Постанова

від 22.10.2013 по справі 922/1593/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 922/1593/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаРепело Д.М. дов. від 17.07.2013 року відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальнісю "УПЕМ" на постановувід 22.08.2013 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/1593/13 господарського суду Харківської області за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальнісю "УПЕМ" простягнення 39770,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальнісю "УПЕМ" про стягнення штрафу у сумі 39770,00 грн. у зв'язку з неправильним зазначенням у залізничній накладній № 4402516 маси вантажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2013 року (суддя Шарко Л.В.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 року (головуючий суддя Барбашова С.В., судді Білецька А.М., Слободін М.М.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальнісю "УПЕМ" 39135,00 грн. штраф у розмірі 39770,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальнісю "УПЕМ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 39770,00 грн. з відповідача і прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.11.2012 р. зі станції відправлення Вовчанськ Південна залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці за перевізним документом № 44025161 ТОВ "УПЕМ" відправило вантаж - брухт чорних металів у вагоні № 66030370 вагою нетто 65100 кг., тара 21600 кг.

Маса вантажу визначалася на 150 тонних вагах марки пульсар ВТВ-1СР Вовчанського комбінату хлібопродуктів, про що була зроблена відмітка в перевізних документах. Згідно виписки вагового журналу зважування залізничних вагонів від 26 листопада 2012 року, складеного керівником виробництва - Скубар М.В. вага вагону №66030370 склала 21600, БРУТТО - 86700, НЕТТО - 65100 кг. Ваговимірювальні технічні засоби, зокрема, ваги марки пульсар ВТВ-1СР Вовчанського комбінату хлібопродуктів повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті. Після цього, згідно до відомостей про зважування грузопровідник ТОВ "УПЕМ" провів оформлення відправки за №44025161. Подальший супровід вагону здійснювався під охороною залізниці 433506.

На вимогу вантажоодержувача на станції Сартана 29.11.2012р. було здійснено контрольне зважування вагону та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично у вагоні № 66030370 вага брутто склала 86500 кг, нетто - 64450 кг, тара - 21600 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 650кг.

За результатами контрольного зважування, на вимогу вантажоодержувача залізницею був складений комерційний акт № БМ 733401/581 від 30.11.2012 року та нараховано штраф у розмірі 5-кратної провізної плати в сумі 39770,00 грн. за невірно зазначену в накладній масу вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Судами встановлено, що вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, ознаки втрату вантажу під час перевезення відсутні, що підтверджується комерційним актом № БМ 733401/581 від 30.11.2012 року. Комісійне переважування здійснювалось за заявою вантажоодержувача, копія якої знаходиться в матеріалах справи, при переважуванні був присутній представник одержувача, який засвідчив дані, вказані в комерційному аті.

Посилання відповідача на невірне визначення маси вантажу, колегія суддів апеляційного суду спростувала, оскільки перевантаження на ст. Сартана було здійснено на вагах, що пройшли державну перевірку (паспорт на ваги додано до матеріалів справи).

В свою чергу, як встановлено судами, навантаження та зважування вантажу вантажовідправник здійснював самостійно, без участі представника залізниці, відомості про вантаж у перевізні документи також вносив вантажовідправник, тому він несе усю відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.

За статею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В даному випадку № БМ 733401/581 від 30.11.2012, який за висновками судів складений у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334.

Статтями 24, 122 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, якою передбачено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Судами встановлено, що вартість перевезення складає 7954,00грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції призначення, в даному випадку, перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому у відповідності із ст.122 Статуту залізниць України позивачем нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 39770,00 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги правомірно визнані судами попередніх інстанцій такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на зменшення розміру нарахованого штрафу у зв'язку з відсутністю збитків у позивача та вантажоодержувача, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що це право суду, яким останній користується у вийняткових випадках на підставі оцінки всіх обставин сировини у їх сукупності.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 року у справі № 922/1593/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальнісю "УПЕМ" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач