Постанова

від 23.08.2013 по справі 801/7540/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2013 р. (15:00) Справа №801/7540/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю. за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Заступника прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Євпаторійський міський центр зайнятості

про стягнення заборгованості в сумі 68 667,00 грн.

за участю:

Прокурора - Дугаренко Р.І., наказ № 1987н від 05.08.2013 року, паспорт НОМЕР_1;

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився,

Обставини справи: Заступник прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" про стягнення 68 667,00 грн. адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями і Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р., адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. На думку заступника прокурора м. Євпаторії та позивача посадовими особами відповідача порушено порядок складання форми звітності та перерахування до Фонду адміністративно-господарських санкцій за недоотримання 4% квоти щодо працевлаштування інвалідів за 2010рік.

Постановою суду від 27.03.2012 року по справі № 2а-10539/11/0170/9 позовні вимоги задоволені повністю. Судом стягнуто з Комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" (АР Крим, м. Євпаторія, вул. Бєлінського, б. 1; код ЄДРПОУ 03328853, р/р 26007054903587, КРУ "Приватбанк", м. Сімферополь, МФО 384436, або іншого рахунку) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( м. Сімферополь, вул. Крилова 133, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798, р/р 31213230700015) 68 667,00 грн. адміністративно - господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2010 рік.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2012 року по справі № 2а-10539/11/0170/9 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013 року № К/800/1431/13 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Після отримання справи № -10539/11/0170/9 Окружним адміністративним судом АР Крим для здійснення нового судового розгляду, справі привласнено № 801/7540/13-а.

Після здійснення автоматичного розподілу, справу № 801/7540/13-а передано на розгляд судді Кащеєвій Г.Ю.

Ухвалою від 30.07.2013 року суддя Кащєєва Г.Ю. прийняла до свого провадження справу № 801/7540/13-а за позовом Заступника прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" про стягнення заборгованості в сумі 68 667,00 грн.

У судове засідання, яке відбулось 23.08.2013 року представник Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, надав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання, яке відбулось 23.08.2013 представник відповідача не з'явився, про дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання надав пояснення стосовно позовних вимог.

У судове засідання, яке відбулось 23.08.2013 представник третьої особи не з'явився, про дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до судового засідання надав пояснення стосовно позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" (далі -КП "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького") зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 24.09.1993р.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875-XII (далі - Закон).

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Основні правила визначення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та застосування штрафних санкцій за невиконання цього нормативу встановлено статтями 19, 20 Закону.

Суд зазначає, що при вирішенні даного спору враховуються всі обставини, визначені чинним законодавством, що регулює працевлаштування інвалідів та відповідальність роботодавців за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що приводить суд до висновку про необхідність дослідження наступних факторів:

- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;

- інформування органів працевлаштування про наявність вакантних місць;

- спрямування органами працевлаштування інвалідів до роботодавців;

- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів, направлених спеціальними органами.

Відповідно до ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Згідно з ст. 19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007р. № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007р. за № 117/13384, затверджено форму звітності № 10-ПІ.

Відповідно до пункту 2.1 чинної форми звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем було подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42 (далі Звіт), який було складено не належно, у графі " 06" відсутня сума нарахованих адміністративно-господарських санкцій, що підлягає перерахуванню до Фонду.

Судом також з'ясовано, що зазначене порушення відповідачем усунено (08.06.11р. прокуратурою м. Євпаторії внесено припис щодо усунення порушень вимог закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", який 22.06.11р. розглянуто та задоволено).

Таким чином Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ, відповідач самостійно визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 8 місць. Він зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2010 році у кількості 199 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність склала 5 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" склала 8 осіб; фонд оплати праці штатних працівників склав 4555 тис. грн. (а.с.9).

Суд зазначає, що відповідач самостійно у вищенаведеному звіті визначив суму адміністративно-господарських санкцій - 68667,00грн.

Позивач та прокурор, як на підставу для задоволення позовних вимог посилаються, на те, що відповідачем у 2010 році не було працевлаштоване встановленої необхідної кількості інвалідів, тоді як відповідач повинен був самостійно сплатити суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 68667,00грн за 8 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними, але цього зобов'язання не виконав, що і стало підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за № 1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій".

У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", зазначено, що відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Під час розгляду справи судом надіслано запит до Євпаторійського міського центру зайнятості, на який отримано відповідь від 03.02.2012р. № 447. У наведеній відповіді зазначено, що довідка Євпаторійського міського центру зайнятості від 05.10.11р. №2450, на яку посилається позивач, була надана після проведення аналізу електронної бази даних служби зайнятості. Після проведення аналізу архіву звітів за формою 3-ПН на паперових носіях було виявлено, що КП "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" у вказаний період надало 10 звітів.

Суд зазначає, що надання звітності в електронній формі здійснюється згідно Порядку подання звітності в електронній формі, затвердженого наказом Держкомстату від 12.03.2009 року № 17.

Вказаним Порядком передбачено отримання страхувальником двох квитанцій про подання електронного звіту:

- квитанція про одержання звіту в електронній формі (перша квитанція) - електронний документ, що формується центром обробки електронних звітів або оператором та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі;

- квитанція про приймання звіту в електронній формі (друга квитанція) - електронний документ, що формується центром обробки електронних звітів та засвідчує факт і час приймання (неприймання) звіту в електронній формі та внесення його даних до бази даних АЗ

Згідно п. 3.8. Порядку, у разі не надання страхувальнику другої квитанції впродовж терміну, визначеного технічним регламентом центру обробки електронних звітів, або надання квитанції про доопрацювання електронного звіту, відповідний звіт вважається не прийнятим.

Незважаючи на те, що згідно архіву електронних документів, призначенням якого є централізоване збереження документів (звітів і квитанцій), квитанції про надання до Євпаторійського міського центру зайнятості КП "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" звітів за формою 3-ПН відсутні, суд вказує, що Євпаторійським міським центром зайнятості підтверджено що на протязі 2010 року КП «Трамвайне управління ім.. І.О. Пятецького» надало 10 звітів на паперових носіях за формою 3-ПН (про наявність вакансій).

Отримання звітів на паперових носіях Євпаторійського міського центру зайнятості підтверджується журналом вхідної кореспонденції, який надано третьою особою по справі.

На підстав викладено судом зроблено висновок, що у 2010 році КП «Трамвайне управління ім.. І.О. Пятецького» надало 10 звітів, тобто протягом 10 місяців 2010 року відповідачем виконані усі зобов'язання стосовно надання до Євпаторійського міського центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць (вакансій), тобто вжити вичерпані заходи щодо недопущення правопорушень.

Відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" відповідач у 2010 повинен був надати 12 звітів формі 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", але відповідачем не доведено належним чином подання до міського центру зайнятості 2 звітів, а саме матеріали справи свідчать про те, що позивачем надані наступні звіти:

- Звіт про наявність вакансій станом на 02.12.2010 року (а.с. 250-251);

- Звіт про наявність вакансій станом на 09.11.2010 року (а.с. 252-253);

- Звіт про наявність вакансій станом на 07.10.2010 року (а.с. 254-255);

- Звіт про наявність вакансій станом на 08.09.2010 року (а.с. 256-257);

- Звіт про наявність вакансій станом на 05.08.2010 року (а.с. 258-259);

- Звіт про наявність вакансій станом на 06.07.2010 року (а.с. 260-261);

- Звіт про наявність вакансій станом на 11.06.2010 року (а.с. 262-253);

- Звіт про наявність вакансій станом на 06.05.2010 року (а.с. 264-265);

- Звіт про наявність вакансій станом на 07.04.2010 року (а.с. 267)

- Звіт про наявність вакансій станом на 03.03.2010 року (а.с. 266)

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що ним надавались у 2010 році звіти у січні і лютому місяцях, надання «перших» електронних квитанцій про подання звітності по формі 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" за січень-лютий 2010 року суд не може прийняти як належні докази виконання відповідачем своїх обов'язків стосовно надання звітності до Євпаторійського міського центру зайнятості.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 20 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. 4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2011 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено надання звітності по формі 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" за січень-лютий 2010 року суд вважає, що за 2 місяця 2010 року відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11444,50 грн. = (68667 (сума санкцій за 2010 рік):12місяців )Х2 (місяця).

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2010 році 8 інвалідів, також не надано суду доказів сплати за непрацевлаштування інвалідів адміністративно - господарських санкцій у розмірі 11444,50 грн. за січень-лютий 2010 року, а також не доведено подання щомісячних звітів (2 шт. за січень-лютий) до місцевого центру зайнятості про наявність вакансій.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 11444,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" (АР Крим, м. Євпаторія, вул. Бєлінського, б. 1; код ЄДРПОУ 03328853, р/р 26007054903587, КРУ "Приватбанк", м. Сімферополь, МФО 384436, або іншого рахунку) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( м. Сімферополь, вул. Крилова 133, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798, р/р 31213230700015) 11444,50 грн. адміністративно - господарських санкцій за робочі місця, не зайняті інвалідами за січень, лютий 2010 рік.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.