Постанова

від 27.08.2013 по справі 908/1199/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 908/1199/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі - територіальне відділення АМК),

на рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2013 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013

зі справи № 908/1199/13

за позовом територіального відділення АМК

до публічного акціонерного товариства "Світ", м. Запоріжжя (далі - Товариство),

про стягнення 50 000 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Харченко С.В.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2013 (суддя Немченко О.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013 (колегія суддів у складі: Агапов О.Л. - головуючий, судді Геза Т.Д. і Мартюхіна Н.О.): позов задоволено частково; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 3 750 грн. пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції і 1 720, 50 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і передати останню на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу з посиланням на статтю 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням названими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередні судові інстанції у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови виходили з таких обставин і висновків.

Згідно з рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 28.05.2012 № 29-рш у справі № 04/65-11 (далі - Рішення № 29-рш):

- дії Товариства, які полягають у встановленні у м. Запоріжжі для УДСО необґрунтованої вартості послуг з розміщення та організації обслуговування обладнання систем передавання тривожних сповіщень на місцевих телекомунікаційних мережах, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку відповідних послуг шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- відповідно до частини другої статті 52 Закону на Товариство за вчинення зазначеного порушення накладено штраф у сумі 50 000 грн.

Копія Рішення № 29-рш одержана Товариством 01.06.2012. Кінцевий термін для добровільної сплати штрафу (згідно із статтею 56 Закону) - 02.08.2012. Однак до настання цього терміну Товариство оскаржило Рішення № 29-рш до господарського суду.

02.07.2012 господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі № 5009/2455/12 за позовом Товариства до територіального відділення АМК про визнання згаданого рішення недійсним.

Територіальне відділення АМК подало до господарського суду зустрічний позов про стягнення з Товариства штрафу в сумі 50 000 грн.

Рішенням названого суду від 11.09.2012 у справі № 5009/2455/12 у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено.

06.11.2012 Донецьким апеляційним господарським судом порушено апеляційне провадження з перегляду зазначеного рішення господарським судом Запорізької області.

20.11.2012 постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2012 зі справи № 5009/2455/12 залишено без змін.

13.02.2013 порушено касаційне провадження у цій справі, за результатами якого постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2013 у справі № 5009/2455/12 згадані рішення і постанову попередніх судових інстанцій скасовано в частині задоволення зустрічного позову та в цій же частині прийнято нове рішення; у задоволенні зустрічного позову відмовлено; в іншій частині зазначені судові рішення залишено без змін.

Штраф у сумі 50 000 грн. було сплачено Товариством 11.03.2013 платіжним дорученням № 435963.

Територіальним відділенням АМК наведено розрахунок суми пені, згідно з яким остання стягується з 12.09.2012 по 05.11.2012, з 21.11.2012 по 12.02.2013, з 06.03.2013 по 10.03.2013 з урахуванням зупинення нарахування пені на час розгляду та перегляду господарським судом справи про визнання недійсним Рішення № 29-рш (згідно із статтею 56 Закону).

З 02.07.2012, тобто з дня порушення господарським судом провадження у справі про визнання Рішення № 29-рш недійсним, за відсутності обставин, передбачених частиною третьою статті 48 Закону, виконання даного рішення було зупинено на підставі положень частини четвертої статті 60 Закону. Отже, правомірними є вимоги територіального відділення щодо стягнення з Товариства пені в сумі 3 750 грн. (50 000 грн. штрафу х 1, 5% х 5 днів) за період з 06.03.2013 по 10.03.2013.

Відповідно до статті 56 Закону:

- рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України;

нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу;

нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Попередні судові інстанції у розгляді даної справи виходили, зокрема, з того, що "прийняте 11.09.2012р. рішення господарського суду Запорізької області про стягнення штрафу з відповідача набрало законної сили та припинило нарахування пені". Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки, як з'ясовано тими ж судовими інстанціями, зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2013 (зі справи № 5009/2455/12) з прийняттям нового рішення про відмову в позові про стягнення штрафу. Ухвалення неправосудного (незаконного та/або необґрунтованого) рішення, скасованого в подальшому судом вищої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в позові, не тягне за собою правових наслідків, передбачених в абзаці другому частини п'ятої статті 56 Закону, а тому ця норма безпідставно застосована судовими інстанціями до спірних правовідносин у даній справі.

Так само неправильно застосовано попередніми судовими інстанціями положення частин третьої та четвертої статті 48 Закону, в яких ідеться про зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, а не про припинення нарахування пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 цього законодавчого акта. Тобто згадані норми статті 48 Закону взагалі не підлягали застосуванню у вирішенні спору з даної справи.

У зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права попередніми судовими інстанціями не перевірено належним чином правильність нарахування заявленої до стягнення у цій справі суми пені та не встановлено пов'язаних з цим обставин, що є порушенням вимог частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак оскаржувані судові рішення згідно з пунктом 3 статті 111 9 і частиною першою статті 111 10 ГПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 7 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013 зі справи № 908/1199/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов