Постанова

від 28.08.2013 по справі 922/1593/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. Справа № 922/1593/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Репело Д.М. (дов. № Н-01/1945 від 17.07.2013)

відповідача - Клочко С.В. (дов. б/н від 01.01.2013)

Забіяка Н.О. (дов. № 5 від 29.07.2013)

Лук'яненко І.М. (дов. № 6 від 29.07.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕМ", м. Харків (вх. № 2087 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.13 р. у справі № 922/1593/13

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕМ", м. Харків

про стягнення 39 770,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕМ" про стягнення штрафу у сумі 39770,00 грн. у зв'язку з неправильним зазначенням у залізничній накладній № 4402516 маси вантажу, а також просив стягнути судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2013 року (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕМ" штраф у розмірі 39770,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Відповідач з даним рішенням не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування викладених вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що відповідно до складеного комерційного акту № БМ 733401/581 від 30.11.2012 зважування здійснювалось на справних 150 тонних вагах вантажоотримувача, однак, як вказує відповідач, при цьому не надано жодних відомостей стосовно того, чи ваговимірювальні технічні засоби одержувача ПАТ «МК «Азовсталь» були повірені органами Держспоживстндарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну.

05.08.2013 відповідачем через канцелярію суду надані уточнення та доповнення до апеляційної скарги з документальним обґрунтуванням. Зокрема відповідач посилається на те, що комерційний акт складений без додержання вимог Правил складання актів; вважає, що різниця маси вантажу знаходилась в рамках природної втрати. Крім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції не звернуто уваги на положення ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України стосовно зменшення розміру штрафу в зв'язку з відсутністю у позивача та вантажоотримувача збитків.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 22.08.2013.

Відповідач надав додаткові пояснення по справі стосовно порядку складання комерційного акту, а також різниці маси вантажу. Також, посилаючись на ст. 551 ЦК України, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції про стягнення штрафу в сумі 39770,00 грн., частково зменшив суму стягнення до 1%, що складає 397,70 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 26.11.2012 р. зі станції відправлення Вовчанськ Південна залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці за перевізним документом № 44025161, ТОВ "УПЕМ" відправило вантаж - брухт чорних металів у вагоні № 66030370 вагою нетто 65100 кг., тара 21600 кг.

Маса вантажу визначалася на 150 тонних вагах марки пульсар ВТВ-1СР Вовчанського комбінату хлібопродуктів, згідно якого була зроблена відмітка в перевізних документах. Згідно до виписки вагового журналу зважування залізничних вагонів від 26 листопада 2012 року, складеного керівником виробництва - Скубар М.В. вага вагону №66030370 склала 21600, БРУТТО - 86700, НЕТТО - 65100 кг. Ваговимірювальні технічні засоби, зокрема ваги марки пульсар ВТВ-1СР Вовчанського комбінату хлібопродуктів повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті. Після цього, згідно до відомостей про зважування грузопровідник ТОВ "УПЕМ" провів оформлення відправки за №44025161. Подальший супровід вагону здійснювався під охороною залізниці 433506.

На вимогу вантажоодержувача на станції Сартана 29.11.2012р. було здійснено контрольне зважування вагону та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично у вагоні № 66030370 вага брутто склала 86500 кг, нетто - 64450 кг, тара - 21600 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 650кг.

За результатами контрольного зважування, на вимогу вантажоодержувача залізницею був складений комерційний акт № БМ 733401/581 від 30.11.2012р.

Залізницею було направлено вантажовідправнику претензію від 12.02.13р. про стягнення штрафу у розмірі 5-кратної провізної плати в сумі 39770,00 грн.

Вантажовідправником було направлено залізниці відмову від претензії (вих. №7 від 27р.) на суму 39770,00 грн. з посиланням на те, що отримана різниця могла виникнути із-за погрішності вагів, на яких проводилось зважування вантажу, як при відправці, та к і при видачі вантажу на станції призначення.

В зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з відповідача штраф в сумі 39770,00 грн. за невірно зазначену в накладній масу вантажу.

Беручи до уваги вказані обставини, вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а саме ст. 118, 122 Статуту залізниць України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Матеріалами справи підтверджено, що після прибуття вагону № 66030370 на станцію Сартана 29.11.2012 було здійснено контрольне зважування на статистичних вагах. За фактом неправильності зазначення маси вантажу складено комерційний акт № БМ 733401/581 від 30.11.2012 на відправку за накладною 44025161 від 26.11.2012, підписаний начальником станції де зазначено, що фактично у вагоні № 66030370 вага брутто склала 86500 кг, нетто - 64450 кг, тара - 21600 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 650 кг. Вагон прибув на станцію призначення у технічному та комерційному стані справний. Люки і двері у вагоні справні та закрити. Навантаження у вагоні не рівномірне, нижче рівня бортів на 100-300 мм., вантаж маркований, маркування не порушено. Виїмок та поглиблень немає (а.с. 14).

Отже, вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, ознаки втрату вантажу під час перевезення відсутні. Комісійне переважування здійснювалось за заявою вантажоодержувача, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Факт того, що з вагону не було здійснено крадіжки вантажу підтверджується тим, що при переважуванні був присутній представник одержувача, який засвідчив дані, вказані в комерційному аті, що підтверджується підписом представника одержувача.

Посилання відповідача на невірне визначення маси вантажу та на відсутність відомостей стосовно того, чи ваговимірювальні технічні засоби одержувача ПАТ «МК «Азовсталь» були повірені органами Держспоживстндарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки перевантаження на ст. Сартана було здійснено на вагах, що пройшли державну перевірку (паспорт на ваги додано до матеріалів справи).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, навантаження та зважування вантажу вантажовідправник здійснював самостійно, без участі представника залізниці, відомості про вантаж у перевізні документи також вносив вантажовідправник, тому він несе усю відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.

Статтею 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 за N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, встановлено, що вантажовідправник при заповненні перевізних документів вказує також масу вантажу у кілограмах.

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно п 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

В даному випадку № БМ 733401/581 від 30.11.2012, який складений у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів, засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 1%.

Статтями 24, 122 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, якою передбачено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість перевезення складає 7954,00грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому у відповідності із ст.122 Статуту залізниць України позивачем нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 39770,00 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на зменшення розміру нарахованого штрафу у зв'язку з відсутністю збитків у позивача та вантажоодержувача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Законом України "Про залізничний транспорт", а саме статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойку здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Згідно пункту 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що у випадку неправильного зазначення маси вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі згідно до ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за всі наслідки, які виникли. Також, відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, правовий аналіз наведених положень Статуту залізниць України, дає підстави вважати, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитків.

Разом з цим, встановлювати конкретний відсоток для зменшення штрафу або для його стягнення (в даному випадку відповідач просить зменшити суму стягнення до 1% від нарахованих штрафних санкцій в розмірі 39770,00 грн.), є неприпустимим, оскільки тим самим змінюється розмір штрафу, встановлений Статутом залізниць України.

Отже, положеннями Статуту залізниць України, а також нормами чинного законодавства не передбачено можливість зменшення штрафних санкцій, нарахованих за неправильно зазначену у накладній масу вантажу згідно зі статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В свою чергу відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність підстав для нарахування позивачем штрафу та стягнення його з відповідача.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень.

Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013 у справі № 922/1593/13.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕМ", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013 у справі № 922/1593/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 27 серпня 2013 року

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Слободін М.М.