Постанова

від 23.08.2013 по справі 920/487/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 920/487/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Козаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Авдєєв Є.М. (дов. б/н від 19.08.2013)

відповідача - Маландій Д.М. (дов. б/н від 19.07.2013)

Нестеренко М.В. (дов. б/н від 14.05.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Валерія СП", с. Кияниця, Сумський район (вх. №1887С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.05.13 року у справі № 920/487/13

за позовом Приватного підприємства "Самаель", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія СП", с. Кияниця

про стягнення 64 298,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року по справі №920/487/13 (суддя Мироппольський С.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія СП"на користь Приватного підприємства "Самаель" 64298 грн. боргу, а також судовий збір у сумі 1720,50 грн. та 300 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його незаконність через невідповідність висновків та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідач наполягає на тому, що між сторонами не може бути жодного спору з приводу виконання своїх зобов'язань за договором, а всі вимоги позивач та відповідач мають пред'являти генеральному підряднику - "Укргазмонтажпроект", який в силу положень ст. 838 ЦК України виступає перед позивачем у даних відносинах - як замовник, а перед відповідачем - як генеральний підрядник. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27.05.2013 року по справі №920/487/13 та припинити провадження за відсутністю предмету спору.

18.07.2013 р. позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату в зв'язку з неотриманням апеляційної скарги відповідача.

22.07.2013 р. представник відповідача звернувся з клопотанням про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, які, на думку відповідача, свідчать про необґрунтованість висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.08.2013 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

16.08.2013 відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що договір на виконання робіт по водопроводу та каналізації наружні та внутрішні мережі житлового будинку по вул. Н-Сироватська, 61 від 01.08.2012, на який посилався позивач при поданні позову, між сторонами не укладався. В той же час, як зазначає відповідач, позивачем, відповідачем і ТОВ «Укргазмонтажпроект» дійсно було підписана чернетка договору підряду № 6 від 17.07.2012 на виконання робіт по газифікації (наружні та внутрішні мережі), теплопостачанню, водопідготовці та водовідведенню (в т.ч. насосна станція), сигналізації загазованості житлового буднику по вул. Н-Сироватська, 61, яка потребувала корегуванню. Оскільки нового скорегованого договору між сторонами укладено не було, відповідач визнає, що вказаний договір від 17.07.2012 вважається укладеним договором, та в силу положень даного договору відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними в апеляційній скарзі доводами не погоджується, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що 01.08.2012 між ТОВ «Валерія» (замовник), ТОВ «Укргазмонтажпроект» (генпідрядник) та ПП «Самаель» (субпідрядник) був укладений договір на виконання робіт по водопроводу та каналізації наружні та внутрішні мережі житлового будинку по вул. Н-Сироватська, 61.

Доданий до матеріалів справи примірник договору від 01.08.2012 не підписаний сторонами та не завірений належним чином позивачем (а.с. 6, 7, т. 1).

Як вказує позивач, роботи на суму 64298,00 грн. були виконані у визначений сторонами період, що підтверджується актами приймання закінченого об'єкту системи зовнішнього водопроводу від 29.11.2012 та зовнішніх робіт по каналізації від 29.11.2012 будинку, а також актами технічної готовності зовнішніх робіт по каналізації будинку та зовнішнього водопроводу від 01.02.2013. Проте, відповідач оплату вартості виконаних робіт не провів.

11.03.2013 позивачем була направлена відповідачу претензія із пропозицією про сплату боргу в добровільному порядку до 21.03.2013. Але, відповідач вимоги претензії не виконав, відповіді не надав, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за виконані роботу по монтажу зовнішніх та внутрішніх робіт по водопроводу і каналізації будинку № 61 по вул. Н-Сироватська в розмірі 64298,98 грн.

В той же час, позивачем в якості обґрунтування позову про стягнення боргу за виконані роботи по водопроводу та каналізації, а також на підтвердження між сторонами факту існування договірних відносин, надано до матеріалів справи завірену копію договору № 6 від 17.07.2012 на виконання робіт по газифікації (наружні та внутрішні мережі), теплопостачанню, водопідготовці та водовідведенню (в т.ч. насосна станція), сигналізації загазованості житлового буднику по вул. Н-Сироватська, 61, підписаною обома сторонами (а.с. 90-92, т. 1).

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що 17 липня 2012 року між ТОВ "Валерія-СП" (замовник) та генпідрядником ТОВ "Укргазмонтажпроект" і субпідрядником ПП "Самаель" був укладений договір підряду № 6 на виконання робіт по газифікації (наружні та внутрішні мережі), теплопостачанню, водо підготовці та водовідведенню (в т.ч. насосна станція), сигналізації загазованості житлового будинку по вул. Н.-Сироватська, 61.

Факт виконання відповідачем робіт встановлений місцевим господарським судом на підставі наданих позивачем актів приймання закінченого об'єкту системи зовнішнього водопроводу від 29.11.2012р. та зовнішніх робіт по каналізації будинку та зовнішнього водопроводу від 01.02.2013р., підписаних приймальною комісією в складі голови комісії директора ТОВ "Валерія СП" Яковлева М.В., генпідрядника, безпосереднього виконавця ПП "Самаель" директора Котельва А.Г., представника КП "Міськводоканал" головного інженера Тисівьського Й.В. та начальника дільниці каналізаційних мереж Гевлич М.О.

Таким чином, оскільки матеріалами справи, актами (а.с. 8-11), підтверджується, що позивачем виконані роботи по монтажу зовнішніх і внутрішніх мереж водопостачання та каналізації на об'єкті відповідача на загальну суму 64298 грн., а відповідач не оплатив позивачу виконані ним роботи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки суд розглянув фактично змінені позовні вимоги без дотримання позивачем передбаченого ч. 4 ст. 22 ГПК України порядку щодо зміни предмету та підстав позову шляхом подання письмової заяви, не надавши при цьому оцінки клопотанню позивача від 12.04.2013; судом не в повному обсязі з'ясовані дійсні обставини справи, не надав надано належної оцінки спірним правовідносинам в контексті ст. 838 ЦК України, не досліджено умови договору стосовно обов'язків сторін договору та порядку розрахунків, не досліджено надані позивачем акти приймання закінченого об'єкту системи зовнішнього водопроводу від 29.11.2012р. та зовнішніх робіт по каналізації будинку та зовнішнього водопроводу від 01.02.2013р. на предмет їх відповідності доказам виконання робіт за договором. Вказане призвело до помилкових висновків про наявність факту заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 6428,98 грн. та задоволення позовних вимог.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне.

Предметом позовних вимог Приватного підприємства "Самаель" є матеріально-правова вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія СП" заборгованості в розмірі 64298,98 грн., яка виникла в зв'язку з несплатою позивачем виконаних робіт за договором на виконання робіт по водопроводу та каналізації наружні та внутрішні мережі житлового будинку по вул. Н-Сироватська, 61 від 01.08.2012.

Проте, як було з'ясовано під час судового розгляду, та не заперечується сторонами, вказаний договір не укладався; позивачем до матеріалів справи наданий лише примірник не підписаного договору. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 64298,98 грн. за договором від 01.08.2012, якого не існує, є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 12.04.2013 до господарського суду надано клопотання про обґрунтування позову, в якому позивач посилається на договір підряду № 6 від 17.07.2012 на виконання робіт по газифікації (наружні та внутрішні мережі), теплопостачанню, водопідготовці та водовідведенню (в т.ч. насосна станція), сигналізації загазованості житлового буднику по вул. Н-Сироватська, 61, як на доказ домовленості між Приватним підприємством «Самаель» та ТОВ «Валерія - СП» на виконання робіт.

Отже, позивач фактично змінив підстави позову, при цьому не дотримався встановленого процесуального порядку та не надав до суду відповідної заяви в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України про зміну підстав позову, в свою чергу суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, розглянув позовні вимоги, не звернувши уваги на відсутність такої заяви, та не надавши взагалі ніякої правової оцінки наявності двох договорів та клопотанню позивача про обґрунтування позову, в якому позивач посилається, як на підставу для стягнення заборгованості за виконані роботи, на існування інших договірних відносин між сторонами за договором підряду № 6 від 17.07.2012.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що наявність між сторонами у справі правовідносин за договором підряду № 6 від 17.07.2012 на виконання робіт по газифікації (наружні та внутрішні мережі), теплопостачанню, водопідготовці та водовідведенню (в т.ч. насосна станція), сигналізації загазованості житлового буднику по вул. Н-Сироватська, 61, також не є підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Дослідивши умови вказаного договору колегією суддів встановила, що відповідно до

п. 1.1 даного договору, генеральний підрядник зобов'язується своїми силами (з правом залучення третіх осіб - субпідрядників) і технічними засобами за завданням замовника придбати матеріали та виконати роботи по житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Нижньосироватська, 61:

• газифікації (наружні та внутрішні мережі),

• теплопостачанню,

• внутрішній і наружний водопровід та каналізація (в т.ч. насосна станція),

• сигналізації загазованості,

відповідно до узгодженої сторонами документації, а замовник зобов'язується створити генеральному підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну.

Таким чином, вказаний договір є трьохстороннім договором, оскільки регулює відносини замовника, генпідрядника і субпідрядника.

Згідно ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником, як генеральний підрядник, а перед субпідрядником, як замовник.

Відповідно до ч. 2 цієї статті генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 61, 62 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або не виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками.

Генеральний підрядник координує виконання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику, створює умови та здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань.

Замовник і субпідрядник не можуть пред'являти один до одного претензії, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даного договору від 17.07.2012р., на який позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, ТОВ «Валерія СП» виступає замовником, ТОВ «Укргазмонтажпроект» - генпідрядником, а ПП «Самаель» виступає субпідрядником.

Дослідивши умови даного договору, колегія суддів констатує, що вказаний договір від 17.07.2012р. визначає взаємні права і обов'язки замовника (відповідача) та генерального підрядника - ТОВ «Укргазмонтажпроект», в той час як взагалі не регулює жодних відноси між відповідачем, як замовником, та позивачем, як субпідрядником.

Згідно п. 6.5 договору підряду, після підписання замовником актів виконаних робіт (форма № 2в.форма № 3), генпідрядник виставляє рахунки на оплату виконаних робіт, зазначених в актах. Оплата здійснюється в розмірі 95% від вартості виконаних робіт, згідно виставленого рахунку, протягом 5 банківських днів від дати отримання рахунку до оплати.

Пункт 6.6 договору встановлює, що повний і остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником після виконання генпідрядником всіх робіт на об'єкті в повному обсязі і виправлення виявлених у процесі приймання дефектів і недоліків, протягом 10 банківських днів від дати підписання акту приймання всіх виконаних робіт на об'єкті та подання рахунку-фактури.

Отже, умов договору не містять жодних положень щодо розрахунків між замовником та субпідрядником, в зв'язку з чим у відповідача не існує обов'язку розрахуватися з позивачем за договором.

Крім того, слід зазначити, що порядок прийняття робіт регулюється ст. 853 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

П. 2.4.1. передбачено, що генеральний підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, яка визначає їх обсяг, зміст і вартість.

П. 2.4.4. визначено, що генеральний підрядник зобов'язався щомісяця, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звіт представляти замовникові акти виконаних робіт (форма КС-2) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КС-3).

Відповідно до п. 6.3 договору Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів від дати пред'явлення генпідрядником актів виконаних робіт (форма № 2в, № 3): підписує акти виконаних робіт у разі їх належного виконання; або направляє генпідряднику мотивовану відмову у прийманні виконаних робіт.

За умови п. 6.4 договору у разі мотивованої відмови замовника від приймання виконаних робіт сторони складають двосторонній акт із зазначенням переліку необхідних допрацювань і термінів їх виконання.

Аналіз вказаних умов договору дає підстави вважати, що доказами виконання підрядних робіт за договором є саме акти виконаних робіт (форма № 2в.форма № 3), підписані між замовником та генпідрядником. Таким чином, у випадку якщо ТОВ "Укргазмонтажпроект" належним чином виконав роботи на підставі договору, на який посилається позивач (субпідрядник), то передання робіт підрядником і прийняття їх замовником повинно оформлятися відповідними актами виконаних робіт по формі КБ-2в, але належних доказів направлення таких актів генеральним підрядником відповідачеві позивачем до суду надано не було. Крім того, в матеріалах справи такі акти також відсутні, а сам генеральний підрядник не висуває жодних претензій з приводу виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору підряду.

Отже, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, як замовника та підрядника через складання та підписання актів виконаних робіт (форма № 2в.форма № 3), а тим більше за умовами договору підряду у відповідача немає обов'язку ані підписувати акти форми КБ-2в та інші документи направлені на його адресу позивачем за даним спором, ані надавати аргументовану відмову від їх підписання.

Колегія суддів відхиляє надані позивачем акти приймання закінченого об'єкту системи зовнішнього водопроводу від 29.11.2012 та зовнішніх робіт по каналізації від 29.11.2012 будинку, а також акти технічної готовності зовнішніх робіт по каналізації будинку та зовнішнього водопроводу від 01.02.2013. (а.с. 8-11, т. 1), оскільки вказані документи не є належними та допустимими доказами виконання робіт за умовами договору та вимог чинного законодавства, вони не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять зміст, обсяги та вартість обумовлених договором робіт. Також, вказані акти не містять підпису генерального підрядника, в той час як ПП «Самаель» виступає в даних актах тільки як субпідрядник. Дані акти не передбачені в якості підстави для розрахунків за договором та факт їх наявності будь-яким чином не підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем.

За таких обставин, акти, на які посилається позивач, як на підставу виконання ним підрядних робіт та наявності у відповідача заборгованості в розмірі 64298,00 грн., позбавлені доказової сили на підтвердження викладених позивачем обставин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України.

При цьому матеріали справи не містять будь-яких змін до договору, під час розгляду справи сторонами також не надано належних доказів погодження іншого порядку розрахунків щодо оплати робіт, ніж ті, що передбачені п. 6.5, 6.6 договору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позовні вимоги позивача безпідставні та недоведені, тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що в свою чергу підтверджується вищевказаним.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013 року по справі № 920/487/13 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія СП", с. Кияниця, Сумський район задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2013 року по справі № 920/487/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Самаель" (40030, м. Суми, пров. Терезова, 3, ід. код 23820102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія-СП" (42335, Сумська область, Сумський район, с. Кияниця, вул. Супруна, 2, ід. код 36719485) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 860,25 грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 27 серпня 2013 року

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.