Постанова

від 27.08.2013 по справі 826/12390/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/160

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

27 серпня 2013 року 09:00 № 826/12390/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Алекспром" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 № 0001962201, № 0001972201 та № 0001982201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Алекспром" (далі - позивач, ПП "Алекспром") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Деснянському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 № 0001962201, № 0001972201 та № 0001982201 (далі - ППР № 0001962201, ППР № 0001972201, ППР № 0001982201).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12390/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/12390/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 14.08.2013 прибули представники позивача. Представник відповідача в судове засідання 14.08.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14.08.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 20.06.2012 по 27.06.2013 працівниками ДПІ у Деснянському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства за період з 01.12.2011 по 31.03.2012 по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс компані ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37817014) та за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 по взаємовідносинах з ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" (код за ЄДРПОУ 37889322), за результатами якої складено акт від 03.07.2013 № 182/22-10/33297630 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в сумі 73 455,53 грн.:

- по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс компані ЛТД" в сумі 51 866,26 грн., в т.ч. в грудні 2011 року в сумі 13 326,28 грн., в січні 2012 року в сумі 6 392,18 грн., в лютому 2012 року в сумі 13 898,12 грн., в березні 2012 року в сумі 18 249,68 грн.;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" в сумі 21 589,27 грн., в т.ч. в липні 2012 року;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 51 866,26 грн., в т.ч. в грудні 2011 року в сумі 13 326,28 грн., в січні 2012 року в сумі 6 392,18 грн., в лютому 2012 року в сумі 13 898,12 грн., в березні 2012 року в сумі 18 249,68 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає зменшенню від'ємне значення (19 рядок) за липень 2012 року на суму податку на додану вартість 20 391,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування у зменшення рядку 23.2 за липень 2012 року на суму 1 198,00 грн.

Внаслідок вищевказаних порушень відповідачем згідно з п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ, п. 57.3 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- ППР № 0001962201, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 77 800,00 грн. (за основним платежем - 51 867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 933,00 грн.);

- ППР № 0001972201, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 20 391,00 грн.;

- ППР № 0001982201, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 1 198,00 грн. (штрафні санкції - 599,00 грн.).

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Разом з тим, оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

ПП "Алекспром" зареєстровано 31.03.2005 за № 10661050001001491 Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією (код за ЄДРПОУ 33297630). Місцезнаходження позивача: 02097, м. Київ, вул. Милославська, 12, кв. 399.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.04.2005 за № 7389. В періоді, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідачем під час перевірки поставлено під сумнів господарські операції між позивачем та ТОВ "Онікс компані ЛТД" і ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" у 2011 - 2012 роках.

Щодо взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами за перевіряємий період судом встановлено наступне.

Cудом встановлено, що 28.11.2011 між позивачем та ТОВ "Онікс компані ЛТД" було укладено договір на комплексне обслуговування № 2811 (Т. 1, арк. 43 - 44).

Предметом вказаного договору було зобов'язання ТОВ "Онікс компані ЛТД" за дорученням позивача знаходити організації виробників харчової промисловості та інші організації, які зацікавлені в придбанні склотари різних об'ємів, кришки різних діаметрів, та залучати їх до співпраці з позивачем; зберегти існуючі взаємовідносини між позивачем і організаціями та підприємствами харчової промисловості, які раніше працювали з позивачем, не допустити розірвання ділових стосунків між ними; надавати консультації та роз'яснення з будь-яких питань, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, та безпосередньо брати участь у вирішенні різносторонніх питань господарювання позивача, а саме: розробка договірних схем з розрахунками ризиків, участь у переговорних процесах, супроводження процесів укладання угод, в т.ч. переддоговірна діяльність, розробка проектів договорів, угод, протоколів розбіжностей тощо, юридичний супровід під час проведення переговорів з контрагентами, а також контроль над дотриманням норм чинного законодавства, своєчасного забезпечення захисту прав і законних інтересів позивача, попередження та усунення порушень.

ТОВ "Онікс компані ЛТД" було зобов'язане, зокрема, розглядати пропозиції позивача у 5-денний термін з дня їх надання, надавати письмові або усні висновки.

Винагорода 1,0 - 15,0% повинна була виплачуватися товариству з обмеженою відповідальністю "Онікс компані ЛТД" лише після надходження коштів від виробника на розрахунковий рахунок позивача за відвантажений товар у розмірі від 1 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. Якщо сума надходження коштів від виробника на розрахунковий рахунок позивача перевищувала б 1 000 000,00 грн., то винагорода товариству з обмеженою відповідальністю "Онікс компані ЛТД" могла б змінюватися, але не могла б перевищувати 20,0%.

Даний договір набував чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2012.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Онікс компані ЛТД" було надано суду копії реєстру документів за 28.11.2011 - 25.04.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3012/1 від 30.12.2011 та додатку до нього, податкової накладної № 989 від 30.12.2011, виписок з банку по особовому рахунку, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3101/1 від 31.01.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 952 від 31.01.2012, виписок з банку по особовому рахунку, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2902/1 від 29.02.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 846 від 29.02.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1503/1 від 15.03.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 410 від 15.03.2012, виписок з банку по особовому рахунку, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3003/1 від 30.03.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 956 від 30.03.2012, виписок з банку по особовому рахунку (Т. 1, арк. 45 - 58, 60 - 70).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2011 року - березні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

З наявних в матеріалах справи копій вищевказаних додатків до актів здачі-прийняття робіт вбачається, що позивачем внаслідок нібито наданих ТОВ "Онікс компані ЛТД" послуг було відвантажено відповідний товар на адресу ряду підприємств, процентну ставку винагороди з суми відвантаженого товару якої повинен був отримати контрагент позивача. Однак, позивачем на вимогу суду не було надано жодних доказів транспортування вказаного товару та наявності складу, на якому зберігався вказаний товар, довіреностей, виданих відповідним особам на отримання відповідного товару, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, куди саме, звідки та яким транспортним засобом здійснювались можливі перевезення товару та, як наслідок, чи були у позивача підстави сплачувати своєму контрагенту процентну ставку винагороди з суми відвантаженого товару.

Крім цього, судом встановлено, що 26.03.2012 між позивачем від імені директора ОСОБА_1 та ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" від імені директора ОСОБА_2 було укладено договір на комплексне обслуговування № 2603 (Т. 1, арк. 71 - 72).

Предметом вказаного договору було зобов'язання ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" за дорученням позивача знаходити організації виробників харчової промисловості та інші організації, які зацікавлені в придбанні склотари різних об'ємів, кришки різних діаметрів, та залучати їх до співпраці з позивачем; зберегти існуючі взаємовідносини між позивачем і організаціями та підприємствами харчової промисловості, які раніше працювали з позивачем, не допустити розірвання ділових стосунків між ними; надавати консультації та роз'яснення з будь-яких питань, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, та безпосередньо брати участь у вирішенні різносторонніх питань господарювання позивача, а саме: розробка договірних схем з розрахунками ризиків, участь у переговорних процесах, супроводження процесів укладання угод, в т.ч. переддоговірна діяльність, розробка проектів договорів, угод, протоколів розбіжностей тощо, юридичний супровід під час проведення переговорів з контрагентами, а також контроль над дотриманням норм чинного законодавства, своєчасного забезпечення захисту прав і законних інтересів позивача, попередження та усунення порушень.

ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" було зобов'язане, зокрема, розглядати пропозиції позивача у 5-денний термін з дня їх надання, надавати письмові або усні висновки.

Винагорода 1,0 - 20,0% повинна була виплачуватися товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь" лише після надходження коштів від виробника на розрахунковий рахунок позивача за відвантажений товар у розмірі від 1 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. Якщо сума надходження коштів від виробника на розрахунковий рахунок позивача перевищувала б 1 000 000,00 грн., то винагорода товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" могла б змінюватися, але не могла б перевищувати 25,0%.

Даний договір набував чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2012.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" було надано суду копії реєстру документів за 01.07.2012 - 30.08.2013, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0716 від 16.07.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 524 від 16.07.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0724 від 24.07.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 873 від 24.07.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0731 від 31.07.2012 та додатку до нього, податкової накладної № 1180 від 31.07.2012, виписок з банку по особовому рахунку (Т. 1, арк. 73 - 86).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідний місяць.

З наявних в матеріалах справи копій вищевказаних додатків до актів здачі-прийняття робіт вбачається, що позивачем внаслідок нібито наданих ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" послуг було відвантажено відповідний товар на адресу ряду підприємств, процентну ставку винагороди з суми відвантаженого товару якої повинен був отримати контрагент позивача. Однак, позивачем на вимогу суду не було надано жодних доказів транспортування вказаного товару та наявності складу, на якому зберігався вказаний товар, довіреностей, виданих відповідним особам на отримання відповідного товару, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, куди саме, звідки та яким транспортним засобом здійснювались можливі перевезення товару та, як наслідок, чи були у позивача підстави сплачувати своєму контрагенту процентну ставку винагороди з суми відвантаженого товару.

Позиція відповідача ґрунтується на протоколі допиту свідка від 28.08.2012, проведеного оперуповноваженим ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Шамраєм С.В., згідно якого допитано засновника ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Під час допиту встановлено, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" він не мав ніякого відношення, документи фінансової звітності вказаного підприємства він не підписував, статут не складав, у зв'язку з скрутним становищем зареєстрував вказане підприємство за грошову винагороду у розмірі 200 доларів США.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" гр. ОСОБА_2 в копіях актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додатків до них, податкових накладних виконані іншою особою.

Крім цього, позиція відповідача ґрунтується на висновках перевірки ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС контрагента позивача - ТОВ "Онікс компані ЛТД", за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Онікс компані ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період з листопада - грудня 2011 року по січень - березень 2012 року" від 15.03.2013 № 531/22.4-13/37817014.

Так, згідно висновків даного акту встановлено, що господарські операції між ТОВ "Онікс компані ЛТД" та контрагентами-постачальниками та покупцями не підтвердились, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Онікс компані ЛТД" та контрагентами були фіктивними правочинами та такими, що вчинялись без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім цього, відповідач послався на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2013 по справі № 761/12023/13-к, згідно якого дії відповідної особи, а саме придбання ТОВ "ТД ОСА" (код за ЄДРПОУ 35995417) шляхом перереєстрації на іншу відповідну особу, були направлені на легалізацію суб'єкта підприємництва - юридичної особи, без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, а з метою використання вказаного підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ "Онікс компані ЛТД".

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс компані ЛТД" з ПП "Алекспром" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ПП "Алекспром" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості товарів, оформлених як придбані у ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" та ТОВ "Онікс компані ЛТД".

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом не отримано належних доказів надання ТОВ "Онікс компані ЛТД" і ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" відповідних послуг позивачу та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Отже, суд дійшов до висновку про підтвердження висновків Акту перевірки про те, що фактично послуги ТОВ "Онікс компані ЛТД" і ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" позивачу не надавались та не були використані у господарській діяльності позивача.

Відсутність доказів надання послуг та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих послуг, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України є обґрунтованими, а оскаржувані ППР № 0001962201, ППР № 0001972201 та ППР № 0001982201 прийнятими в межах повноважень і в спосіб, передбачені діючим законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ПП "Алекспром" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов приватного підприємства "Алекспром" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова