Постанова

від 27.08.2013 по справі 12/318

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 12/318

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу компанії "Лінкстар Лімітед", Кіпр,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013

зі справи № 12/318

за позовом приватного акціонерного товариства "Пирятинський сирзавод" (далі - Завод), м. Пирятин Полтавської області,

до Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), м. Київ,

компанії "Лінкстар Лімітед" (далі - Компанія),

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - відкрите акціонерне товариство "Промислове підприємство "Пищепром" (далі - Товариство), м. Чернігів,

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,

за участю представників:

Заводу - не з'явився,

Служби - Потоцького М.Ю.,

Компанії - Богдан І.А.,

Товариства - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Завод звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним свідоцтва України № 48734 на знак для товарів і послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2013 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді Доманська М.Л., Шипко В.В.), призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, та зупинено провадження у справі.

У прийнятті зазначених судових рішень попередні судові інстанції виходили з необхідності застосування спеціальних знань для правильного вирішення наявного спору, що потребує призначення відповідного експертного дослідження та зупинення провадження у справі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, посилаючись на наявність підстав для відмови в позові без проведення судової експертизи (через пропуск позовної давності та відсутність порушеного права, яке підлягало б судовому захисту).

Служба подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила в задоволенні скарги відмовити.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Служби та Компанії, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, застосуванню позовної давності має передувати встановлення як наявності відповідного права/інтересу, так і підстав для його судового захисту.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частиною першою статті 86 ГПК України встановлено, що якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

За приписами частини першої статті 111 13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Ні частиною першою статті 106 ГПК України, ані іншими нормами чинного процесуального законодавства не передбачено можливості окремого оскарження судового рішення про призначення судової експертизи.

Отже, ухвала місцевого господарського суду в частині призначення судової експертизи не підлягає ні апеляційному, ані касаційному перегляду.

Водночас суд першої інстанції, призначивши судову експертизу, правомірно зупинив провадження зі справи на підставі пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України, яка надає йому відповідні повноваження.

З огляду на наведене та керуючись статтями 111 9 - 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 зі справи № 12/318 залишити без змін, а касаційну скаргу компанії "Лінкстар Лімітед" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов