Ухвала

від 27.08.2013 по справі 5023/5139/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" серпня 2013 р.Справа № 5023/5139/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Технологія", м. Харків до Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю прокуратури Харківської області за участю представників сторін:

не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2012р. позов задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробничим підприємством "Технологія" (61115 м. Харків, вул. Соколова, буд. 3, кв. 3, код 30140589) право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "ГП-2", загальною площею 532,4 кв. м, яка розташована за адресою : м. Харків, пр. Московський, 299.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2013р. рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2012р. по справі № 5023/5139/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013р. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2013р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2012р. у справі № 5023/5139/12 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2013р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "06" серпня 2013 р. об 11:15.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2013р. розгляд справи відкладався, в зв"язку з неявкою в судове засідання представників сторін, третьої особи та в зв"язку з ненаданням сторонами витребуваних судом письмових доказів.

У призначене судове засідання 27.08.2013р. представники позивача, відповідача та третьої особи не з"явились, витребуваних судом доказів не надали, про причину неявки в судове засідання суд не повідомили.

Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про направлення ухвали про призначення справи до розгляду від 26.07.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 06.08.2013р., які направлялись на адреси позивача, відповідача та третьої особи, зазначені позивачем у позовній заяві, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2013 року, господарським судом, в порядку п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, витребувано від позивача необхідні для розгляду справи документи, у тому числі: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на дату розгляду справи стосовно Позивача; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на дату розгляду справи стосовно відповідача, 3-ї особи; правове та документальне обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2013р.; належним чином посвідчені копії документів, доданих до позовної заяви; докази щодо дійсної вартості спірного майна; докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову (з урахуванням п.2 ч.1 ст.55 ГПК України); докази набуття позивачем (та/або правопопередником) права власності на спірне майно; проектну, технічну документацію на майно, докази введення майна в експлуатацію; висновки спеціалістів про відповідність майна вимогам офіційних норм і правил та придатність майна до експлуатації; докази права власності, права користування на земельною ділянкою, на якій знаходиться спірне майно; докази наявності згоди власника (користувача) земельної ділянки на розміщення на ній майна позивача; докази відсутності перешкод на розпорядження спірним майном; довідку за підписом головного бухгалтера про поточні рахунки у фінансових установах банку на позивача та відповідача.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Але позивач без поважних причин не надав суду жодного витребуваного судом доказу в підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, а також не з'явився у призначене судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду, в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно до п. 4.9. цієї ж Постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК України), господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Як свідчать матеріали справи, позивач без поважних причин не надав суду витребувані ухвалою суду від 26.07.2013р. докази, необхідні для вирішення спору, поважних причин такого неподання суду не повідомив, окрім того в призначене судове засідання свого представника не направив.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ненадання позивачем вказаних доказів, про витребування яких було зазначено у відповідних процесуальних документах, та повторна неявка представника позивача у призначене судове засідання, перешкоджає вирішенню справи по суті.

Також, кожною ухвалою суду сторони повідомлялись, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами або залишити позов без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, на підставі п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд не вбачає можливим прийняти рішення у справі виходячи з наступного.

Згідно п.п. 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обгрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре грунтується на припущеннях унеможливлює як стягнення збитків так і відмови в задоволенні цих вимог, адже останнє означатиме підтвердження в судовому порядку припущення про законність дій чи бездіяльності учасників судового процесу, без додсьтаніх на то правових підстав.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів та відсутність пояснень представника позивача щодо питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та задоволення клопотання відповідача.

Враховуючи вищевикладене, та, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, п. 4 ст. 65, п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя Аюпова Р.М. справа №5023/5139/12