Постанова

від 26.08.2013 по справі 826/2329/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 серпня 2013 року № 826/2329/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» (далі - позивач або ТОВ «Укрторгагроком») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0000167225/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2011 № 2а 7744/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012, адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0000167225/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2013 касаційну скаргу Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є протиправним, оскільки операції з поставки сільськогосподарської продукції з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належним чином складеними первинними документами. За таких обставин, на думку позивача, податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість заявлені правомірно.

Відповідач проти задоволення позову заперечив в повному обсязі. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки обставини виявлені в ході здійснення перевірки позивача, вказують на здійснення операцій, які не мали реального характеру. На думку відповідача, висновки про завищення податкового кредиту є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, а отже спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом під час розгляду справи неодноразово оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів з метою всебічного та повного дослідження обставин справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем згідно наказу від 24.03.2011 № 44/07-226, на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підполковника податкової міліції Падалка С.М. від 08.02.2011 про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Укрторгагроком», відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрторгагроком» (код ЄДРПОУ 30212588) з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» (код ЄДРПОУ 36474247), ТОВ «Промтек-Холдінг» (код ЄДРПОУ 35127824), ТОВ «Антарес Р» (код ЄДРПОУ 32855370) за період з грудня 2007 року по листопад 2009 року, правильність обчислення та достовірність заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди: квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень 2010 року. За результатами даної перевірки складено акт від 06.04.2011 № 58/07-214/30212588 (далі - акт № 58/07-214/30212588).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення на загальну суму 12 795 888,51 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками позивач відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подав заперечення на акт № 58/07-214/30212588, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки акту перевірки без змін.

На підставі акту № 58/07-214/30212588 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 19.04.2011 № 0000167225/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12 795 888,51 грн.

Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 416020, 21.09.2004 позивач був зареєстрований як юридична особа з найменуванням ТОВ «Ю.О. Електронікс», 10.10.2007 було змінено найменування на ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» та 19.12.2010 вдруге змінено на ТОВ «Українська торгово-агропромислова компанія».

Суд встановив, що між ТОВ «Інтерагроінвест» (Покупець) та ТОВ «Промтек-Холдінг» (Продавець) було укладено Договір № 17 від 27.11.2007 щодо придбання товару, ціна і номенклатура якого визначається у специфікаціях на загальну суму 30 000 000,00 грн.

На підтвердження виконання сторонами Договору № 17 від 27.11.2007 позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: специфікації (Т. V а.с. 29-110), податкові та видаткові накладні (Т. І а.с. 53-250, Т. ІІ а.с.1-122).

Із зазначених копій документів вбачається, що товаром, який був предметом Договору № 17 від 27.11.2007 є: насіння гарбуза, горіх волоський, яблука свіжі, плоди шиповника сушені, чорнослив сушений, томати в розсолі, цибуля свіжа, капуста свіжа Пекінська, сухофрукти, капуста білокачанна свіжа.

Суд встановив, що на підставі виданих ТОВ «Промтек-Холдінг» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 7 910 068,00 грн. за період грудень 2007 року - серпень 2008 року.

Також, ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» (Покупець) уклав Договір № 01/10-08 від 01.10.2008 з ТОВ «Антарес Р» (Продавець), предметом якого є придбання сільськогосподарської продукції. Ціна та номенклатура товару, згідно умов даного договору, визначається у специфікаціях.

На підтвердження виконання сторонами Договору № 01/10-08 від 01.10.2008 позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: специфікації (Т. V а.с. 111-164), податкові та видаткові накладні (Т. ІІ а.с. 126-232).

Із зазначених копій документів вбачається, що товаром, який був предметом Договору № 01/10-08 від 01.10.2008 є: насіння гарбуза, горіх волоський, сухофрукти, плоди шиповника сушені, чорнослив сушений, фасоль, цибуля ріпчаста.

Суд встановив, що на підставі виданих ТОВ «Антарес Р» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 4 218 909,00 грн. за період листопад 2008 року - липень 2009 року.

Крім того, у періоді, що перевірявся ТОВ «Укрторгагроком» (Покупець) уклав Договір № 12/10-09 від 12.10.2009 з ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» (Продавець), щодо придбання товару, найменування, кількість та ціна якого визначаються у специфікаціях.

На підтвердження виконання сторонами Договору № 12/10-09 від 12.10.2009 позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: специфікації (Т. V а.с. 165-225), податкові та видаткові накладні (Т. ІІ а.с. 225-250, Т. ІІІ а.с. 1-126).

Із зазначених копій документів вбачається, що товаром, який був предметом Договору № 01/10-08 від 01.10.2008 є: насіння гарбуза, горіх волоський неочищений, ядро волоського.

Суд встановив, що на підставі виданих ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 5 729 940,00 грн. за період жовтень 2009 року - грудень 2009 року.

Згідно пояснень позивача, розрахунки з вказаними контрагентами здійснювались у безготівковій формі на підтвердження чого позивач надав копії банківських виписок та платіжних доручень (Додаток № 1 до справи № 2а-7744/11/2670).

Зберігання товару, згідно пояснень позивача, здійснювалось у орендованих складських приміщеннях, отриманих позивачем на підставі договорів оренди, укладених з ПП «Темп-2005», ПП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Зени Пен ЛТД», КФТОВ «Тотек-Арт», ПП ОСОБА_9, ТОВ «Техліт». (Т. VI а.с.140-186).

Позивач посилається на зазначені вище первинні документи як на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Під час судового розгляду даної справи судом було викликано в якості свідка директора ТОВ «Укрторгагроком» ОСОБА_4, який зазначив, що посаду директора обіймає з 20.09.2009 року. Згідно його пояснень, товар, придбаний у ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» зберігався у мішках та ящиках в складських приміщеннях у містах Черкаси, Херсон та Харків. Розвантаження товару здійснювалось вручну 4-5 вантажниками.

Відповідач наполягав на протиправності формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по господарських операціям з ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд», оскільки в ході перевірки було встановлено, що такі операції містять ознаки фіктивності та підтвердити їх реальне здійснення не є можливим.

В обґрунтування зазначених доводів відповідач посилався на матеріали досудового слідства у кримінальних справах № 60-03914 та № 80-0249 порушених відносно директора позивача, а також кримінальної справи № 67-2549 порушеної відносно посадових осіб ТОВ «ТК «Імперіал-Трейд».

Суд встановив, що Прокуратурою Шевченківського району міста Києва порушена кримінальна справа № 60-03914 за ч. 4 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України відносно директора ТОВ «Укрторгагроком» ОСОБА_8. та гр. ОСОБА_4 Досудове слідство проводив СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.10.2010 скасовано постанову заступника прокурора Шевченківського районі міста Києва про порушення кримінальної справи № 60-03914.

В провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва також знаходиться кримінальна справа № 80-0249, порушена відносно директора позивача ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

21.11.2012 відомості з матеріалів кримінальної справи внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та станом на дату розгляду даної справи СВ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012110100000003.

Крім того, слідчим СУ ГУ МВС України у Вінницькій області, старшим лейтенантом міліції Кучеренко Є.С. при розгляді матеріалів дослідної перевірки по факту використання підроблених документів було встановлено, що посадовими особами ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» під час організації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, використовували підроблені документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактур та договори. На підставі зазначених обставин, 14.07.2010 відносно посадових осіб ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Відповідач також зазначив, що на підставі постанови від 23.09.2010 про призначення судової експертизи, винесеної слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підполковник податкової міліції Падалка С.М. по кримінальній справі № 80-0249 проведено почеркознавчу ; експертизу та встановлено, що на довіреностях виписаних від імені ОСОБА_7 на уповноваження інших осіб на здійснення дій по реєстрації підприємства та на деклараціях з податку на прибуток ТОВ «Антарес-Р» за півріччя 2010 року підписи виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

Відповідач також посилався на матеріали перевірок отриманих від податкових органів стосовно вищезазначених контрагентів позивача.

В акті ДПІ у Київському районі міста Донецька № 4989/23-1/35127824 від 28.12.2010 (Т. IV а.с. 38-39), податковим органом зазначено про неможливість проведення перевірки ТОВ «Промтек-Холдинг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Укртограгроком» у зв'язку з ліквідацією юридичної особи ТОВ «Промтек-Холдинг». 01.02.2010 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за НОМЕР_1 внесено відомості про припинення зазначеної юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. Також у вказаному акті зазначено, що у переліку основних контрагентів ТОВ «Укрторгагроком» відсутнє.

Відповідач зазначив, що встановлені податковими органами та органами досудового слідства обставини щодо взаємовідносин позивача з вищезазначеними контрагентами вказують на відсутність реального характеру господарських операцій з такими контрагентами та відсутність у позивача права на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування.

Водночас, позивач вказував на реальність виконання договорів, укладених ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд», в обґрунтування чого зазначив, що товар, придбаний у вказаних контрагентів в подальшому був експортований за межі України, на підтвердження чого надав копії контрактів, вантажних-митних декларацій, інвойсів, міжнародних товарно-транспортних накладних (додатки № 1-9 до справи № 2а-7744/11/2670).

На думку позивача, первинні документи щодо експорту сільськогосподарської продукції є беззаперечним доказом товарності операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами-продавцями, оскільки є доказом подальшої реалізації придбаного у них товару.

Однак, суд не може погодитись з твердженням позивача про те, що зазначені зовнішньоекономічні контракти підтверджують реальність поставок саме від перерахованих вище контрагентів, оскільки у періоді, який був перевірений податковим органом, у позивача були й інші постачальники, що вбачається із загального обсягу оподатковуваних операцій у сумі понад 100 000 000,00 грн. за період з 2007 по 2010 роки.

Суд звертає увагу на те, що підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є не тільки наявність усіх передбачених законодавством для даного виду господарських відносин первинних документів, а реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Під час судового розгляду даної справи, позивач зазначив, що надав усі наявні у нього первинні документи стосовно спірних господарських операцій з ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р», ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд».

Суд дослідив зазначені вище первинні документи та зазначає наступне.

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Статтею 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначено:

сільськогосподарська продукція - сільськогосподарські харчові продукти тваринного і рослинного походження, що призначені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі;

рослинні продукти (харчові продукти рослинного походження) - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною;

харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далі - харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі): необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва; усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.

Частиною ч. 6 ст. 35 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» встановлено, що власники рослинних продуктів, призначених для продажу на агропродовольчому ринку, зобов'язані надати ці продукти для дослідження в державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчому ринку. Придатність для споживання людиною рослинних продуктів підтверджується відповідним сертифікатом лабораторії.

Позивачем не надано суду сертифікатів, які б підтверджували придатність для споживання людиною сільськогосподарської продукції, яка є предметом договорів, укладених з ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд».

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», до обов'язків осіб, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, належить, зокрема, застосовувати санітарні заходи та належну практику виробництва, системи НАССР та/або інші системи забезпечення безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів, забезпечувати належні умови зберігання та/або експонування харчових продуктів.

З наданих позивачем договорів оренди нежитлових приміщень не вбачається, що такі приміщення були обладнані для належного зберігання сільськогосподарської продукції протягом календарного року, а саме: наявності умов та пристроїв для підтримання необхідних для зберігання кожного конкретного продукту харчування температури, вологості повітря, освітлення, тощо.

Крім того, суд зазначає, що з копії первинних документів, наданих позивачем вбачається, що об'єми поставок від ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд» досягали 40 тонн і більше. При цьому позивач не надав доказів на підтвердження здійснення розвантаження товару та переміщення його на склади, а саме: наявності спеціальної техніки, вантажників у штаті ТОВ «Укрторгагроком» та відрядження їх у міста, де знаходились орендовані склади або ж залучення такої техніки чи вантажників на договірних умовах.

Суд зазначає, що уразі відсутності фактичного здійснення господарських операцій, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством.

Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що угоди між позивачем та переліченими вище контрагентами були лише задокументовані без фактичного здійснення постачання товару.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент здійснення правовідносин).

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем не доведено факт реальності господарських з контрагентами-продавцями ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Антарес Р» та ТОВ «Торгова компанія «Імперіал-Трейд», з огляду на що, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення на загальну суму 12 795 888,51 грн. є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач вже здійснював перевірку достовірності нарахування ТОВ «Укрторгагроком» сум бюджетного відшкодування за період з грудня 2007 року по квітень 2009 року, за результатом якої не було встановлено порушень, про що складено довідку від 09.12.2009 № 2146/23-07/30212588, що на думку представника позивача, свідчить про правомірність заявлення бюджетного відшкодування за вказаний період, суд зазначає наступне.

Як вбачається з висновку довідки від 09.12.2009 № 2146/23-07/30212588, відповідач не вказав, що сума податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до відшкодування є остаточно правомірною та підлягає відшкодуванню, а зазначив, що висновки щодо достовірності заявленого бюджетного відшкодування будуть здійснені після вжиття заходів щодо перевірки основних контрагентів позивача, по операціям з якими сформовано податковий кредит. Крім того, у довідці зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податковий орган мав право проводити перевірку правомірності формування податкового кредиту та достовірність заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди: квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень 2010 року.

Крім того, суд не бере до уваги наданий позивачем висновок № 0027 від 27.04.2011 експертного дослідження (Т. ІІІ а.с. 208-217), оскільки з даного висновку вбачається, що експерту на дослідження було поставлено виключно правові питання, а саме: стосовно відповідності чинному законодавству висновків акту перевірки відповідача від 06.04.2011 № 58/07-214/30212588 та чи було порушене позивачем податкове законодавство.

Зазначені питання містять виключно правовий характер та мають оцінюватись судом і, відповідно, не можуть бути предметом експертного дослідження. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 12.07.2012 № К/9991/34110/12.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, проаналізувавши матеріали справи у сукупності, суд дійшов до висновку, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на підставі господарських операцій з зазначеними вище контрагентами, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0000167225/0 є правомірним.

Керуючись положеннями статей 2, 6, 7, 17, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгово-агропромислова компанія» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський