Постанова

від 22.08.2013 по справі 816/4533/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4533/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Гученко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кобеляцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2013 року Кобеляцький районного центру зайнятості (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 4023 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 у 2007 та 2012 роках зверталася до позивача із заявами про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. У період з 27.07.2004 р. по 16.09.2007 р. та з 13.12.2012 р. по 10.07.2013 р. відповідач отримувала допомогу по безробіттю. Проте, за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 19.02.2001 року, про що складено акт від 10.07.2013 року. За час свого перебування на обліку в Кобеляцькому районному центрі зайнятості відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в загальному розмірі 4023 грн. 60 коп. 10.07.2013 року ОСОБА_2 отримала попередження про добровільне повернення суми виплаченого забезпечення № 02-04/1847 від 10.07.2013 року, проте кошти у добровільному порядку не перерахувала, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення зазначених коштів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча у матеріалах справи наявні докази, що вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2007 року ОСОБА_2 звернулася до Кобеляцького районного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві зазначено, що відповідач не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, що засвідчено власним підписом ОСОБА_2.

Наказом Кобеляцького районного центру зайнятості від 25.06.2007 року № НТ070625 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кобеляцького районного центру зайнятості від 18.09.2007 року № НТ070918 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного.

Згідно довідки Кобеляцького районного центру зайнятості сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 25.06.2007 р. по 16.09.2007 р. складає 391 грн. 09 коп.

13.12.2012 року ОСОБА_2 повторно звернулася до Кобеляцького районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві зазначено, що відповідач не зареєстрована як фізична особа-підприємець, що засвідчено власним підписом ОСОБА_2.

Наказом Кобеляцького районного центру зайнятості від 13.12.2012 року № НТ121213 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кобеляцького районного центру зайнятості від 10.07.2013 року № НТ130710 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням випалти безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.п. "8" п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно довідки Кобеляцького районного центру зайнятості сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 13.12.2012 р. по 10.07.2013 р. складає 3632 грн. 51 коп.

10.07.2013 року за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 19.02.2001 року, про що складено акт № 94 від 10.07.2013 року.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.02.2001 року, 24.07.2013 року до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності № 25660060004000984.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Відповідно до частини 1, 2 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції, чинній з 09.12.2012 р.) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

За приписами статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одним із видів забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, 25.06.2007 року та 13.12.2012 року при зверненні до Кобеляцького районного центру зайнятості з письмовими заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, ОСОБА_2 не повідомила про те, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, натомість, власним підписом ствердила, що не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю за період 25.06.2007 р. по 16.09.2007 р. в сумі 391 грн. 09 коп. та за період з 13.12.2012 р. по 10.07.2013 р. в сумі 3632 грн. 51 коп.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Рішення про повернення коштів оформлено наказом. Кобеляцьким районним центром зайнятості згідно п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, направлено та вручено ОСОБА_2 16.07.2013 року повідомлення від 10.07.2013 року № 02-04/1847 про повернення коштів в сумі 4023 грн. 60 коп.

Докази оскарження відповідачем до суду рішення про повернення допомоги по безробіттю у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, дане рішення є чинним на момент розгляду справи судом.

Відповідачем кошти у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з статтею 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кобеляцького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кобеляцького районного центру зайнятості на р/р 37175160803202, одержувач: Кобеляцький РЦЗ, код: 23276992, МФО: 831019, банк ГУДКСУ в Полтавській області, м.Полтава кошти допомоги по безробіттю в розмірі 4023 грн. 60 коп. (чотири тисячі двадцять три гривні шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич