Постанова

від 23.08.2013 по справі 920/750/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 920/750/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Пейкова І.О. - дов. б/н від 02.01.2013р.,

третьої особи - Пейкова І.О. - дов. № 1582/02 02 02-17 від 02.08.2013р.,

відповідача за первісним позовом - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом, Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист", м. Суми, (вх. №2305С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 04.07.2013р. у справі № 920/750/13

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сумська міська рада, м. Суми

до Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист", м. Суми

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

та за зустрічним позовом Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист", м. Суми

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

про визнання дійсним договору користування нерухомим майном № УМКВк-015 від 30.10.2008 р.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.07.2013 р. у справі № 920/750/13 (суддя Моїсеєнко В.М.) первісний позов задоволено. Зобов'язано Сумське міське громадське формування з охорони громадського порядку "Захист" повернути нежитлові приміщення площею 83,7 кв. м., що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Покровська, 25, Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради. Стягнуто з Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист" на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 1147 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову про визнання дійсним договору користування нежитловими приміщеннями № УМКВк-015, укладеного між сторонами 30.10.2008р. - відмовлено.

Відповідач за первісним позовом з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у первісному позові та задовольнити зустрічний позов, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність необхідності нотаріального посвідчення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного строком на три роки і більше, до договору найму, укладеного на невизначений строк, тому, неправильно застосував ч. 2 ст. 793 ЦК України. На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не прибув, 15.08.2013р. від нього надійшов лист (вх. № 6928), в якому він просить розглядати вказану справу без участі його представника.

Позивач за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Третя особа також відзиву на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні повністю підтримала вимоги позивача за первісним позовом.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом, передбаченим статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача за первісним позовом за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та третьої особи, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2008 року між Управлінням комунального майна Сумської міської ради, та Сумським міським громадським формуванням охорони громадського порядку "Захист" був укладений договір користування майном № УМКВк-015, за умовами якого (наймодавець) передає, а наймач (відповідач) приймає у безкоштовне постійне користування на умовах визначених цим договором майно, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Жовтнева (нині вул. Покровська), 25, площею 83,7 кв. м.

У відповідності до п. 1.4 договору, майно надане у безкоштовне постійне користування на підставі рішення Сумської міської ради V скликання XIII сесії від 06.02.2008р. № 1216-МР "Про передачу в безкоштовне постійне користування майна комунальної власності територіальної громади м. Суми".

Також, цим договором передбачено, що майно передається у безкоштовне постійне користування наймачу для використання його в якості службового приміщення; приміщення надане відповідачу для здійснення статутної діяльності - взаємодії з органами внутрішніх справ.

Наймач зобов'язаний використовувати майно у відповідності до умов та за призначенням, визначеним у п. 1.3. договору, без права перепрофілювання.

30.10.2008р. сторонами у справі складений акт прийняття-передачі нерухомого майна по договору.

28.09.2011р. Сумською міською радою прийняте рішення № 808-МР "Про передачу в господарське відання та на баланс Комунальному підприємству "Муніципальна охорона" Сумської міської ради майна комунальної власності територіальної громади м. Суми, пунктом 1 якого позивача зобов'язано передати нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Покровська, 25 загальною площею 83,7 кв. м. Комунальному підприємству "Муніципальна охорона".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду Сумської області від 12.02.2013р. по справі № 5021/176/12 за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради до Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист", м. Суми, про дострокове розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення, яким встановлено, що предметом даного спору є безкоштовне постійне користування нерухомим майном (нежитловим приміщенням).

Відповідно до ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу ("Найм (оренда)").

Згідно зі ст. 831 ЦК України, якщо сторони договору позички не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

У відповідності до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону в разі найму нерухомого майна за три місяці.

Відповідно до ч. 3 ст. 828 ЦК України, договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до ст. 793 цього Кодексу.

Стаття 793 ЦК України передбачає, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а договір строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Вимога про обов'язкову державну реєстрацію договору позички нерухомого

майна не передбачена ні безпосередньо главою 60 ("Позичка") ЦК України, ні

ст. 793 цього Кодексу, норми якої відсильно визначені для форми договору позички

нерухомого майна як обов'язкові.

При цьому, ст. 828 ЦК України, що регулює форму договору позички нерухомого майна, не відсилає до будь-яких інших статей, які регулюють найм, крім ст. 793 ЦК України. В тому числі відсутня пряма відсилка, зокрема, до ст. 794 ЦК України, якою встановлена обов'язкова державна реєстрація договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менше, ніж три роки.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що оскільки предметом договору № УМКВ-0015 від 30.10.2008р. є нерухоме майно, тому, він підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Враховуючи вищевикладене, заявник апеляційної скарги неправомірно посилається на відсутність необхідності нотаріального посвідчення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Крім того, як було встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 12.02.2013р. по справі №5021/176/12, в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази ухилення (відмови) сторін договору від пропозицій іншої сторони щодо його нотаріального посвідчення, оскільки ними взагалі не проявлялась будь-яка ініціатива щодо такого посвідчення і документальні докази протилежного у сторін, згідно пояснень їх представників, відсутні. Сторонами не було вчинено жодних дій для подолання наведеного непорозуміння. .

Таким чином, судом першої інстанції по справі № 5021/176/12 встановлено факт нікчемності договору № УМКВк-015 від 30.10.2008р., укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради і Сумським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку "Захист".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним, тобто таким, що не породжує для сторін жодних прав та обов'язків.

Частина 5 статті 216 ЦК України передбачає, що будь-яка заінтересована сторона має можливість звернення до суду із самостійною вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилань відповідача за первісним позовом стосовно того, що сплинув строк позовної давності до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що суд першої інстанції правильно не застосував позовну давність, оскільки факт нікчемності правочину - договору від 30.10.2008р. № УМКВк-015 встановлений судовим рішенням від 12.02.2013р. по справі № 5021/176/12, а отже, строк позовної давності не сплинув. Тому, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що строк сплинув 30.10.2011р. після початку виконання договору користування майном з 30.10.2008р., через три роки, є безпідставними.

Що стосується зустрічного позову про визнання дійсним правочину - договору від 30.10.2008р. № УМКВк-015, то судова колегія вважає, що як вже було зазначено раніше, рішенням господарського суду Сумської області від 12.02.2013р. по справі № 5021/176/12 встановлений факт нікчемності цього правочину, а також факт того, що відсутні докази ухилення (відмови) сторін договору від пропозицій іншої сторони щодо його нотаріального посвідчення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позиція позивача за зустрічним позовом суперечить матеріалам справи, і тому, правильно відмовив в задоволенні зустрічної позовної заяви.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Сумської області від 04.07.2013 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Сумської області від 04.07.2013 р. у справі № 920/750/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.08.2013 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В

Суддя Россолов В.В.