Постанова

від 21.08.2013 по справі 21/034-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа№ 21/034-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від позивача: Шевчук П.В. - за довіреністю

від відповідача-1: Кривша Я.А. - за довіреністю

від відповідача-2: Коп'як В.І. - за довіреністю, Тарасов І.М. - за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2013 року

у справі № 21/034-12 (головуючий суддя Ярема В.А., судді Горбасенко П.В., Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад"

до відповідача-1: Васильківської міської ради

до відповідача-2: Приватного підприємства "Компанія "РЕН 1"

про визнання недійсними рішення та договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад" (далі-ТДВ "Електропобутприлад" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Васильківської міської ради та Приватного підприємства "Компанія "РЕН 1" про визнання недійсними рішення Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010р. та договору оренди земельної ділянки від 11.02.2011р.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2013 року у справі № 21/034-12 (головуючий суддя Ярема В.А., судді Горбасенко П.В., Черногуз А.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2012 року скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Іоннікова Смірнова Л.Г., Тищенко О.В. прийнято вказану апеляційну скаргу, розгляд апеляційної скарги призначений на 01.08.2013р.

У зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Авдеєв П.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 21.08.2013 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Авдеєва П.В., Смірнової Л.Г. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Кропивна Л.В., Чорна Л.В.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що в порушення ст. 56 Закону України «Про землеустрій» технічна документація, на підставі якої прийнято спірне рішення, виготовлена без складання акту приймання-передачі межових знаків; технічна документація виготовлена з порушеннями Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010р.; спірним рішенням вирішено питання щодо передання відповідачу-2 земельної ділянки, частина якої вже перебуває в оренді позивача.

Відповідач-1, згідно з поданим до суду 31.07.2013 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на необґрунтованість та незаконність позовних вимог.

Відповідач-2, згідно з поданим до суду 29.07.2013 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та на те, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

31.10.2007 року Васильківською міською радою було прийнято рішення №11.191-23-V "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду під існуючою виробничою базою ВАТ "Електропобутприлад" по вул. Тракторній, 9", яким вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду під існуючою виробничою базою ВАТ "Електропобутприлад" по вул. Тракторній, 9 та передати в оренду ВАТ "Електропобутприлад" земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 2,8416 га по вул. Тракторній, 9 під існуючою виробничою базою терміном на 25 років.

На підставі вказаного рішення, 16.01.2008р. між Васильківською міською радою (далі-орендодавець) та ВАТ "Електропобутприлад" (далі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,8146 га, кадастровий номер 32070000:04:030:0011, яка знаходиться по вул. Тракторній, 9 в м. Василькові Київської області, строком на 25 років.

20.08.2010р. Васильківською міською радою було прийнято рішення №09.133-54-У "Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП "Компанія "РЕН 1" по вул. Тракторна, 9А", згідно якого вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 0,2124 га ПП "Компанія "РЕН 1" для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) по вул. Тракторна, 9А та передати в оренду ПП "Компанія "РЕН 1" земельну ділянку (кадастровий номер 3210700000:04:030.0005) загальною площею 0,2124 га по вул. Тракторна, 9А для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) на 5 років (далі-рішення №09.133-54-У від 20.08.2010р.)

На підставі зазначеного рішення, 11.02.2011р. між Васильківською міською радою (орендодавець) та ПП "Компанія "РЕН 1" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:04:030:0005) загальною площею 0,2124 га, яка знаходиться по вул. Тракторній, 9А в м. Василькові Київської області, строком на 5 років.

Зазначений договір зареєстровано відділом Держкомзему у м. Васильків Київської області 11.02.2011 р. за № 321070004000004.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними рішення Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010р. та договору оренди земельної ділянки від 11.02.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірним рішенням було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП "Компанія "РЕН 1" на земельну ділянку загальною площею 0,2124 га по вул. Тракторна, 9А, яка виготовлена без складання акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, що є порушенням вимог ст. 56 Закону України "Про землеустрій", а встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснено без повідомлення про це власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, що є порушенням вимог пунктів 3.12, 3.14 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010р., внаслідок чого межа орендованої ПП "Компанія "РЕН 1" земельної ділянки по абрису В-Б зі сторони позивача, як суміжного землекористувача, була визначена на території земельної ділянки, що орендується позивачем, і на якій розташовано майно останнього, а саме: кран-балка та центрально-матеріальний склад площею 545,8 кв.м.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, в тому числі, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження власника землі територіальних громад віднесено до повноважень рад, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування, вилучають їх, здійснюють інші юридично значимі дії, які випливають з наявних у ради повноважень власника.

Приписами статей 77, 10, 51, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (зі змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позивач стверджує, що рішенням Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010р. було вирішено питання передання відповідачу-2 в оренду земельної ділянки, частина якої вже перебуває в оренді позивача на підставі рішення Васильківської міської ради №11.191-23-V від 31.10.2007р. та договору оренди земельної ділянки від 16.01.2008р., та на якій розташовано майно останнього, що позбавляє позивача можливості вільного використання орендованої ділянки та власного майна.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про землеустрій", в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;

г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;

ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;

д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;

е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;

є) кадастровий план земельної ділянки;

ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Позивач стверджує про невідповідність затвердженої спірним рішенням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП "Компанія "РЕН 1" на земельну ділянку загальною площею 0,2124 га по вул. Тракторна, 9А законодавству України, посилаючись при цьому, зокрема, на те, що в порушення вимог ст. 56 Закону України "Про землеустрій" остання не містить акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Проте, наведені посилання позивача спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи міститься копія акта про перенесення в натуру (на місцевість) меж та передачі під охорону та збереження межових знаків земельної ділянки ПП "Компанія "РЕН 1" для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) в м. Васильків по вул. Тракторна, 9А від 02.06.2010р., зі змісту якого слідує, що представником ТОВ "Земельний кадастр" Іщенком В.Л. в присутності директора ПП "Компанія "РЕН 1" Степаницького О.М. перенесено в натуру (на місцевість) межу земельної ділянки ПП "Компанія "РЕН 1" для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) в м. Васильків по вул. Тракторна, 9А, площею 0,2124 га (забудовані землі комерційного призначення), за рахунок ТОВ "Компанія "РЕН". Межі земельної ділянки закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка в кількості 11 шт. у відповідності з планом меж, що додається до цього акта та передані під охорону та збереження ПП "Компанія "РЕН 1". Вказаний акт підписаний та скріплений відбитками печаток замовника та виконавця.

Вказаний акт від 02.06.2010р. засвідчує не лише факт перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки ПП "Компанія "РЕН 1" для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) в м. Васильків по вул. Тракторна, 9А, а й засвідчує факт передання ПП "Компанія "РЕН 1" межових знаків на зберігання.

Позивач також посилався на невідповідність затвердженої спірним рішенням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП "Компанія "РЕН 1" на земельну ділянку загальною площею 0,2124 га по вул. Тракторна, 9А, вимогам пунктів 3.12, 3.14 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010р., що полягає у встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без повідомлення про це власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, зокрема, позивача.

Згідно доводів апеляційної скарги позивач стверджує, вказана Інструкція підлягєж застосуванню у даних правовідносинах, оскільки діяла станом на 11.02.2011 року, тобто станом на день укладання спірного договору.

З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до п. 6 наказу Держкомзему від 18.05.2010р. №376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", цей наказ набирає чинності з 01.01.2011р.

Разом з тим, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було здійснено 02.06.2010р., а спірне рішення прийнято 20.08.2010р., тобто до моменту набрання вказаним наказом законної сили.

Згідно встановленого статтею 5 Цивільного кодексу України загально правового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із зазначеним правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

З огляду на таке, посилання позивача на порушення положень Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010р. №376 "Про затвердження", є безпідставними.

Крім того, місцевим господарським судом вірно враховано, що 21.07.2004р. відбулось встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,212 га, наданої ТОВ "Компанія "РЕН" та яку в подальшому було надано в оренду відповідачу 2 на підставі спірного рішення. Ніяких претензій зі сторони в суміжних землевласників, в тому числі ВАТ "Електропобутприлад", правонаступником якого є позивач, при встановленні зовнішньої межі не заявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань, що підтверджується підписами та відбитками печаток представників землевласника, землевпорядника та представників суміжних землевласників на акті встановлення на місцевості та погодження меж земельної ділянки від 21.07.2004р.

Як зазначалось, позивач посилався також на те, що спіним рішенням передано відповідачу-2 в оренду земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді позивача (часткове накладення меж земельних ділянок) та на якій розташовано майно першого, а саме: кран-балка та центрально-матеріальний склад площею 545,8 м2, слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 41 ГПК України, оскільки питання накладення меж земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача та відповідача-2, як і питання проходження меж орендованої відповідачем-2 земельної ділянки через належні позивачу об'єкти входять до предмета доказування у даній і потребують спеціальних знань, ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2012р. призначалась судова інженерно-технічна експертизу у даній справі, проведення якої доручалось Українському центру судових експертиз.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №0673, складеного Українським центром судових експертиз 26.10.2012р., накладання земельної ділянки загальною площею 0,2124 га, кадастровий номер 3210700000:04:030:0005, яка належить на праві оренди ПП "Компанія "РЕН 1" на земельну ділянку загальною площею 2,8416 га, кадастровий номер 32070000:04:030:0011, яка належить на праві оренди ТДВ "Електропобутприлад" не існує.

Нормативна фронтальна межа земельної ділянки загальною площею 0,2124 га кадастровий номер 3210700000:04:030:0005, яка належить на праві оренди ПП "Компанія "РЕН 1" проходить через дві опори кран-балки, яка є об'єктом нерухомого майна ТДВ "Електропобутприлад".

В той же час, з урахуванням зміщення фактичної фронтальної межі у бік земельної ділянки ПП "Компанія "РЕН 1", для ТДВ "Електропобутприлад" існує безперешкодний доступ до об'єкту нерухомого майна - кран-балки.

Через центральний матеріальний склад площею 545,8 кв.м., що розташований за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Тракторна, 9, який є об'єктом нерухомого майна ТДВ "Електропобутприлад", ні нормативна, ні фактична межа ПП "Компанія "РЕН 1" не проходить.

Наведене спростовує посилання позивача на неможливість вільного використання ним орендованої ділянки та власного майна через накладання наданої відповідачу 2 земельної ділянки на підставі рішення Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010р.

Покладені ж в основу обґрунтування заявленої позовної вимоги посилання позивача на висновки узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів при Васильківській міській раді №26-С від 22.02.2012р. в частині неточностей у затвердженій спірним рішенням технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ПП "Компанія "РЕН 1" на земельну ділянку загальною площею 0,2124 га по вул. Тракторна, 9А, судом першої інстанції вірно оцінено критично з огляду на те, що вказані висновки ґрунтуються на основі наказу Держкомзему від 18.05.2010р. №376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", який набрав законної сили після прийняття спірного рішення.

Позивачем не наведено будь-яких інших обставин, які свідчили б про невідповідність спірного рішення вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, судова колегія робить висновок про відсутність підстав для визнання недійсним рішення Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010р., та, за таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним цього рішення, вірно не задоволені судом першої інстанції.

Позивачем також було заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.02.2011р.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 та ч.4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставами для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки, заступник прокурора стверджує, що спірний договір оренди земельної ділянки укладений на підстав рішення Київської міської ради, яке підлягає визнанню недійсним, а тому є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірних рішення та договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки від 11.02.2011 року, який вимагається позивачем до визнання недійсним, укладено на підставі рішення Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010 року.

Разом з тим, невідповідність рішення Васильківської міської ради №09.133-54-У від 20.08.2010 року вимогам законодавства не встановлена, а тому відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі № 21/034-12 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад" на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі № 21/034-12 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Електропобутприлад" на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі № 21/034-12 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі № 21/034-12 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 21/034-12 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 21.08.2013 року.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Кропивна Л.В.

Чорна Л.В.