Ухвала

від 27.08.2013 по справі 826/13452/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

27 серпня 2013 року № 826/13452/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віатек» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001352280 від 04.02.2013, а також визнання неправомірними дій,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віатек» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001352280 від 04.02.2013, а також визнання неправомірними дій.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору .

В даному випадку до матеріалів справи не надано доказу сплати судового збору у повному обсязі.

В контексті наведеного, слід зазначити, що рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, на чому наголошується у роз'ясненні Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012 .

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується, крім іншого, податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошові зобов'язання, а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимоги є майновою.

В той же час, позивачем до позовної заяви не додано належний документ про сплату судового збору у розмірах передбачених ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме сплачена позивачем сума у розмірі 34,41 грн. не відповідає розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання адміністративного позову майнового характеру (заявлення майнової вимоги), відповідно до Закону України «Про судовий збір» в кореспонденції з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (з урахуванням обсягу оскаржуваного рішення). Таким чином, позивачем не був повністю сплачений судовий збір у встановленому законом розмірі, що є недоліком позовної заяви.

Відтак, позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом надання належного платіжного документу, оформленого відповідно до зазначених положень законодавства про сплату судового збору у розмірі відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Окрім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, крім іншого, визнати неправомірними дії ДПІ, які, як вбачається із змісту позову, полягають у складенні акту перевірки та викладенні у ньому висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Тобто, по суті оскаржується Акт перевірки, який за загальним правилом не створює правових наслідків у вигляді виникнення податкових обов'язків, а є носієм доказової бази, в якому в документальному виразі закріплюється та відображається сукупність дій по проведенню перевірки та відображенню висновків перевірки. У той же час, в контексті положень ст. 17 КАС України, позов не містить викладу обставин (фактичних підстав позову) і норм права (юридичних підстав позову) в обґрунтування поширення юрисдикції судів щодо заявлених позивачем позовних вимог.

До того ж, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин , якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази , а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях .

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі акту перевірки № 226/22.8-15/36413740 від 23.01.2013, яким в свою чергу встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техноторг-Ком».

В обґрунтування позову позивач по суті зазначає про законність угод за якими сформовані спірні суми податкових вигод, про їх фактичне виконання, а відтак, і про законність формування спірних сум податкових вигод.

Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надає суду доказів на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій (поставки товарів, надання послуг) його контрагентом ТОВ «Техноторг-Ком», які є базовими відносно предмету доказування у спірних відносинах та відповідно до наведених вище вимог є складовою частиною позовної заяви , а саме: товарно-транспортних накладних; податкових накладних; видаткових накладних; оборотно-сальдових відомостей; банківських виписок; платіжних доручень; доказів наявності у позивача транспортних засобів необхідних для здійснення спірних операцій (перевезення товару); докази наявності складських приміщень для зберігання товарів; доказів використання результатів спірних операцій (продукції/ робіт/ послуг) у власній господарській діяльності або ж їх подальшої реалізації.

При цьому, позивач не зазначає про наявність причин неможливості подання таких доказів.

Відтак, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання вищенаведених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «А») до 09 вересня 2013 року включно: 1) докази сплати судового збору відповідно до вищевикладеного у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір»; 2) письмовий виклад обставин (фактичних підстав позову) і норм права (юридичних підстав позову) в обґрунтування поширення юрисдикції суду відносно заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій; 3) визначені вище документи по взаємовідносинами з ТОВ «Техноторг-Ком» із копіями для направлення їх відповідачу.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віатек» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 09 вересня 2013 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін