cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2013 р. Справа № 920/970/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Литвиненко В.О., довіреність № 5 від 17.06.2013
відповідача - Пономаренко О.В., довіреність б/н від 19.06.2013
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну Комунального підприємства "Сумижитло" м. Суми (вх. №2352 Х/3) на рішення господарського суду Сумської області від 09.07.13 р. у справі № 920/970/13
за позовом Товариство з обмеженою відповідальність "Управдом Суми" м. Суми
до Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради м. Суми
про стягнення 82850,20 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.13 р. по справі № 920/970/13 (суддя Джепа Ю.А.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ СУМИ" 82 850,20 грн. боргу; 1 720,50 грн. відшкодовано витрати зі сплати судового збору.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, а також надав додаткові письмові пояснення, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення від 09.07.13 р. по справі № 920/970/13 господарського суду Сумської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що господарським судом Сумської області не було прийнято до уваги те, що надані позивачем на підтвердження факту виконання робіт за договором підряду № 153 від 13.11.2012 р. акти виконаних робіт не є належними доказами, оскільки в порушення пункту 5.7 договору не погоджені з відповідними головами ОСББ та ЖБК та підписані з боку відповідача неповноважними працівниками шляхом факсимільного відтворення підпису директора підприємства.
Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач зазначає про факт належного виконання ТОВ "Управдом Суми" зобов'язань, передбачених договором підряду № 144 від 01.11.2013, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами виконаних робіт.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до договору підряду № 144, укладеного 01.11.2012 р. між позивачем та відповідачем, підрядник зобов'язався виконувати ремонтні роботи з ліквідації аварійних ситуацій, що не входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 8-10).
Відповідно до п. 6.1 вищевказаного договору замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання актів виконаних робіт оплачує виконані підрядником роботи шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Згідно п. 6.2. розрахунок, передбачений п. 6.1 договору може проводитись замовником частинами в межах строків, передбачених п. 6.1 договору.
Одночасно зобов'язання замовника прийняти та оплатити виконану підрядником роботу відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт, передбачене п. 2.2.4. договору.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору заборгував за виконані позивачем роботи кошти в сумі 82 850,20 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2013 р. (а.с. 11); актами приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 144 від 01.11.2012 р. на зазначену суму (а.с. 12-208).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, визнав встановленим факт виконання робіт позивачем. Оскільки замовник (відповідач) в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України не заявив про їх недоліки (за наявності таких), обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт не надав, доказів сплати 82 850,20 грн. заборгованості до суду не представив, тому суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 857 та ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, позивачем на виконання умов договору виконано роботи на загальну суму 82 850,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 144 від 01.11.2012 р. на зазначену суму (а.с. 12-208), які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що вказані акти виконаних робіт не підтверджують факту виконання позивачем робіт за договором, так як в порушення п 5.7 договору не погоджені з відповідними головами ОСББ та ЖБК та підписані з боку відповідача неповноважними працівниками шляхом факсимільного відтворення підпису директора підприємства.
Так, відповідно до ч. 3 статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання електронно-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститься зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Колегія суддів зазначає, що сам лише факт відсутності письмової угоди сторін на використання факсимільного відтворення підпису при підписанні актів виконаних за договором робіт та їх неузгодження з головами ОСББ та ЖБК не свідчить про невиконання цих робіт, оскільки передбачено ч. 3 ст. 207 ЦК України згода є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу, а матеріалами справи підтверджується, що використання факсимільного відтворення підпису на актах виконаних робіт відбувалось на виконання наказів директора відповідача № 21 від 04.08.2012 р., № 144 від 03.09.2012 р. та № 159/1 від 16.10.2012 р., який скріпляв ці акти печаткою відповідача, та який підтвердив заборгованість за цими актами в підписаному між директорами сторін та скріпленому їх печатками акті звірки розрахунків, а позивач в свою чергу не заперечував проти використання факсимільного відтворення підпису директора відповідача при підписанні згаданих актів.
Окрім цього відповідачем не складались акти про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором в порядку, що визначений пунктами 5.3, 5.4, 5.5., 5.6. договору, що також спростовує його доводи, що роботи за договором фактично не виконувались.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 24.09.2009 р. у справі № 19/75 та від 12.03 2009 р. у справі № 52/97-08.
Колегія суддів також звертає увагу, що в матеріалах справи міститься двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2013 р. (а.с. 11). Вказаний акт підписаний керівниками підприємств позивача та відповідача, скріплений їх печатками, з вивіреним сальдо на користь позивача в сумі 82850,20 грн., який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги колегією суддів не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем жодними доказами. Докази сплати боргу у справі відсутні.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що дійсно акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.
Отже, факт виконання позивачем робіт на суму 82850,20 грн. та їх прийняття відповідачем за спірним договором, тобто факт їх остаточної здачі, підтверджено матеріалами справи, та у відповідності з умовами договору, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу обумовлену ціну.
На підставі викладеного, враховуючи факт належного виконання ТОВ "Управдом Суми" зобов'язань, передбачених договором підряду № 144 від 01.11.2013, що підтверджується належними та допустимими доказами - підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 82850,20 грн. боргу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 09 липня 2013 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського Сумської області від 09.07.2013. у справі № 920/970/13 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 27.08.2013 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 33175878 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гребенюк Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні