Постанова

від 16.08.2013 по справі 920/1023/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15 " серпня 2013 р. Справа № 920/1023/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гончар Т.В.,суддя Потапенко В.І.,суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Євтушенку В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Литвиненко В.О., довіреність без номера від 18.06.2013 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2353 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 02 липня 2013 року у справі № 920/1023/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Комфорт-С", м. Суми

до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми

про стягнення 58818, 54 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Комфорт-С" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради про стягнення з відповідача 58818,54 грн., в тому числі: 58187,24 грн. зоборгованості з оплати виконаних робіт за договором підряду № 153 від 13.11.2012 р. та нарахованих на цю заборгованість за період з 21.05.2013 р. по 11.06.2013 р. 526,08 грн. пені та 105, 22 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.07.2013 р. у справі № 920/1023/13 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено повністю.

З відповідача на користь позивача стягнуто 58818,54 грн. заборгованості та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скрагу, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що господарським судом Сумської області не було прийнято до уваги те, що надані позивачем на підтвердження факту виконання робіт за договором підряду № 153 від 13.11.2012 р. акти виконаних робіт не є належними доказами, оскільки в порушення пункту 5.7 договору не погоджені з відповідними головами ОСББ та ЖБК та підписані з боку відповідача неповноважними працівниками шляхом факсимільного відтворення підпису директора підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання не скористався своїм правом на участь в ньому, тому справа розглядається за відсутності його представника, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 13.11.2012р . між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Комфорт-С" та відповідачем -Комунальним підприємством "Сумижитло" Сумської міської ради було укладено договір підряду № 153.

Згідно з п. 1.1. даного договору підрядник зобов'язується за дорученням замовника та у відповідності з вимогами цього договору виконувати роботи з прибирання прибудинкових територій (в т.ч. знесення аварійних дерев та гілок, вивезення дерев, гілок та листя, покос трави), сходових кліток, підвалів, технічних поверхів та покрівель, вивезення снігу, згідно із переліком житлових будинків та у періодичності встановлених додатками до договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи у розмірах встановлених додатками до договору.

Відповідно до п. 2.2.5 договору відповідач зобов'язаний оплачувати виконану роботу за актом приймання-передачі, а згідно з п. 2.5.2 - позивач має право отримувати плату за виконані роботи.

Згідно п. 6.1. договору підряду № 153 від 13.11.2012р. відповідач протягом 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт оплачує виконані позивачем роботи шляхом перерахунку коштів на розрахункових рахунок позивача.

Розділом 5 договору встановлено порядок приймання виконаних робіт.

Так, згідно з пунктом 5.1. договору по фактично виконаним роботам підрядник, до третього числа кожного наступного за звітним місяця складає та надає замовнику для перевірки та підписання акти приймання виконаних робіт по кожному виду робіт та по кожному будинку окремо.

Відповідно до пункту 5.2 договору замовник протягом 5 днів з моменту отримання від підрядника акту приймання виконаних робіт, проводить перевірку виконаної роботи згідно з наданим актом та в разі відсутності зауважень, підписує акт виконаних робіт, про що повідомляє підрядника.

Відповідно до пункту 5.3. договору у разі, якщо в ході перевірки виконаних робіт у замовника виникнуть зауваження до якості та обсягу виконаних робіт підрядником сторони зобов'язані протягом 5 днів робочих днів скласти акт про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором.

Про складання акту про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором замовник повідомляє підрядника у телефонному режимі або факсом.

Неявка представників підрядника, повідомлених у відповідності до вимог п 5.4. для складання акту про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором не перешкоджає його складанню( п. 5.5. договору).

У разі неявки представників підрядника для складання акту про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором замовник зобов'язаний направити копію акту на адресу підрядника протягом 3-х робочих днів ( п 5.6 догвору).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 857 та ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, позивачем на виконання умов договору виконано роботи по прибиранню прибудинкових територій за квітень 2013р. на суму 58187,24 грн.

Виконання цих робіт підтверджується матеріалами справи, а саме: копіями актів виконаних у квітні 2013 р. робіт за договором підряду на суму 58 187 грн. 24 коп. ( т. 1 а.с.28-200), які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін , а також копією акту звірки розрахунків сторін по договору № 153 від 13.11.2012 р., підписаного директорами сторін та скріпленого їх печатками .

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що вказані акти виконаних робіт не підтверджують факту виконання позивачем робіт за договором № 153 від 13.11.2012 р., так як в порушення п 5.7 догогвору не погоджені з відповідними головами ОСББ та ЖБК та підписані з боку відповідача неповноважними працівниками шляхом факсимільного відтворення підпису директора підприємства.

Відповідно до ч. 3 статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання електронно-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститься зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Колегія суддів зазначає, що сам лише факт відсутності письмової угоди сторін на використання факсимільного відтворення підпису при підписанні актів виконаних за договором робіт та їх неузгодження з головами ОСББ та ЖБК не свідчить про невиконання цих робіт, оскільки передбачено ч. 3 ст. 207 ЦК України згода є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу, а матеріалами справи підтверджується, що використання факсимільного відтворення підпису на актах виконаних робіт відбувалось на виконання наказів директора відповідача № 21 від 04.08.2012 р., № 144 від 03.09.2012 р. та № 159/1 від 16.10.2012 р., який скріпляв ці акти печаткою відповідача , та який підтвердив заборгованість за цими актами в підписаному між директорами сторін та скріпленому їх печатками акті звірки розрахунків, а позивач в свою чергу не заперечував проти використання факсимільного відтворення підпису директора відповідача при підписанні згаданих актів.

Окрім цього відповідачем не складались акти про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором в порядку, що визначений пунктами 5.3, 5.4, 5.5., 5.6. договору, що також спростовує його доводи, що роботи за договором фактично не виконувались.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 24.09.2009 р. у справі № 19/75 та від 12.03 2009 р. у справі № 52/97-08.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення 58187,24 грн. зоборгованості з оплати виконаних робіт за договором підряду № 153 від 13.11.2012 р.

Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення нарахованих на вказану заборгованість за період з 21.05.2013 р. по 11.06.2013 р. 526,08 грн. пені та 105, 22 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було наведено вище, позивач виконав свій обов'язок по виконанню передбачених договором робіт, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити виконані роботи у встановлений договором строк, чого останнім не було здійснено.

Таким чином, відповідач є боржником по договору, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.5 договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від суми неоплачених робіт.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Зважаючи на вказані норми та факт прострочення відповідача, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення 526,08 грн. пені та 105, 22 грн. 3% річних є правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим це рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 02 липня 2013 року у справі № 920/1023/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів .

Постанову складено в повному обсязі 15.08.2013 р.

Головуючий суддя Гончар Т.В.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Гребенюк Н.В.