Рішення

від 20.08.2013 по справі 922/2618/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р.Справа № 922/2618/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ «Автопортал», м. Макіївка до ПП "Демис", м. Харків про стягнення коштів в сумі 24 000 грн. за участю сторін:

позивач - не з'явився

відповідач - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопортал" ( надалі - позивач) та просить суд стягнути з Приватного підприємства "Демис" ( надалі - відповідач) суму боргу 24 000 грн., та судовий збір .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору за № 3 від 23.03.2012 року на транспортно - експедиційне обслуговування та організацію перевезення автомобільним транспортом .

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки останнім не було отримано документів для здійснення оплати, а саме рахунку на оплату , оригінал накладної СМR завірений вантажоотримувачем та акту виконаних робіт, а також ті обставини, що вантаж був доставлений із затримкою. Штраф за 10 діб, на думку відповідача становить 4 000 грн., які він відмінусовує з оплати за перевезення. ( а.с.17).

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.03.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 3 транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезення автомобільним транспортом. ( а.с.8-9) .

Предметом даного договору є надання послуг з перевезення зовнішньоторгових та транзитних вантажів в міжнародному сполученні та по території України. ( п.1.1 договору). Сторони домовились, що відповідач не пізніше , чим за 2 доби запланованого перевезення надає позивачу "Заявку на перевезення", яка є додатком до договору та становить його невід*ємну частину (п.2.1 договору).

Розмір оплати послуг позивача фіксується в заявці. В розмір оплати не входять витрати по транспортуванню транспортного засобу до місця завантаження та після розвантаження ( п.5.1 договору). Разом з рахунком, сторони домовились надіслати позивачу оригінал накладної СМR яка засвідчена отримувачем вантажу та акт виконаних робіт ( п.5.2 договору). Відповідач зобов*язався оплатити рахунки позивача на протязі 7-ми банківських днів з моменту отримання документів ( п.5.4 договору).

Судом встановлено , що позивачем надана заявка від 23.03.2012 року, якою сторони погодили маршрут перевезення Харків - Алма ата, найменування вантажу - меблі, дату та час завантаження - 26.03.2012 року о 8 годині, строк доставки вантажу - Караганда 30.03.2012 року - 02.04.2012 року, вартість перевезення 47 000 грн., строки оплати - оплата 23 500 грн. до 06.04.2012 року, залишок 23500 грн. 10 днів після отримання оригіналу СМR та казахських ТТН з відміткою отримання вантажу та акту виконаних робіт ( а.с.10).

В матеріалах справи міститься рахунок - фактура № 04/050 від 12.04.2012 року на суму 47 000 грн. ( а.с.11)., СМR № 0363702 з відміткою вантажоотримувача "Вантаж прийнятий 12.04.2012 року в кількості 15 місць" .( а.с.12). Претензія на адресу відповідача з вимогою сплатити вартість наданих послуг в сумі 24 000 грн. (а.с.13-14).

Як доказ часткової оплати за надані послуги, позивач надає акт взаєморозрахунків за період з квітня 2012 року по березень 2013 року, та лист позивача б/н від 11.07.2013 року, яким останній повідомляє відповідача, що оригінал СМR був надісланий на адресу відповідача в червні 2012 року.

Суд встановив, що відповідач свій обов'язок не виконав, за перевезення не розрахувався частково, сума боргу на день звернення з позовом становить 24 000 грн.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "ДЕМИС" ( м. Харків. вул. Академіка Павлова, 132, кв.457 код ЄДРПОУ 36223890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопортал" ( м. Макіївка, Донецької області, вул. Магістральна, 1-г, код ЄДРПОУ 36835315) суму основного боргу 24 000 грн., судовий збір 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.08.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.