Постанова

від 27.08.2013 по справі 1231/5977/2012

СТАХАНОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1231/5977/2012

Провадження №2-а/432/17/2013

Стахановський міський Суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року

Суд у складі: Судді: Євтіфієва В.М.

Секретаря Божко Т.О.

За участю позивача ОСОБА_1, представника Виконавчого комітету Стахановської міської ради, в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3 за відсутності третьої особи ОСОБА_4;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Стахановської міської ради, третя особа ОСОБА_4, про визнання розпорядження міського голови м. Стаханова незаконним, скасування розпорядження, визнання недійсним запису у трудовій книжці, поновлення на робочому місці, покладення обов’язку, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В мотивування позовних вимог позивач вказав: розпорядженням міського голови міста Стаханова ОСОБА_5 від 06.09.2012 року № 269к позивача було звільнено з посади начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради за систематичне невиконання трудових обов'язків згідно з пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Підставами прийняття розпорядження міського голови № 269к стали доповідна записка завідуючого відділом внутрішньої політики та інформації ОСОБА_6 від 29.08.2012 p., доповідна записка керуючого справами виконкому ОСОБА_7 від 04.09.2012 p., розпорядження міського голови «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1С.» від 28.04.2012 р. № І33к.

Розпорядження № 269к суперечить нормам трудового права, чим порушені права позивача та спричинено шкоду.

Так, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з цього, при звільненні працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання вказаних обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які і коли проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнень

Також, однією із підстав, вказаних в розпорядженні про звільнення, є розпорядження міського голови «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1С.» від 28.04.2012 року № 133к. Відповідно до Постанови Стахановського міського суду від 06.02.2013 року по справі № 1231/7177/2012 розпорядження міського голови «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1С.» визнане незаконним та скасоване. Таку позицію також висловила апеляційна інстанція, яка також ухвалою від 19.03.2013 року визнала незаконним розпорядження № І33к та залишила рішення Стахановського міського суду без змін.

У зв'язку з цим, звільнення є незаконним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу про працю України власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього

трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Виходячи зі змісту

даної норми та практики її застосування лише правомірно накладені стягнення можуть враховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, зазначеною нормою Кодексу законів про працю України чітку визначено на якій саме посаді повинен бути поновлений працівник.

Відповідно до статті 235 Кодексу про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно статті 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди тощо. Частина 1 статті 23 ЦК України закріплює право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 256 КАСУ негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином позивач вимагає:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови від 06.09.2012 року № 269к «Про звільнення ОСОБА_1С.»

- скасувати запис про звільнення позивача з посади начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради в трудовій книжці позивача;

- зобов'язати Виконавчий комітет Стахановської міської ради внести до моєї трудової книжки запис про визнання запису про звільнення недійсним;

- поновити позивача на посаді начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради, провівши відповідні зміни у штатному розписі шляхом внесення виключеної посади начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради;

- зобов'язати Виконавчий комітет Стахановської міської ради (м. Стаханов, вул. Кірова, 32, код ЄДРПОУ 04051904) нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Стахановської міської ради (м. Стаханов, вул. Кірова, 32, код ЄДРПОУ 04051904) відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.

- допустити негайне виконання рішення суду.

Відповідач, в наданих запереченнях вказав, що позивач неодноразово порушував вимоги посадової інструкції. Крім того, на час ухвалення розпорядження до відповідача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач на позові наполягав, в поясненні вказав обставини викладені в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в поясненні вказала, обставини викладені в запереченнях.

Дослідивши та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, судом встановлено:

Між сторонами склались трудові відносини щодо проходження публічної служби.

Предметом позову є право позивача на поновлення на робочому місці відповідно до вимог ст.235 КЗПП України.

Статтею 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, розпорядженням міського голови міста Стаханова ОСОБА_5 від 06.09.2012 року № 269к позивача було звільнено з посади начальника управління комунальної

власності та землеустрою Стахановської міської ради за систематичне невиконання трудових обов'язків згідно з пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Підставами прийняття розпорядження міського голови № 269к стали доповідна записка завідуючого відділом внутрішньої політики та інформації ОСОБА_6 від 29.08.2012 p., доповідна записка керуючого справами виконкому ОСОБА_7 від 04.09.2012 p., розпорядження міського голови «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1С.» від 28.04.2012 р. № 133к.

Вказані обставини підтверджені копією вказаного розпорядження.

Пунктом 3 статті 40 КЗпП України передбачено, трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

За положеннями статті 149 КЗпП України визначено, при застосуванні виду дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за якими вчинено проступок, і попередню роботу особи відповідно до якої застосовує дисциплінарне стягнення.

Таким чином, при звільненні працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України власник повинен навести конкретні факти допущеного винною особою невиконання конкретних обов'язків, зазначити, коли, де та яки противоправні дії вчинила особа до якої застосовуються дисциплінарне стягнення. Крім того, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Обмежившись лише загальними посиланнями на систематичне порушення службових обов'язків, вказаному в розпорядженні є порушенням вказаних норм Закону.

Розпорядження від 06.09.2012 року № 269к не містить чіткого та конкретного формулювання як суті, так і обставин вчинення мною певного дисциплінарного проступку.

Крім того, підставою виданого розпорядженні про звільнення позивача, є розпорядження міського голови «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1С.» від 28.04.2012 року № 133к. Відповідно до Постанови Стахановського міського суду від 06.02.2013 року по справі № 1231/7177/2012 розпорядження міського голови «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1С.» визнане незаконним та скасоване. Апеляційна інстанція, ухвалою від 19.03.2013 року залишила рішення Стахановського міського суду без змін.

Отже, підстави яки давали право вважати систематичне порушення позивачем трудової дисципліни та ухвалення розпорядження про звільнення позивача на підставі п.3 ст.40 КЗпП України відсутні, а тому розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги, щодо зміни у штатному розписі шляхом внесення виключеної посади начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради, суд вважає, згідно із пунктом 1 рішення Стахановської міської ради від 29 березня 2013 року № 765/17 «Про затвердження Положення про Управління комунальної власності Стахановської міської ради» Управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради було перейменовано в Управління комунальної власності Стахановської міської ради. Розпорядженням міського голови від № 26к «Про внесення змін у штатний розпис апарату Стахановської міської ради та її виконавчих органів на 2013 рік» посаду начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради було у зв'язку із скороченням 15 квітня 2013 року було виключено із штатного розпису. Вказані обставини визнають обидві сторони, тому не потребують доказуванню.

Вказані зміни проведені на підставі на у спосіб визначимо ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Отже, відповідно до вимог ст.26 вказаного Закону, статті 235 КЗпП України, вимоги позивача щодо змін у штатному розпису апарату Стахановської міської ради, безпідставні.

Згідно статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

П. 2.10 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом №58 від 29 липня 1993р.Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України визначено, у разі поновлення працівника на робочому місці у трудовий книжці робиться запись про недійсність запису про звільнення працівника.

Отже, вимоги про скасування запис про звільнення позивача з посади начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради в трудовій книжці ОСОБА_1, суперечать пункту вказаної інструкції, що є підставою у відмові позовних вимог в даної частині.

Статтею 237 1 КЗпП України визначено, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди тощо. Частина 1 статті 23 ЦК України закріплює право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд вважає, незаконним звільнення позивача з посади начальника Управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради було спричинено шкоду честі та гідності позивача, який перебував на публічної служби. Крім того, звільнення позивача вплинуло на його професійний авторитет. Таким чином, суд вважає, що позивачу дійсно було заподіяно моральну шкоду.

Але суд не погоджується з розміром вимог, щодо відшкодуванню моральної шкоди. Суд вважає, що розмір моральної шкоди який буде відповідати моральним стражданням позивача слід визначити на рівні місячної мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2013р.» у розмірі 1147грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 11, 12, 14, 15, 94, 158, 159, 160, 161, 163, 186, КАС України, ст. 235 КЗпП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Стахановської міської ради, третя особа ОСОБА_4, про визнання розпорядження міського голови м. Стаханова незаконним, скасування розпорядження, визнання недійсним запису у трудовій книжці, поновлення на робочому місці, покладення обов’язку, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови ОСОБА_4 від 06.09.2012 року № 269к «Про звільнення ОСОБА_1С.»

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління комунальної власності та землеустрою Стахановської міської ради.

Зобов'язати Виконавчий комітет Стахановської міської ради внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про визнання запису про звільнення недійсним.

Зобов'язати Виконавчий комітет Стахановської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення по час поновлення на робочому місці.

Стягнути з Виконавчого комітету Стахановської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 1147 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду в частині поновлення на робочому місці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, підлягає до негайного виконання.

Стягнути з Виконавчого комітету Стахановської міської ради судові витрати 229.40грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного Адміністративного суду, через суд м. Стаханова, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: В.М.Євтіфієв