Постанова

від 12.11.2013 по справі 826/13452/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2013 року 11:41 № 826/13452/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Никоненко Т.М. (довіреність від 01.07.2013 р.)

від відповідача: Судакевич А.О. (довіреність від 14.08.2013 р. № 508/9/102-39)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віатек» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Ком» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віатек» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в якому, з урахуванням заяви від 12.11.2013 р., просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001352280 від 04.02.2013, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 220 054 грн. за основним платежем та на 110 027 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що перевірка проведена за дорученням УСБУ у м. Києві з урахуванням пояснень гр. ОСОБА_3 Однак, як зазначає позивач, лист УСБУ не може бути підставою для проведення перевірки. Як вважає позивач, дії ДПІ щодо проведення перевірки та оформлення результатів є неправомірними та необґрунтованими, такими, що вчинені на підставі невірного застосування норм ПК України.

Окрім того, як зазначає позивач, висновки ДПІ ґрунтуються на поясненнях директора контрагента щодо непричетності до діяльності контрагента. У той же час, як зазначає позивач, спірні операції фактично виконані, їх проведення документально оформлено, що за висновком позивача є підставою для відображення операцій в обліку та формування спірних сум податкових вигод.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.

Підприємство-контрагент позивача за підписом директора товариства ОСОБА_3 надало пояснення щодо взаємовідносин із позивачем, підтвердивши проведення спірних операцій. У той же час, третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала.

Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Віатек» (код з ЄДР 36413740) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Техноторг-Ком» (код з ЄДР 36283352) за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.01.2013 р. № 226/22.8-15/36413740 (далі - Акт перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що вона проведена на підставі п/п. 78.1.1. ПК України.

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.6., 200.1. ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ до сплати у розмірі 220 054 грн. у т.ч. по періодам: серпень 2011 - 84 367 грн., вересень 2011 р. - 135 687 грн.

В Акті перевірки, крім іншого, зазначається про отримання листа УСБУ у м. Києві від 15.12.2012 р. № 51/22/2555 разом із поясненнями ОСОБА_3 (засновник, директор, бухгалтер ТОВ «Техноторг-Ком») та лист ГУ в м. Києві науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 14.09.2012 р. № 51/22/2017 щодо надання письмового висновку спеціаліста № 448 від 16.09.2012 р.

Зазначається в Акті перевірки, що відповідно до наданих пояснень вказане товариство зареєстровано за винагороду, зазначений громадянин ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має відношення, жодного документу фінансово-господарської чи будь-якої іншої діяльності підприємства ніколи не підписував, перемови з представниками підприємств-контрагентів не вів. Хто від його імені вів та веде фінансово-господарську діяльність не знає.

У взаємозв'язку з наведеним в Акті перевірки зазначається, що між ТОВ «Віатек» (замовник) та ТОВ «Техноторг-Ком» (постачальник) підписано договір № Т-01/08-4 від 01.08.2011 р., який підписано із зазначенням, що підписаний з боку постачальника ОСОБА_3

Згідно із договором обумовлено постачання обладнання систем безпеки.

Договором, крім іншого, передбачено, що обладнання передається замовнику по місцю знаходження позивача.

В Акт перевірки зазначається про видачу видаткових накладних та податкових накладних, а саме: видаткових накладних № 257 від 01.08.2011 р., № 264 від 11.08.2011 р., № 278 від 25.08.2011 р., № 285 від 01.09.2011 р., № 292 від 02.09.2011 р., № 250 від 05.09.2011 р., № 262 від 19.09.2011 р., № 263 від 20.09.2011 р., № 264 від 21.09.2011 р., № 267 від 22.09.2011 р., № 268 від 23.09.2011 р., № 272 від 01.10.2011 р., а також податкових накладних : № 257 від 01.08.2011 р., № 264 від 11.08.2011 р., № 278 від 25.08.2011 р., № 285 від 30.08.2011 р., № 292 від 31.08.2011 р., № 250 від 05.09.2011 р., № 262 від 19.09.2011 р., № 263 від 20.09.2011 р., № 264 від 21.09.2011 р., № 267 від 22.09.2011 р., № 268 від 23.09.2011 р., № 272 від 01.10.2011 р.. Загальна вартість операцій за зазначеними документами складає 1 320 328 грн. з ПДВ 220 054,66 грн., які підписані із зазначенням, що вони підписані з боку постачальника ОСОБА_3

Номенклатура поставки: адаптери, акумулятори, брелки, відеокамери, відео реєстратори, датчики, електромагнітні замки, плати, кабелі та інша подібна продукції в кількості від 1 до 5000 шт., а кабелів від 2 до 610 м.

Окрім того, в акті перевірки міститься посилання на податкові накладні: п/н. від 06.09.2011 р. № 252 щодо оренди сенсорного планшету 10Ё Android 2.2. 3G (22 штуки) вартістю операції 14 300 грн. з ПДВ 2382,33 грн. (копія надана до матеріалів справи) та п/н. від 26.08.2011 р. на суму 8 900 грн. з ПДВ 1483,33 грн. щодо оренди планшетів (18 штук).

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту , зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в Акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Відповідачем під час розгляду справи не надано вироку або іншого рішення суду, прийнятого в рамках кримінального провадження, відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

При цьому, під час розгляду справи ДПІ не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В контексті наведеного слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що під час розгляду справи ТОВ «Техноторг-Ком» за підписом директора ОСОБА_3 надано пояснення, в яких директор підтвердив фактичне виконання спірних операцій та, більш того, наголосив на тому, що всі первинні документи підписані ним особисто. Суд, крім іншого, також зазначає, що відомості, які внесені до ЄДР, в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», є достовірними . Відтак, відомості щодо директора контрагента позивача, внесені на час вчинення спірних операцій в ЄДР, є достовірними в силу Закону та не спростовані ДПІ станом на час вчинення спірних операцій та розгляду справи. З огляду на наведене доводи ДПІ, викладені в Акті перевірки з посиланням на висновки спеціаліста, не можуть бути враховані на спростування фактичного виконання спірних операцій.

У той же час , сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей та документів, у т.ч. надані контрагентом позивача, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду , не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Зокрема, під час розгляду справи позивачем та контрагентом надано товарно-транспортні накладні щодо перевезення продукції (з визначенням вантажовідправником - контрагента, вантажоотримувачем - позивача), сертифікати відповідності на продукцію, договір та первинні документи щодо подальшого руху товарів/виконання робіт по модернізації та встановленню систем безпеки, у т.ч. надані в контексті останнього довіреності на отримання матеріальних цінностей. Тобто, під час розгляду справи надано матеріали, які у сукупності не тільки підтверджують наявність у позивача та контрагента відповідних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, але й підтверджують реальність спірних операцій. ДПІ в контексті наведеного не надано доказів витребування у сторін операцій зазначених документів та доказів відмови у наданні зазначених документів.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ним податкових накладних, є правомірною.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, а тим більше - контрагентами контрагента, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Відтак, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум витрат та податкового кредиту за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність у зв'язку з цим первинних документів за спірними операціям.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. На поверненні судового збору представник позивача у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віатек» (код з ЄДР 36413740) задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001352280 від 04.02.2013.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2013 р.