Ухвала

від 15.01.2015 по справі 801/7540/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/800/58555/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за позовом Заступника прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького", третя особа Євпаторійський центр зайнятості про адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Заступник прокурора м. Євпаторії звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" про стягнення заборгованості в сумі 68667,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами відповідача порушено порядок складання форми звітності та перерахування до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій за недоотримання 4% квоти щодо працевлаштування інвалідів за 2010 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 11444,50 грн. адміністративно-господарських санкцій за робочі місця, не зайняті інвалідами за січень, лютий 2010 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17023767 від 16.08.2013 року комунальне підприємство "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" зареєстроване як юридична особа 24.09.1993 року

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено надання звітності по формі 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" за січень-лютий 2010 року, у зв'язку з чим за 2 місяця 2010 року відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11444,50 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома. Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною восьмою статті 69 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 року №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384, затверджено форму звітності №10-ПІ.

Пунктом 2.1 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року встановлено, що звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.06.2011 року Прокуратурою м. Євпаторії внесено припис №2198вх/11 на адресу комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" щодо усунення порушень Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" та вжиття невідкладних заходів щодо усунення порушень законодавства про соціальний захист інвалідів, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано скласти уточнену форму звітності №10-ПІ за 2010 рік та перерахувати Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за недоотримання 4% квоти працевлаштування інвалідів, який 22.06.2011 року було розглянуто та задоволено.

У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПІ відповідач самостійно визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 8 місць, зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2010 році у кількості 199 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність склала 5 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" склала 8 осіб; фонд оплати праці штатних працівників склав 4555 тис. грн.

Так само відповідачем самостійно у зазначеному звіті визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 68667,00грн.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Абзацом 1 Загальних положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №420 від 19.12.2005 року, встановлено, що відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Згідно відповіді Євпаторійського міського центру зайнятості №447 від 03.02.2012 року, наданій на запит суду, зазначено, що довідка Євпаторійського міського центру зайнятості №2450 від 05.10.11 року, на яку посилається позивач, була надана після проведення аналізу електронної бази даних служби зайнятості. Після проведення аналізу архіву звітів за формою 3-ПН на паперових носіях було виявлено, що комунальне підприємство "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" у вказаний період надало 10 звітів.

Порядком подання звітності в електронній формі, затвердженим наказом Держкомстату від 12.03.2009 року №17, передбачено отримання страхувальником двох квитанцій про подання електронного звіту: квитанція про одержання звіту в електронній формі (перша квитанція) - електронний документ, що формується центром обробки електронних звітів або оператором та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі; квитанція про приймання звіту в електронній формі (друга квитанція) - електронний документ, що формується центром обробки електронних звітів та засвідчує факт і час приймання (неприймання) звіту в електронній формі та внесення його даних до бази даних АЗ.

Відповідно до пункту 3.8. Порядку подання звітності в електронній формі, затвердженим наказом Держкомстату від 12.03.2009 року №17, у разі не надання страхувальнику другої квитанції впродовж терміну, визначеного технічним регламентом центру обробки електронних звітів, або надання квитанції про доопрацювання електронного звіту, відповідний звіт вважається не прийнятим.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що незважаючи на те, що згідно архіву електронних документів, призначенням якого є централізоване збереження документів (звітів і квитанцій), квитанції про надання до Євпаторійського міського центру зайнятості комунальним підприємством "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" звіти за формою 3-ПН відсутні, отримання протягом 2010 року звітів на паперових носіях за формою 3-ПН (про наявність вакансій) Євпаторійським міським центром зайнятості підтверджується журналом вхідної кореспонденції.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у 2010 році комунальним підприємством "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" надано 10 звітів, тобто протягом 10 місяців 2010 року відповідачем виконані усі зобов'язання стосовно надання до Євпаторійського міського центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць (вакансій), тобто вжити вичерпані заходи щодо недопущення правопорушень.

Проте, в порушення вимог частини четвертої статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" відповідачем замість 12 звітів формі 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" надано до Євпаторійського міського центру зайнятості лише 10 звітів, а саме: звіт про наявність вакансій станом на 02.12.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 09.11.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 07.10.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 08.09.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 05.08.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 06.07.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 11.06.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 06.05.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 07.04.2010 року; звіт про наявність вакансій станом на 03.03.2010 року.

При цьому, матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідачем у січні та лютому 2010 року надавались до Євпаторійського міського центру зайнятості вказані звіти за формою 3-ПН.

Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Аналогічні положення містяться у пункті 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року, відповідно до якого роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок до 15.04.2011 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013 року судами попередніх інстанцій перевірено обґрунтованість розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, які підлягають стягненню, та з урахуванням того, що відповідачем протягом березня-грудня 2010 року надавались звіти по формі №3-ПН, тобто, суб'єктом господарювання вжити вичерпні заходи щодо недопущення правопорушення у вказані періоди, та приймаючи до уваги те, що відповідачем не доведено надання звітності по формі 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" за січень-лютий 2010 року, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що за 2 місяця 2010 року відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 11444,50 грн. = (68667 (сума санкцій за 2010 рік) : 12 місяців) х 2 (місяця).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)