за зустрічним позовом щодо стягнення боргу в сумі 235662,00 грн. є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню, з чим погоджується й судова колегія апеляційного господарського суду.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте при повному та всебічному з'ясуванні суттєвих обставин спору, яким була надана вірна правова оцінка, виходячи із положень матеріального та процесуального законодавства, а тому на переконання судової колегії апеляційного господарського суду це рішення підлягає залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, тобто ПАТ «Укрнафта».

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року у справі №904/5017/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повна постанова складена 01.11.2013 року.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна