Рішення

від 27.08.2013 по справі 910/10879/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10879/13 27.08.13

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер-7"

про виселення та повернення майна

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Скакун О.О. - службове посвідчення № 004684;

від позивача: Конта М.П. - довіреність № 24 від 05.07.2013 року;

від відповідача: Гордієнко М.А. - паспорт серії МЕ 156756;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер-7" про виселення та повернення майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого майна після припинення дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 421 від 19.07.2002 року, та продовжує користуватися орендованим майном.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, виселивши відповідача з приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, проспект перемоги, 49/2, повернувши зазначене майно по акту прийому-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву.

Ухвалою від 10.06.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.06.2013 року.

25.06.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення по справі.

25.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 09.07.2013 року.

26.06.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.07.2013 року через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли документи по справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 09.07.2013 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 12.08.2013 року справу прийнято до провадження.

Прокурор в судовому засіданні 27.08.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 27.08.2013 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 27.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2002 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер-7" (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 421 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - Майно), площею 486,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, що знаходиться на балансі Казенного підприємства «Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння», вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.03.2002 року 621 518,00 грн.

Згідно з п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 2.4. Договору у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю або Балансоутримувачу. Орендар повертає Майно Орендодавцю / Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю / Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно з п. 5.7. Договору Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Балансоутримувачу орендоване Майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення сатану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Відповідно до п. 10.1. (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 29.11.2002 року) Цей Договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 19.07.2002 року до 19.07.2012 року.

Факт прийому-передачі орендованого майна підтверджується Актом приймання-передачі від 19.07.2002 року.

Згідно з п. 10.5. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору .

Листом № 30-06/5052 від 29.05.2012 року позивач звертався до відповідача з повідомленням про припинення (закінчення) дії договору 19.07.2012 року та просив відповідача повернути орендоване майно.

Таким чином, суд дійшов до висновку що дія Договору припинилася 19.07.2012 року.

Суду не надано жодних доказів продовження дії Договору на підставі п. 10.5. Договору.

Однак, як слідує з матеріалів справи, після припинення дії Договору відповідач не звільнив орендоване майно і продовжує ним користуватися, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування орендоване майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору після його припинення не звільнив (не повернув) орендоване майно.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виселення відповідача з приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, проспект перемоги, 49/2, та повернення зазначеного майна по акту прийому-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер-7" (03057, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ВАДИМА ГЕТЬМАНА , будинок 6, код ЄДРПОУ 31284042) з приміщення площею 486,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, повернувши приміщення площею 486,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 49/2, по акту прийому-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, Шевченківський район, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер-7" (03057, м. Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ ВАДИМА ГЕТЬМАНА , будинок 6, код ЄДРПОУ 31284042) на користь Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 28.08.2013 року.