Постанова

від 27.08.2013 по справі 904/3573/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 904/3573/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. (доповідач) - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. у справігосподарського суду Дніпропетровської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сільгосптехімпорт", м. Дніпропетровськ доДніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ пророзірвання договору оренди земельної ділянки №1700 від 26.02.2002р. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сільгосптехімпорт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.02.2002р. (зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 26.02.2002р. за №1700).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2013р. (підписано 17.06.2013р.) у справі №904/3573/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р., позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Дніпропетровська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У відзиві ТОВ фірма "Сільгосптехімпорт" просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001р. №2975 між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Сільгосптехімпорт" (орендар) 22.02.2002р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0273 га за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, просп. Гагаріна, 8а, для фактичного розміщення магазину №3, терміном дії до 20.12.2016 р.

Згідно п.8.2. договору оренди у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004р. №52/22 "Про договори оренди земельних ділянок" передбачено, що Дніпропетровська міська рада є правонаступником виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради по всіх договорах оренди земельних ділянок, а також інших договорів на право користування землею, укладених між землекористувачами та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (п. 1).

Судом встановлено, що 13.12.2012р. ТОВ фірма "Сільгосптехімпорт", як продавець, передала у власність за договором купівлі-продажу Тугай О.В - покупцю об'єкт нерухомості: будівлю магазину літ.Г-1, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 8а загальною площею 170,7 кв.м., ганки літ. г,г / . Об'єкт продажу розташований на земельній ділянці площею 0,0273 га, що знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 8а, кадастровий номер 1210100000:03:272:0006(69071002).

Перехід права власності будівлі магазину до іншої особи підтверджується також копією витягу з Державного реєстру правочинів №12289796 від 13.12.2012р.

У зв'язку з продажем об'єктів нерухомого майна позивач заявою від 13.12.2012р. звернувся до голови міської ради про вилучення земельних ділянок та припинити договори оренди землі, зокрема і вищезазначеного договору, на що згоди орендодавця не отримав.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі зокрема набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Враховуючи вказані норми матеріального права та зважаючи на те, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і наявною на ній будівлею здійснює інша особа (новий власник будівлі), а не позивач, колегія вважає наведене законною підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди та зумовлює задоволення позову в частині розірвання цього договору.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, касаційна інстанція зазначає, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На думку колегії прийняті у справі судові рішення відповідають цим вимогам, з огляду на що підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2013р. у справі № 904/3573/13 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський