Постанова

від 20.08.2013 по справі 815/2284/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р.Справа № 815/2284/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства ремонтно-будівельного управління №5 Одеського міського ПБ рембудтреста на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013р. по справі за адміністративним позовом Державного підприємства ремонтно-будівельного управління №5 Одеського міського ПБ рембудтреста до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013р. Державне підприємство ремонтно-будівельного управління №5 Одеського міського ПБ рембудтреста звернулось в суд із позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправним дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 25.09.2012р. по 08.10.2012р. ДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП РБУ №5 ОМПБ Рембудтреста щодо підтвердження взаємовідносин із платниками податків ТОВ "СВН-АНТАРЕКС" за період червень 2012р., ТОВ "ЗБУТПРОЕКТ-1" за період грудень 2011р., ТОВ "Єнтхілл" за період березень-квітень 2012р. За результатами перевірки складений акт від 15.10.2012р. за №6253/22-5/3331625, в висновках якого зазначені порушення податкового законодавства України.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012р. №0001762250 за яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 462462грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 154261грн., від 1 листопада 2012р. №0001822250 за яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 755280грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 377640,17грн.

Позивач зазначає, що не згоден з висновками акту перевірки, вважає їх необґрунтованими, дії податкового органу по проведенню перевірки незаконними та такими, які суперечать вимогам законодавства України, а винесені податкові повідомлення-рішення відповідно підлягають скасуванню. Тому позивач просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013р. В задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій не надано кошторисну документацію, договорами не обумовлений порядок доставки товару, на час перевірки була відсутня первинна документація по одному з контрагентів, а також постачальників не можливо встановити за місцем знаходження.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів та правильного застосування норм процесуального права.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про задоволення вимог, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП РБУ №5 ОМПБ Рембудтреста щодо підтвердження взаємовідносин із платниками податків ТОВ "СВН-АНТАРЕКС" за період червень 2012р., ТОВ "ЗБУТПРОЕКТ-1" за період грудень 2011р., ТОВ "Єнтхілл" за період березень-квітень 2012р. За результатами перевірки складений акт від 15.10.2012р. за №6253/22-5/3331625, в висновках якого зазначені порушення податкового законодавства України. За результатами перевірки складено акт №6253/22-5/3331625 від 15.10.2012р. яким встановлено порушення: 1) п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 755 280,33грн. в тому числі по періодах: грудень 2011 року - 134 793,21грн., березень 2012р. - 91 257,45грн., квітень 2012р. - 202 572,70 грн.., червень 2012р. - 326 656,97грн. внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму 755280,33грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: грудень 2011р. - 134 793,21грн., березень 2012р.- 91 257,45грн., квітень 2012р. - 202 572,70 грн. червень 2012р. - 326 656,97грн.; 2) п.138.2 ст.138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на 35 804грн., безпідставно в деклараціях з податку на прибуток включило до складу валових витрат суми витрат по постачальникам ТОВ «Ентхілл» код ЄДРПОУ 37331553, ТОВ «СВН-АНТАРЕКС» код ЄДРПОУ 36124253, ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» код ЄДРПОУ 37617581: IV квартал 2011р. на загальну суму 669 305,83грн., - 1 півріччя 2012р. на загальну суму 1 469 150,73грн., чим занижено податок на прибуток на загальну суму 462 462грн., в т.ч.: IV квартал 2011р. на загальну суму 153 940грн., - 1 півріччя 2012р. на загальну суму 308 522грн.

Виходячи із висновків акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012р. №0001762250 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 462462грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 154261грн., від 1 листопада 2012р. №0001822250 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 755280грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 377640,17грн.

Свій висновок ДПІ по ТОВ «СВН-АНТАРЕКС» обґрунтовує тим, що по укладеним договорам субпідряду не можливо встановити ким здійснюється доставка будівельних матеріалів, яким чином здійснюється передача будівельного матеріалу, з актів приймання виконаних робіт не можливо підтвердити факт надання послуг; по ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» обґрунтовує тим, що підприємство не знаходиться за місцем, директора не можливо знайти, в договорах не обумовлений термін виконання робіт та порядок розрахунку що ставить під сумнів факт отримання робіт; по ТОВ «Ентхілл» обґрунтовує тим, що з підприємством не можливо провести зустрічну перевірку, кількість працівників складає одна особа, директор спростовує господарську діяльність, в договорах не визначений порядок доставки товару.

На підтвердження реальності господарських операцій між контрагентами, правильності бухгалтерського та податкового обліку позивачем долучені до матеріалів справи первинні документи по операціям із ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1», а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт між позивачем та контрагентами, податкові накладні, довідки про вартість виконаних ними будівельних робіт, платіжні доручення на оплату робіт, акти приймання виконаних робіт, а також акти виконаних будівельних робіт, між замовниками та позивачем, в рамках яких позивач залучав ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» в якості субпідрядників.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

З наведеного вбачається, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 та пунктів ст.198ПК України у вигляді не підтвердження належним чином складеними первинними документами та податковими накладними валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям із ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються іншими доказами по справі.

Вирішуючи вказаний спір колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено і судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг у ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» в реальності не надавались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента послуг. Однак, оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

ДПІ посилається на акт ДПІ у Дарницького району м.Київа від 06.07.2012р. (т.3 а.с.96-98) про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Ентхілл», акт ДПІ в Шевченківському районі м.Київа від 22.02.2012р. (т.3 а.с.99-105) про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1», на висновок експерта від 27.06.2012р. щодо дійсності підпису ОСОБА_2 директора ТОВ «Ентхілл» (т.3 а.с.113-116). Однак, крім вказаних посилань ДПІ не надала достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання послуг у вказаних контрагентів. В той же час, на думку колегії, наведені документі не може бути належним доказом порушень саме позивачем вимог податкового законодавства.

Судова колегія вважає, що податкове законодавство не передбачає відповідальності платника податків за дії його контрагентів, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Зазначені в актах перевірок результати перевірочної роботи по ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1», з якими ДПІ пов'язує безтоварність операцій із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведених позивачем з ним операцій. Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вказаного контрагента, в матеріалах справи відсутні.

Слід також зазначити, що під час проведення господарської операції із суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності, платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності свого контрагента і реально отримати товари (роботи чи послуги) від фізичних осіб, які діють від імені такого контрагента і мають наміри порушити податкове законодавство, або ж бути обізнаним щодо фіктивності такого контрагента, і використовувати його з метою незаконної конвертації грошових коштів, завищення своїх валових витрат та податкового кредиту.

При цьому в першому випадку дії платника податків є добросовісними, і такими, що не порушують приписи податкового законодавства, а в другому випадку його дії є незаконними, що вичиняються із прямим умислом на порушення норм податкового законодавства і тягнуть як податкову, так і кримінальну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких злочинних дій, і не надає докази притягнення посадових осіб позивача та осіб, які причетні до діяльності вищевказаного контрагента, до кримінальної відповідальності за такі дії.

Виходячи з наведеного, можливо дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та валових витрат, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Що стосується пояснень директора ТОВ «Ентхілл» ОСОБА_2, наданих ДПІ на підтвердження своєї позиці, у судової колегії виникають обґрунтовані сумніви щодо правдивості таких пояснень, оскільки ця особа при наданні пояснень не попереджалась про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а дача ним таких пояснень може бути обумовлена його наміром ухилитися від відповідальності за можливі негативні результати діяльності ТОВ «Ентхілл».

Крім того, ДПІ не довела, що копія пояснень ОСОБА_2 долучена до матеріалів даної адміністративної справи з дотриманням законодавства, оскільки залишається невідомим, у зв'язку з якою справою, оперативно-розшуковою чи кримінальною були відібрані ці пояснення у ОСОБА_2 і на підставі якого процесуального документа копія цих пояснень була вилучена зі справи в якій ці пояснення надавались, та були передані до матеріалів даної справи.

Згідно з п.3 ст.70КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям із ТОВ «Ентхілл», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ЗБУТПРОЕКТ-1» є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про правомірність дій та рішень ДПІ.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства ремонтно-будівельного управління №5 Одеського міського ПБ рембудтреста - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013р. - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012р. №0001762250 за яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 462462грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 154261грн., від 1 листопада 2012р. №0001822250 за яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 755280грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 377640,17грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства ремонтно-будівельного управління №5Одеського міського ПБ рембудтреста сплачений судовий збір у розмірі 2294грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко