15.08.2013 Справа № 2-541/13
РІШЕННЯ
Іменем України
15 серпня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скарлат О.І.,
при секретарі Багінській Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Вишгородська районна державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач в січні 2013 року звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5. За життя мати позивача склала заповіт, яким заповідала земельну ділянку площею 1,0100 га , кадастровий номер 3221888800:38:140:0439, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку площею 1,0164 га кадастровий номер 3221888800:38:139:0309, яка, розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району для ведення особистого селянського господарства своїй дочці ОСОБА_1. Після її смерті відкрилася спадщина. Позивач в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім неї до нотаріальної контори звернулися дочки спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.
Позивач зазначає, що протягом 15 років вона постійно піклувалася та проживала спільно з спадкодавцем, яка перебувала в безпорадному стані у зв'язку з похилим віком та станом здоров'я. За свої кошти вона придбавала ліки та інші засоби необхідні для покращення стану здоров'я, оскільки пенсії спадкодавця не вистачало. Вона неодноразово просила відповідачів врахувати стан здоров'я матері та допомогти в догляді за нею, однак ніякої допомоги від них вона не отримувала . За цей час відповідачі не переймалися доглядом за спадкодавцем. Догляд за спадкодавцем здійснювала самостійно позивачка
На підставі викладеного, позивач просить усунути відповідачів від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та стягнути понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Просила їх задовольнити в повному обсязі з викладених підстав.
Відповідачі та їх представник ОСОБА_6 позов не визнали. Вважають його безпідставним. Ствердили, що вони не ухилялися від догляду за матір'ю, позивач проживала в будинку їх матері, в 2005 році навмисно створила конфлікт, вигнала їх з будинку де проживала їх мати та не дозволяла приходити до неї.
Вислухавши сторін, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що в позові слід відмовити виходячи з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5(а.с.5). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,0100 га , кадастровий номер 3221888800:38:140:0439, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району для ведення особистого селянського господарства та земельна ділянка площею 1,0164 га кадастровий номер 3221888800:38:139:0309, яка, розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району для ведення особистого селянського господарства.
15.10.2008 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого вона заповідала вказані земельні ділянки своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.8).
Позивач в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім неї до нотаріальної контори звернулися дочки спадкодавця ОСОБА_4, ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки є непрацездатними.
Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно з ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова ( вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом ( обов»язкова частка).
Ч.5 ст.1224 ЦК України передбачає, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, хворобу та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавця тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначали, що вони не мали можливості доглядати за матір»ю, оскільки під час проживання матері з позивачем, через неприязні стосунки остання виганяла їх з будинку, не допускала їх до матері. Крім того, розмір їх пенсії був меншим за розмір пенсії їх матері, тому вони не мали можливості здійснювати догляд за матір»ю. Крім того відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в м.Києві.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили факт надання допомоги матері позивачем, а не факт умисного ухилення від надання такої допомоги відповідачами і не доводять, що відповідачі мали можливість виконувати свій обов»язок по догляду за матір»ю, але не вчиняли необхідних дій.
Згідно довідки фельдшера Хотянівської ФПА ОСОБА_9 та акту обстеження умов проживання від 28.05.2013 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 за станом здоров»я могла доглядати хвору, проживала разом із спадкодавцем в АДРЕСА_1, здійснювала за матір'ю ОСОБА_5 догляд.
Отже, судом не встановлено факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через потребу спадкодавця в допомозі саме відповідачів за умови отримання її від позивача .
Відповідно до ст. ст. 10 , 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень
Оскільки, позивачем відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів та не доведено, що відповідачі усвідомлювали свій обов'язок по наданню допомоги матері, мали можливість його виконувати, але умисно ухилялися від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавця, перебування спадкодавця ОСОБА_5 в безпорадному стані.
При таких обставинах,суд приходить до висновку,що в позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.60, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Вишгородська районна державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя О.І.Скарлат
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2013 |
Оприлюднено | 02.09.2013 |
Номер документу | 33176314 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Скарлат О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні