Постанова

від 15.04.2013 по справі 1-678/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-678/11

Провадження №1/761/100/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козятник Л.Г.

за участю секретарів Сухового П.І., Іващенко К.Ю., Артюхіної М.А., Павко К.М., Лело Г.Є., Медицької У.І.

прокурорів Беби Є.Г., Попова А.О., Ковальова А.В., Кобилянського О.М., Остапець С.С., Кацюби В.С.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Капустін-Яр-1 Астраханської області Російська Федерація, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин.

Так, 07 лютого 2008 року згідно з наказом № 92-о голови ДПА України в м. Києві, ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва.

У відповідності до ст. ст. 19 та 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на ОСОБА_2 як працівника спеціального підрозділу по боротьбі з податковими правопорушеннями покладені такі функціональні обов'язки: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; прийом і реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і правопорушення, віднесені до його компетенції, здійснення в установленому порядку їх перевірки і прийняття щодо них передбачених законом рішень.

Відповідно до наказу про розподіл обов'язків між заступниками начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва № 855 від 20 серпня 2010 року, на ОСОБА_2 були покладені функціональні обов'язки по керівництву роботою відділу оперативного супроводження ризикових підприємств; організація та контроль за веденням ОРД співробітниками відділу оперативного супроводження ризикових підприємств Головного відділу; організація роботи по протидії легалізації доходів отриманих злочинним шляхом та проведення заходів по протидії зовнішньоекономічним технологіям відмивання кримінальних доходів; координація роботи між податковою міліцією та управлінням реєстрації і обліку платників податків.

Також відповідно до посадової інструкції заступника начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, затвердженої 21 серпня 2010 року, до кола функціональних обов'язків ОСОБА_2 входило: здійснення контролю за станом роботи відділу оперативного супроводження ризикових підприємств; організація та контроль оперативної роботи відділу оперативного супроводження ризикових підприємств; контроль за проведенням оперативним складом відділу оперативного супроводження ризикових підприємств, оперативно - розшукових заходів по закріплених об'єктах обслуговування, направлених на розкриття замаскованих злочинів; надання практичної допомоги оперативному складу відділу оперативного супроводження ризикових підприємств в проведенні документування по заведених ОРС; організація координації роботи між податковою міліцією та управлінням реєстрації та обліку платників податків; організація роботи по боротьбі з легалізацією (відмиванням) грошових коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом; здійснення контролю за організацією роботи по відпрацюванню підприємств «мінімізаторів» та координація проведення заходів по розкриттю злочинів з іншими відділами.

Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_2 свідчить про те, що останній є представником влади, тобто особою, яка наділена правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Крім того, у відповідності до примітки 2 до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище є особи, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць, тобто ОСОБА_2 є службовою особою, яка займає відповідальне становище та у відповідності до ст. 16 цього ж Закону не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1, 5 Закону України «Про боротьбу с корупцією», а саме: сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг та надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Проте, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабар за наступних обставин.

В провадженні ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 77-00186, порушена старшим слідчим слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичуком О.В. за фактом створення невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Луганськ-Індустріал XXI Вік» та ТОВ «Укрбізнесінформ-Т» за ч. 2 ст. 205 КК України, за фактом підроблення невстановленою особою документів ТОВ «Транспортно-промислова компанія» за ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підроблення звітних документів ТОВ «НПВ «ОРТ», ТОВ «ВТП «Сорекс» та ТОВ «Фьйорг Альянс» за ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання ТОВ «Діонія-Н», ТОВ «Торговий дім «Промпідйомсервіс», ТОВ «Далріата-Плюс», ТОВ «Промтрейд», ТОВ «Геодепекс Контракт», ТОВ «Будконсалтпромторг», ТОВ «Морепродукт», ТОВ «Партнерська Агенція Контрол Якості», ТОВ «Світовід Призма», ПП «МК «Плюс», ТОВ «Дефіант Трейдінг», ТОВ «Юніон Джинс Мейкерс», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електродинамік», ТОВ «Калина 987», ПМП «Фірма «Вілс», ТОВ «Компанія «Арассер», ТОВ «Компанія «Укрінкомсервісгруп», ПП «Саксе Плюс», ЗАТ «Поліном», ПП «Стаком Баланс» за ч. 2 ст. 205 КК України, за фактом підроблення невстановленою особою документів Концерну «Енергопромінвест» за ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Анчоус Плюс» за ч. 2 ст. 205 КК України, за фактом створення невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Захід Інтеграція» за ч. 2 ст. 205 КК України, за фактом підроблення невстановленою особою документів «ТОВ «Сайвік» за ч. 1 ст. 205 КК України.

Вказана кримінальна справа 16 вересня 2010 року відповідно до вимог ст. 26 КПК України виділена старшим слідчим слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичуком О.В. в окреме провадження із кримінальної справи № 77-00166 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках розслідування вище вказаних кримінальних справ проводились слідчі дії та оперативно - розшукові заходи спрямовані на встановлення причетності до вчинення злочинів у сфері оподаткування службових осіб ТОВ «Сіберік - Україна» (код ЄДРПОУ 35265160), на посаді директора якого згідно наказу № К-1 від 13 липня 2009 року працював ОСОБА_4 Юридичне супроводження діяільності вказаного товариства здійснювала ОСОБА_3 на підставі договору № 03/11/2009/2 від 03 листопада 2009 року про надання юридичних послуг, який був укладений нею із ОСОБА_4

У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 з проханням з'ясувати обставини порушення вище вказаної кримінальної справи та, при можливості, вирішити питання про її закриття.

ОСОБА_3, виконуючи усне прохання ОСОБА_4, звернулась до свого знайомого ОСОБА_8, який працює на посаді заступника Голови УПМ ДПА у м. Києві. ОСОБА_8, в свою чергу, на початку листопада 2010 року познайомив її із ОСОБА_2

Під час зустрічі, що відбулась на початку листопада 2010 року в приміщенні УПМ ДПА у м. Києві, за адресою: м. Київ вул. Шолуденка № 31, ОСОБА_2, будучи представником влади, працівником правоохоронного органу, маючи злочинний умисел спрямований на отримання хабара, діючи з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_3, що він вирішить питання щодо закриття кримінальної справи № 77-00186 за умови передачі йому хабара в сумі 100000 доларів США. Зокрема, він пояснив, що в рамках розслідування кримінальної справи № 77-00186 відносно ОСОБА_4 буде порушена кримінальна справа за ст. 367 КК України, яка в послідуючому буде направлена до Подільського районного суду м. Києва для закриття на підставі п. 4 ст. 6 КПК України, тобто внаслідок акту амністії.

Про розмову із ОСОБА_2, зокрема запропонований ним варіант вирішення питання щодо закриття кримінальної справи № 77-00186, ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_4, який, не бажаючи настання негативних наслідків для ТОВ «Сіберік - Україна» та юридичних осіб, які мали фінансово - господарські відносини із вказаним товариством, погодився на вирішення питання про закриття кримінальної справи № 77-00186 у спосіб запропонований ОСОБА_2, а саме на підставі п. 4 ст. 6 КПК України, та передачу останньому хабара у вигляді грошових коштів в сумі 100000 доларів США.

18 листопада 2010 року, приблизно о 20 год. 15 хв., ОСОБА_3 зустрілась із ОСОБА_2 біля приміщення Національного цирку України, що знаходиться за адресою: м. Київ пр-т Перемоги № 2, та повідомила про готовність передати йому хабар в сумі 100000 доларів США за вирішення питання про закриття кримінальної справи № 77-00186. Також вона поцікавилась у ОСОБА_2 про можливість зменшення суми хабара, на що останній надав негативну відповідь.

Згідно попередньої домовленості, 22 листопада 2010 року, приблизно о 20 год. 10 хв., біля торгівельного центру «Променада центр», що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Овруцька № 18, ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_3, від якої, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Mitsubishi Padgero» д.н.з. НОМЕР_1, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надану йому державою владу, маючи злочинний умисел спрямований на одержання хабара, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, отримав частину хабара від обумовленої раніше суми, а саме грошові кошти в сумі 400000 грн., що є особливо великим розміром, тобто у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після одержання вказаних вище грошових коштів в сумі 400000 грн. ОСОБА_2 був затриманий співробітниками УБОЗ в м. Києві ГУ МВС України в м. Києві, а предмет хабара вилучений.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданої йому влади.

В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що на досудовому слідстві допущено неповноту та неправильність, які не може бути усунуто в судовому засіданні. Клопотання захисника, зокрема, обґрунтоване тим, що в ході судового розгляду було з'ясовано, що ОСОБА_2 не міг впливати на притягнення чи не притягнення до відповідальності ОСОБА_4, в розслідування кримінальної справи, яка перебувала в провадженні слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В. не втручався, вказівок по цій справі не давав, на хід розслідування не впливав і впливати не міг. Вказав, що слідчі дії на досудовому слідстві - огляд місця події та огляд грошових коштів, проведено з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Також звернув увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення ОСОБА_3 відеокамери, яку за показаннями останньої надали їй працівники міліції та яка знаходилася в її сумочці, відсутні і будь-які докази того, що приєднані до справи відео-, звукозаписи отримані з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та у відповідному процесуальному порядку і особами уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Крім того, зазначив, що допит свідків обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_11 та свідка за клопотанням захисника ОСОБА_12 в судовому засіданні є обовязковим, оскільки вони можуть підтвердити чи спростувати ті чи інші обставини по справі та повідомити суду обставини, що підлягать доказуванню, однак вжитими судом передбаченими законом заходами не вдалося забезпечити явку останніх, що свідчить про неповноту судового слідства та тягне за собою порушення права на захист ОСОБА_2 Зауважив, що матеріали справи містять відомості про те, що її порушено слідчим ОСОБА_10 22 листопада 2010 року, у цей же день, заступником прокурора м. Києва винесено постанову про створення групи слідчих, однак вказані обставини не узгоджуються з даними, що містяться в протоколі огляду місця події, згідно з якими, слідчий ОСОБА_10 закінчив цю слідчу дію 23 листопада 2010 року, а тому не міг приймати процесуальні рішення до або під час огляду місця події. Вважав, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення є неконкретним та необгрунтованим, оскільки згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні», кримінально-процесуальним кодексом України, наказом про розподіл обов'язків між заступником начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва № 855 від 20 серпня 2010 року, посадовою інструкцією заступника начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, ОСОБА_2 як заступник начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва не був наділений повноваженнями слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора щодо прийняття процесуальних рішень по будь-яким кримінальним справам - закриття, зупинення, перекваліфікація дій підозрюваного та/або обвинуваченого тощо, а тому не міг використати свої службові повноваження в інтересах ОСОБА_3, та/або ОСОБА_4 та впливати будь-яким чином на хід розслідування кримінальої справи № 77-00186, яка перебувала в проваджені слідчого Музичука О.В.

Прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника та повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, вважаючи, що відсутні для цього підстави, оскільки ті обставини щодо неправильності та неповноти досудового слідства, на які посилається в клопотанні захисник, можуть бути усунуті в судовому засіданні шляхом повторного допиту свідків та слідчого.

Підсудний ОСОБА_2 просив задовольнити клопотання захисника з огляду на те, що вказані в клопотанні захисника факти і підстави є безумовними для повернення даної справи на додаткове розслідування та не можуть бути усунуті шляхом повторного допиту свідків і слідчого.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження або спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Статтею 22 КПК України 1960 року визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Виходячи із вказаних норм процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто, з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України 1960 року, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. [а] ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно з якою, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Разом з тим, дані, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що вищевказані вимоги КПК України органами досудового слідства належним чином не виконано та допущено неповноту і неправильність, які неможливо усунути в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КК України відповідальність за одержання хабара настає у разі одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Отже, в обвинуваченні особи в отриманні хабара мають бути зазначені дії, які вчиняє чи не вчиняє службова особа в інтересах хабародавця чи в інтересах третіх осіб із вказівкою на те, яким чином службова особа використала при вчиненні цих дій надану їй владу чи службове становище.

Згідно з обвинуваченням, пред'явленим ОСОБА_2, останній, обіймаючи посаду заступника начальника ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, будучи представником влади, працівником правоохоронного органу, маючи злочинний умисел спрямований на отримання хабара, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, 22 листопада 2010 року, приблизно о 20 год. 10 хв., отримав від ОСОБА_3 частину хабара в сумі 400000 грн., від обумовленої раніше суми 100000 доларів США, за вирішення питання про закриття кримінальної справи № 77-00186, зокрема, в рамках розслідування цієї справи порушення кримінальної справи за ст. 367 КК України щодо ОСОБА_4, яку в послідуючому направити до Подільського районного суду м. Києва для закриття на підставі п. 4 ст. 6 КПК України, тобто внаслідок акту амністії.

Матеріалами справи встановлено, що кримінальна справа № 77-00186 перебувала в провадженні старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва Музичука О.В.

У той же час, органами досудового слідства в обвинувачені, пред'явленому ОСОБА_2 не зазначено, у який спосіб (діями або бездіяльністю) останній, будучи службовою особою, міг вжити заходів (та яких, у який спосіб, у чому це полягало) по вирішенню питання про закриття кримінальної справи № 77-00186, зокрема, порушення в рамках цієї справи кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ст. 367 КК України, яку в послідуючому направити до Подільського районного суду м. Києва для закриття на підставі п. 4 ст. 6 КПК України.

Таким чином, органи досудового слідства всупереч положень ст. 64 КПК України належним чином не дослідили спосіб виконання ОСОБА_2 домовленості, за яку передавався хабар, а також не зазначили в обвинуваченні про використання ОСОБА_2 яких саме владних повноважень при одержанні хабара, хоча з'ясування та встановлення цих обставин є істотним, впливає на підставність, обґрунтованість та законність пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Отже, серед предмету доказування, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, об'єктивна сторона та спосіб вчинення цього злочину залишено поза увагою органів досудового слідства, а суд в даному разі позбавлений можливості встановити вказані обставини.

Таке обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є неконкретним, що порушує право ОСОБА_2 на захист та є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Окрім того, органами досудового слідства обвинувачення ОСОБА_2 обґрунтовується, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_3, яка безпосередньо передала ОСОБА_2 частину хабара.

В ході судового розгляду справи дослідити безпосередньо показання свідка ОСОБА_3 у суду не виявилося можливим, оскільки на неодноразові виклики за встановленою органами досудового слідства адресою, остання не з'являлася, постанови суду про її примусовий привід не виконувалися як і безрезультатною виявилася постанова про судове доручення в порядку ст. 315-1 КПК України щодо з'ясування місця знаходження вказаного свідка.

За змістом пункти 1 і 3 [d] ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року вимагать надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Засудження не може грунтуватись виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити.

При цьому, слід зауважити, що під час оголошення в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України 1960 року показань свідка ОСОБА_3, даних нею на досудовому слідстві та викладених в протоколі її допиту від 22 листопада 2010 року, що міститься в томі № 2 на аркушах справи 137 - 140, було виявлено частковість змісту показань останньої, а саме, відсутність повного тексту протоколу допиту свідка ОСОБА_3

Зазначена обставина свідчить про неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, а також того, що процесуальні можливості органів досудового слідства для встановлення вищенаведених та передбачених у статті 64 КПК України обставин не вичерпані, проте вони відсутні у суду, виходячи із завдань судової влади, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 підлягає направленню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно встановити усі обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину, що мають істотне значення у справі, та за результатами повного і всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_2 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевірити доводи, висунуті на його захист, склавши обвинувальний акт відповідно до вимог КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України 1960 року, п. 11 розділу XI «Перехідних положень КПК України», суд

П О С Т А Н О В И В :

кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернути прокурору м. Києва на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без зміни - у вигляді підписки про невиїзд.

На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд

м. Києва.

Суддя